Відповідь міністру юстиції, або Уряд-таки проти децентралізації

72 перегляди
Понеділок, 30 березня 2015, 16:59
Віктор Тимощук
заступник голови правління Центру політико-правових реформ

Ось уже більше року навколо реєстраційних послуг Мін'юсту, щодо державної реєстрації суб'єктів господарювання та нерухомості, відбуваються дискусії та експерименти. І представники громадськості, і Мінрегіонбуд, і найактивніші міста пропонували міністру простий варіант рішення – повернути ці функції органам місцевого самоврядування.

Позиція міністра натомість обертається навколо варіанту передати відповідні функції нотаріусам та банкам. При цьому корупція у реєстрації бізнесу у грудні 2014 року вже досягла майже 60%.

Дискусія з міністром юстиції щодо оптимального варіанту надання реєстраційних адміністративних послуг нині перейшла у публічну фазу.

На мій допис щодо сумнівної політики Мін'юсту, шановний Павло Дмитрович дав відповідь у своєму блозі на УП. І я щиро вдячний міністру за саму відповідь та за відвертість. У відповіді є багато цінної інформації та ідей, з якими варто погодитися. В тому числі позитивом можна вважати спроби Мін'юсту надавати максимум послуг через інтернет.

Але глобально, суть позиції міністра у наступних словах: "Наданням послуги мають займатися нотаріуси, банкіри та інтернет".

Про деякі ризики цієї політики вже згадано у попередній статті. Основний з них – це ймовірне подорожчання реєстраційних послуг, адже нотаріуси і банки не займатимуться благодійністю на роботі. І тому є сумніви, чий інтерес на першому місці у цій "реформі" – корпоративний Мін'юсту, який очевидно зацікавлений у прибутковості нотаріальної професії? Чи громадянина, якому потрібен баланс між належною якістю послуги і адекватністю її ціни?

Більше того, у згаданому міністром законопроекті №1580, плата за реєстраційні послуги у сфері нерухомості вже може мати непрозорий характер – адже стягуватиметься не єдиний платіж за послугу, а й "додаткові платежі, пов'язані з адміністративними послугами".

Отже, ключовий лейтмотив позиції міністра юстиції у тому, що децентралізація – це "не передача цих функцій від чиновника одного рівня чиновнику іншого рівня"; "реальна децентралізація – це повна відмова від надання послуги державою".

Звучить красиво. Але не зовсім коректно.

Адже насправді децентралізація, у правовому і європейському розуміннях цієї категорії – це саме передача повноважень від держави органам місцевого самоврядування, тобто від державного чиновника – муніципальному.

Чи щось дає така політика громадянину? – Так. Навіть у містах України це дає автоматичне покращення якості у 40 разів!

Натомість політика, яку пропонує міністр юстиції, називається у Західній Європі і Північній Америці трошки інакше – це "приватизація". І це не лайливе слово. Просто це дещо інший рівень, до якого Україна, на мій погляд, може бути не готовою, особливо нині, через надвисокий рівень корупції та зубожіння населення.

Є ще й формальна складність позиції Мін'юсту.

Адже виходить, що уряд не планує виконувати ані Коаліційну угоду, ані власну Програму діяльності, ані власний План заходів з виконання Програми діяльності уряду та Стратегії сталого розвитку "Україна-2020" на 2015 рік.

Нагадаю, що у цих документах чітко записано про обов'язки держави: "Делегувати органам місцевого самоврядування відповідного рівня повноваження з надання базових адміністративних послуг (зокрема, реєстрація місця проживання, видача паспортних документів, державна реєстрація юридичних та фізичних осіб-підприємців, об'єднань громадян, реєстрація актів цивільного стану, речових прав, вирішення земельних питань, реєстрація автотранспортних засобів, оформлення посвідчень водія", – пункт 2.3.1 ІІІ Розділу Коаліційної Угоди та 67-й пункт Плану заходів.

Отже, позиція Мін'юсту тут повністю заперечує задекларовану політику парламентської коаліції і власні формальні зобов'язання кабміну. Така принципова розбіжність в обіцянках суспільству та реальній політиці навряд чи личить уряду європейської держави.

До речі, так само виявився непослідовним і інший колега міністра юстиції – міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, який рекламує незаконні офіси ДП "Документ", а нещодавно пообіцяв до літа створити й "сервіси від МВС".

В МВС про місцеве самоврядування навіть не згадують. І теж замість підтримки створення інтегрованих офісів – центрів надання адміністративних послуг у містах та районах – розвивають відомчі контори.

Таким чином, якщо уряд не довіряє органам місцевого самоврядування навіть у виконанні цих відносно простих функцій, деякі з котрих ще 2-3 роки тому були відповідальністю міст – то чи не такими ж нещирими є обіцянки влади про якусь глобальнішу децентралізацію та розширення повноважень місцевого самоврядування?

Якщо Україна не готова розвиватися за прикладами Польщі, ФРН чи інших децентралізованих країн – то уряд повинен чесно закріпити це і в своїх офіційних документах.

Якщо урядовці вірять лише у силу грошей – то, може, "нотаріуси та банкіри" зможуть замінити не лише реєстраторів Мін'юсту, а й весь кабмін та державну машину?

Але якщо серйозно, то ще раз закликаю шановного Павла Дмитровича зрозуміти – ідеї про конкуренцію можна впроваджувати і після передачі функцій органам самоврядування!

На жаль, рік ми вже втратили.

Інші суб'єкти цілком можуть допускатися до виконання відповідних державних функцій, але за принципами єдиної і справедливої ціни на адміністративні послуги.

Бо держава – це не бізнес.

Віктор Тимощук, Центр політико-правових реформ, спеціально для УП



powered by lun.ua
Люди вимагають "теплих кредитів", а влада розводить руками
З телеекранів урядовці агітують українців брати позики на утеплення помешкань, а самі створюють бюрократичні перепони при фінансуванні цієї програми. Чому так?
Чи варто відкривати ресторани в Україні
Сидіти на пляжі в Таїланді, а ресторан успішно працює — міф. Ні, все розкрадуть, загублять і скажуть, що ось така економіка в країні. (рос.)
Напади на громадських активістів: чи будуть покарані винні?
Правова держава в Україні не може відбутись без встановлення принципу покарання зла. Особливо, коли це зло покривається офіційними органами. Власне, в цьому і полягає один із ключових викликів нашої держави: подолання тіньової держави та її неформальних впливів.
Зеленський, Донбаський конфлікт і західний режим санкцій
Чому конфронтація Києва з Москвою на сході України продовжиться і може загостритися, поки не зміниться політика ЄС. (рос.)
Небезпеки апелювання до референдуму 2000 року
Головний мінус в апеляції до референдуму 2000 року в тому, що він був спрямований на авторитарне збільшення влади президента і здійснювався відверто авторитарними методами. Для чого потрібна була друга палата парламенту Кучмі – зрозуміло. Для чого це команді Зеленського – поки що ні.
10 перемог для пацієнтів, або "Що вона зробила, ця Супрун?"
Виявляється, можна в обов'язковому порядку змусити кожен обласний департамент охорони здоров'я викласти на сайт інформацію про наявність ліків. (рос.)
"Неконституційна НКРЕКП": як рішення суду вплине на ринок електроенергії
До врегулювання Верховною Радою правового статусу НКРЕКП, запуск ринку електричної енергії варто відкласти мінімум до 1 січня 2020 року.