Партнерський збір УП. Задонать на дрони та РЕБи

Відповідь міністру юстиції, або Уряд-таки проти децентралізації

Понеділок, 30 березня 2015, 16:59

Ось уже більше року навколо реєстраційних послуг Мін'юсту, щодо державної реєстрації суб'єктів господарювання та нерухомості, відбуваються дискусії та експерименти. І представники громадськості, і Мінрегіонбуд, і найактивніші міста пропонували міністру простий варіант рішення – повернути ці функції органам місцевого самоврядування.

Позиція міністра натомість обертається навколо варіанту передати відповідні функції нотаріусам та банкам. При цьому корупція у реєстрації бізнесу у грудні 2014 року вже досягла майже 60%.

Дискусія з міністром юстиції щодо оптимального варіанту надання реєстраційних адміністративних послуг нині перейшла у публічну фазу.

На мій допис щодо сумнівної політики Мін'юсту, шановний Павло Дмитрович дав відповідь у своєму блозі на УП. І я щиро вдячний міністру за саму відповідь та за відвертість. У відповіді є багато цінної інформації та ідей, з якими варто погодитися. В тому числі позитивом можна вважати спроби Мін'юсту надавати максимум послуг через інтернет.

Але глобально, суть позиції міністра у наступних словах: "Наданням послуги мають займатися нотаріуси, банкіри та інтернет".

Про деякі ризики цієї політики вже згадано у попередній статті. Основний з них – це ймовірне подорожчання реєстраційних послуг, адже нотаріуси і банки не займатимуться благодійністю на роботі. І тому є сумніви, чий інтерес на першому місці у цій "реформі" – корпоративний Мін'юсту, який очевидно зацікавлений у прибутковості нотаріальної професії? Чи громадянина, якому потрібен баланс між належною якістю послуги і адекватністю її ціни?

Більше того, у згаданому міністром законопроекті №1580, плата за реєстраційні послуги у сфері нерухомості вже може мати непрозорий характер – адже стягуватиметься не єдиний платіж за послугу, а й "додаткові платежі, пов'язані з адміністративними послугами".

Отже, ключовий лейтмотив позиції міністра юстиції у тому, що децентралізація – це "не передача цих функцій від чиновника одного рівня чиновнику іншого рівня"; "реальна децентралізація – це повна відмова від надання послуги державою".

Звучить красиво. Але не зовсім коректно.

Адже насправді децентралізація, у правовому і європейському розуміннях цієї категорії – це саме передача повноважень від держави органам місцевого самоврядування, тобто від державного чиновника – муніципальному.

Чи щось дає така політика громадянину? – Так. Навіть у містах України це дає автоматичне покращення якості у 40 разів!

Натомість політика, яку пропонує міністр юстиції, називається у Західній Європі і Північній Америці трошки інакше – це "приватизація". І це не лайливе слово. Просто це дещо інший рівень, до якого Україна, на мій погляд, може бути не готовою, особливо нині, через надвисокий рівень корупції та зубожіння населення.

Є ще й формальна складність позиції Мін'юсту.

Адже виходить, що уряд не планує виконувати ані Коаліційну угоду, ані власну Програму діяльності, ані власний План заходів з виконання Програми діяльності уряду та Стратегії сталого розвитку "Україна-2020" на 2015 рік.

Нагадаю, що у цих документах чітко записано про обов'язки держави: "Делегувати органам місцевого самоврядування відповідного рівня повноваження з надання базових адміністративних послуг (зокрема, реєстрація місця проживання, видача паспортних документів, державна реєстрація юридичних та фізичних осіб-підприємців, об'єднань громадян, реєстрація актів цивільного стану, речових прав, вирішення земельних питань, реєстрація автотранспортних засобів, оформлення посвідчень водія", – пункт 2.3.1 ІІІ Розділу Коаліційної Угоди та 67-й пункт Плану заходів.

Отже, позиція Мін'юсту тут повністю заперечує задекларовану політику парламентської коаліції і власні формальні зобов'язання кабміну. Така принципова розбіжність в обіцянках суспільству та реальній політиці навряд чи личить уряду європейської держави.

До речі, так само виявився непослідовним і інший колега міністра юстиції – міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, який рекламує незаконні офіси ДП "Документ", а нещодавно пообіцяв до літа створити й "сервіси від МВС".

В МВС про місцеве самоврядування навіть не згадують. І теж замість підтримки створення інтегрованих офісів – центрів надання адміністративних послуг у містах та районах – розвивають відомчі контори.

Таким чином, якщо уряд не довіряє органам місцевого самоврядування навіть у виконанні цих відносно простих функцій, деякі з котрих ще 2-3 роки тому були відповідальністю міст – то чи не такими ж нещирими є обіцянки влади про якусь глобальнішу децентралізацію та розширення повноважень місцевого самоврядування?

Якщо Україна не готова розвиватися за прикладами Польщі, ФРН чи інших децентралізованих країн – то уряд повинен чесно закріпити це і в своїх офіційних документах.

Якщо урядовці вірять лише у силу грошей – то, може, "нотаріуси та банкіри" зможуть замінити не лише реєстраторів Мін'юсту, а й весь кабмін та державну машину?

Але якщо серйозно, то ще раз закликаю шановного Павла Дмитровича зрозуміти – ідеї про конкуренцію можна впроваджувати і після передачі функцій органам самоврядування!

На жаль, рік ми вже втратили.

Інші суб'єкти цілком можуть допускатися до виконання відповідних державних функцій, але за принципами єдиної і справедливої ціни на адміністративні послуги.

Бо держава – це не бізнес.

Віктор Тимощук, Центр політико-правових реформ, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Чи доцільно витрачати 1,5 млрд грн на відновлення зруйнованих ТЕС?

Краще за "Будапешт", але... До чого приведе нова спроба України стати союзником США

Твоя кров переможе: як трансформується українська система крові під час повномасштабної війни

Як змінилася процедура військового обліку та бронювання працівників

Суспільний договір вічної війни

Закон про штучний інтелект в ЄС: що потрібно знати українцям?