Зустріч Путіна з Трампом та Сі в Шеньчжені: чого очікувати від китайської гостинності

Все більше ознак того, що Путін все ж таки зустрінеться з Трампом та Сі для обговорення України під час саміту АТЕС в Шеньчжені.

Для України та Європи така зустріч (якщо відбудеться) матиме негативний ефект: в публічному просторі буде домінувати теза про поділ світу на трьох – США, Китай та Росію.

Путін знову отримає можливість розповісти Трампу про "недоговороздатну Україну" та "поганих європейців", які не поважають американського президента і хочуть його поразки на проміжних виборах, та про захмарні економічні перспективи російсько-американського співробітництва.

Для Китаю така зустріч може мати як позитивні так і дещо негативні моменти, однак, наразі складається враження, що китайські розрахунки схиляються до переваг для Пекіна.

Що варто очікувати з китайського боку:

По-перше, Китай, як організатор та учасник зустрічі, буде активно просувати свій авторитет незамінного елемента глобальної та регіональної стабільності і миру, без якого не вирішуються важливі світові справи. Свою участь в будівництві російського оборонно-промислового комплексу та ключових компонентів в російській зброї, Пекін, звичайно, буде замовчувати.

По-друге, Пекін намагатиметься відстоювати китайсько-російське бачення регіонального безпекового порядку в Євразії, яке фактично відповідає російській ініціативі "Євразійської безпекової архітектури".

Ця концепція була висунута Росією в 2025 році: передбачає витіснення американської військової присутності з континенту, фактично має на меті демонтаж НАТО та заміну його новою, де-факто російсько-китайською безпековою архітектурою, побудованою на базі ШОС, ЕАЕС, ОДКБ тощо.

Крім того, що зазначена ініціатива підтримана на найвищому політичному рівні Китаю, вона дуже позитивно сприймається провідними китайськими науковцями та інтелектуалами.

Наприклад, Пан Дапен, заступник директора Інституту Росії, Східної Європи та Центральної Азії Китайської академії суспільних наук (CASS) та Директор Центру дослідження Росії при цій же академії вважає російську ініціативу Євразійської архітектури безпеки дуже важливою, – як на регіональному, так і на глобальному рівні, оскільки вона спрямована на докорінне руйнування основних правил чинного європейського порядку безпеки, заснованої на трансатлантичному альянсі і НАТО, та її заміну на Євразійську модель.

Крім цього, на думку Пан Дапена, євразійська архітектура безпеки виконує інші функції, які важливі для Китаю, наприклад:

а) формує передумови для створення та закріплення сфер впливу великих держав на противагу принципу суверенної рівності;

б) руйнує трансатлантичну та європейську єдність, адже Росія намагається запропонувати свою ініціативу тим європейським країнам, які виступають за стратегічну автономію , скептичні до американських безпекових зобов'язань та більш схильні до пошуку компромісу з Росією.

Тому, варто очікувати, що Китай намагатиметься переконати прихильного до лестощів лідера Трампа в необхідності "більш збалансованої" безпекової моделі в Європі та Азії, яка "забезпечить мир та спільний розвиток", і де-факто, виключатиме Європу (і Україну) як повноцінних та суверенних суб'єктів міжнародних відносин. Взамін же будуть гарантовані мир, безпека, та економічне процвітання.

По-третє, зустріч буде використана Китаєм для того, щоб вкотре показати європейцям ненадійність Вашингтона, ще більше підірвати довіру до США як безпекового партнера та посилити голос тих політичних партій, які виступають за нормалізацію відносин з Росією – "якщо вже США домовляються з Росією, то Європі також потрібно".

Вже зараз китайські дипломатичні та експертні делегації відвідують європейські аналітичні центри, де просувають тезу про зраду Вашингтоном Європи та підводять до висновку, що європейцям варто переглянути свої відносини з американцями та врешті-решт прийняти російські безпекові вимоги та економічне домінування Китаю.

Цей підхід дуже добре відповідає стратегії Мао Цзедуна часів Громадянської війни (Nóngcūn bāowéi chéngshì, 农村包围城市): якщо не можеш взяти місто, потрібно захопити навколишні села, які його живлять, і місто врешті-решт впаде.

Зазначена стратегія наразі фактично стала ключовим елементом китайської дипломатії: наприклад, щоб змінити політику федерального уряду ("місто") – потрібно заохотити до цього регіональну владу ("села"), щоб послабити США ("місто") – потрібно "захопити села" – Глобальний Південь, Європу...

Для України ця зустріч, безумовно, несе ризики, і Китай вже активно працює над тим щоб допомоги Росії вирішити "українське питання". Оскільки Європа продовжує підтримувати Україну та вважає її надзвичайно важливим елементом власної безпеки, Китай намагається переконати європейців в зворотньому. Зазначені вище китайські урядові делегації, які протягом останніх декількох тижнів відвідували європейські аналітичні центри, та в закритих дискусіях наполегливо просували тезу про те, що Україна скоро зазнає поразки, тому Європі варто перестати турбуватися про Україну та припинити надавати їй допомогу.

З огляду на те, що Китай за результатами останньої зустрічі з російським прем'єром Мішустіним заявив про "підтримку Росії у захисті територіальної цілісності", в той час як стосовно України, – вже давно прибрав тезу про підтримку української територіальної цілісності з своїх документів, – тенденція в китайській політиці для нас є очевидною та негативною.

Інший індикатор – карикатури на тему російсько-української війни в китайському англомовному урядовому виданні Global Times. Протягом всього часу Україна зображувалась там як жертва американської бездумної політики, а з недавнього часу з'явився новий образ – як тягар для Європи, якого потрібно негайно позбутися.

Показово, що автор статті з відповідним зображенням є Чжан Хун, – науковий співробітник урядового аналітичного центру – Інституту Росії, Східної Європи та Центральної Азії Китайської академії суспільних наук. Раніше він позиціонував себе як "друг України", неодноразово приїздив в Київ та заохочував активніше взаємодіяти з китайською ініціативою "Пояс і шлях". Наразі він виступає за тісне російсько-китайське співробітництво, яке "стабілізує ситуацію в регіоні та допоможе запобігти світовій кризі "

Тому Україні та Європі, крім загроз з боку Росії та викликів з боку чинної адміністрації США, варто готуватися і до неприємних сюрпризів з боку КНР.

Приводом для стриманого оптимізму наразі є те, що:

а) Європа усвідомлює ризики залишитись на узбіччі світової політики;

б) безпековий та оборонний блок США розуміє небезпеку загравання з Китаєм та Росією;

в) політика Вашингтону стане більш адекватною після проміжних виборів.

Ці аспекти Україна та Європа повинна використати для того щоб запобігти небажаних для них сценаріїв.

Юрій Пойта