Чому наступним президентом стане Зеленський

160536 переглядів
Вівторок, 15 грудня 2015, 12:09
Віктор БобиренкоВіктор Бобиренко
Бюро аналізу політики, громадське партнерство "За прозорі місцеві бюджети"

Справедливість – поняття відносне. Як буде по справедливості – порівну, чи по-чесному?

Держава має бути егоїстом. У хорошому розумінні слова. Держава Україна від 2000-х років ввела спрощену систему оподаткування. Таким чином вона декларувала свою підтримку малого бізнесу. І впроваджувала цю політику, закріпивши її у Податковому кодексі.

Це було нерівноправно по відношенню до великого і середнього бізнесу? Може й так. Але на те і держава. Свідома і послідовна підтримка певної категорії підприємливих людей.

Спрощена система дозволила вивести малий бізнес із тіні. Ба, він ще й податки платив. Ще й які. Наприклад я плачу податок в міську казну більше, ніж міський голова.

Поступово почав складатися середній клас. З людей самозайнятих, які ще й створювали додаткові робочі місця. Людей, від держави незалежних. Ну, хоча б тому, що віддавши невеликий відсоток з обігових безготівкових коштів, підприємець спав спокійно.

Ця активна частина населення була на вістрі Майдану 2004 року і Майдану 2013-2014 років. Тому що не бюджетники. Під прапори не поставиш. З роботи не звільниш.

Так було за Кучми, за Ющенка. Так було навіть і за Януковича.

Розуміючи, ну не він, звичайно, але ж і там хтось був з головою, що є кілька мільйонний прошарок населення, на який адмінресурс не розповсюджується.

Навіть злочинний уряд не посягнув на привілеї малого бізнесу.

І ось, революційний уряд, який став до влади на крові, у тому числі, представників малого бізнесу, які дружно скидалися грошима, весело звозили шини і викашлювали легені від беркутівського газу…, цей революційний уряд одним махом підіймає єдиний податок малому бізнесу у 5 (!) разів. Від 4-х до 20%. Як казали раніше: без оголошення війни.

І це – своєму базовому електорату. Бабусі Юліни чи за Ляшка. А тут – свої. Ті, хто зробили Порошенка президентом у першому турі. Бий своїх, щоб чужі боялися.

Звичайно, у апологетів рішення "усі платять однаково" є свої аргументи. Ну логічно ж, щоб усі платили порівну? І я, і Ахметов, і Фірташ. Логічно.

А ще – що єдинщики – це канал переведення безналу в нал. Але ця схема знімається просто. З 20 мільйонів гривень обігових коштів зробіть мільйон чи два. Схеми закриються. Або доведеться спрощенцями робити не лише близьких, а і далеких родичів. І за них платити соціальний внесок у пенсійний фонд.

Інший аргумент. Потрібно зменшувати соціальне навантаження на великий і середній бізнес, щоб він був конкурентоздатний на світових ринках? А хто спорить? Потрібно. Замість 37,8% нарахувань – 20%. Правильно? Правильно.

Але вийшло так. Власник "Рошену" буде платити податків майже у двічі менше, а підприємець на третій групі оподаткування – у п’ять разів більше. Щоб у Ахметова бізнес став конкурентоздатним – хай заплатить дядя.

І ось – урядова пропозиція змін до Податкового кодексу. Шикарне рішення.

Рейтингові Яценюка падати вже нікуди. Значить – наступним – обвалиться рейтинг Порошенка.

Тим більше, що популістськи налаштовані "Батьківщина" і Партія Ляшка, а може і "Самопоміч", за цей варіант Податкового кодексу не проголосують. Побояться електоральних втрат.

А значить доведеться підтягувати колишніх регіоналів, читай: олігархів. Вони голоси за оптимізацію своїх видатків дадуть "на ура".

Матимемо формат ситуативної коаліції. Ой, що буде?! Я уже передчуваю, що буде у мережі. Покращення життя олігархічних працедавців за рахунок… кого?

А тут, як на зло, – атака уряду і президента у форматі стьобу. Стьоб – найефективніша зброя. Це я про "95-й квартал" і їх проекти (читаємо – Коломойського). Особливо класно у народ зайшов серіал "Слуга народу".

Зрозуміло, що серіал є тестом на розуміння принципів функціонування держави. Ну не може президент отримувати менше вчителя. Але Зеленський каже, що це правильно. І класика жанру – піпл хаває.

Не може держава гарантувати ваші банківські ризики, іпотеки чи ще щось. Але безжурно і талановито Зеленський стверджує – можна.

Закручується новий виток спіралі патерналізму. На наших очах.

Знайомий професор (!) говорить мені – от нам би такого президента. Щоб не в кіно, а в житті. Я в шоці. Якщо так думає професор, то що думає прибиральниця на його кафедрі?

То що тепер? Відіграє Володимир Зеленський три сезони "Слуги народу". Створить партію. Скаже, що тепер буде як у кіно. Покажуть з десяток нових облич, бо старі вже у Шустера примелькалися. Буде нова картинка.

Тексти вже заучені в серіалі, придумувати нічого не треба. Сценаристів серіалу – у креативний департамент штабу. Грошей у Коломойського на "нашу відповідь Чемберлену" – є.

А тут іще і справа честі поквитатися. І маємо нового президента.

Мудрий дідусь Ленін говорив: "з усіх мистецтв для нас найважливішим є кіно". Правда, Петре Олексійовичу?

Віктор Бобиренко, Бюро аналізу політики, Суми, спеціально для УП



powered by lun.ua
Тотальна "цнапизація" чи держава у смартфоні?
Сервісна держава повинна дбати про належне надання послуг через різні канали, турбуватися про всі групи громадян і бізнесу, не допускаючи дискримінації.
Як підготуватися до сезону грипу: 5 простих рекомендацій
Охочі мають шанс імунізуватися та уникнути захворювання або ж на 60 % зменшити ймовірність ускладнень від нього.
Дотик генпрокурора, або Як зняти недоторканність, щоб її залишити
Доторканними "слуги" згодні бути тільки для свого – призначеного президентом Зеленським – генерального прокурора.
Чи є колізія між урядовими розслідуваннями на ринку добрив
За дотриманням правил торгівлі в країні наглядають Антимонопольний комітет та Мінекономіки. Чи є між ними взаємодія, покаже справа проти групи Ostchem.
Стратегія України з інтегрованого управління кордонами: справжнім мірилом успіху буде ефективна реалізація
Зміцнення торговельно-транспортних коридорів до Європейського Союзу є надзвичайно важливим для теперішніх і майбутніх відносин між Україною та ЄС.
У чому логіка "земельного Задзеркалля" щодо іноземців
Заборона іноземцям купувати землю в Україні не працюватиме. Знайдеться ряд механізмів і структур в Україні та за її межами, щоб це обійти. Для кого ж іноземці становлять ризик?
Чому всім нам варто подивитися "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго"
В Україні ми не користуємось інфраструктурою як чимось зручним і корисним, не задумуючись – навпаки, ми, самі того не помічаючи, витрачаємо величезну кількість енергії, щоб компенсувати її розруху.