Як покінчити із хаосом в оплаті закордонних паспортів та інших адмінпослуг?

3299 переглядів
Субота, 12 березня 2016, 12:42
Євген Школьний
експерт Центру політико-правових реформ

В Україні досі немає законодавчого акту, який би належно врегульовував питання оплати адміністративних послуг. Через це українці часто не знають наперед, скільки їм потрібно платити за ту, чи іншу адміністративну послугу.

Для того, щоб визначити повну суму за отримання потрібного від держави документу, або ж за певну реєстраційну дію, майже завжди потрібно чи-то вичитувати безліч нормативних актів, чи-то вишукувати розмір плати на різних веб-сайтах владних органів.

Крім того, з людей часто беруть гроші і за ті дії, надання яких має бути взагалі безоплатним, наприклад, надання бланків документів, консультаційної допомоги тощо.

Тобто фактична плата за послуги часто є значно вищою за встановлену законодавством.

Наприклад, за закордонні паспорти українці значно переплачують. Чому? Адже є Декрет Кабміну про державне мито, де чітко визначена ця послуга та розмір плати за її надання – 170 грн.

Даний Декрет має силу закону, а тому, має бути єдиним актом, згідно якого громадяни мають платити за отримання закордонного паспорту – інших законів, де б визначалась ще якась плата за дані документи немає.

Це підтвердив і Верховний Суд у своїй Постанові від 3 грудня 2013 року № 21-416а13.

Однак, у відділення Міграційної служби (ДМС) за 170 гривень паспорт собі ви не замовите. Кабінет Міністрів ще за давніх часів "потурбувався", щоб з громадян можна було витягнути значно більше коштів, наприймавши постанов з додатковими платежами.

Звичайно, вони не підлягають застосуванню, оскільки мають нижчу юридичну силу та визнані незастосовними Верховним Судом. Однак чиновників це зовсім не цікавить.

Таким чином, у ДМС сьогодні вимагають сплатити:

- законні 170 грн. державного мита за видачу паспорта для виїзду за кордон;

- 87,15 грн. за "послуги" з оформлення та видачі паспорта для виїзду за кордон;

- 304,32 грн. за бланк паспорту з біометричним чіпом, або ж 238, 32 грн. за бланк паспорту без біометричного чіпу.

Виникає питання: якщо держмито у розмірі 170 грн. справляється за "видачу" закордонного паспорту, то що це за платіж у розмірі 87,15 грн. за "оформлення та видачу" цього ж документу, згідно Постанови Кабміну № 1098..?

Однак на цьому несподіванки не закінчуються. Так, для того, щоб залишити чинний закордонний паспорт, у додаток до нового, необхідно ще додатково сплачувати 60,17 грн. Тобто за те, щоб зберегти документ, який досі чинний, та за який державі було сплачено власні кошти – необхідно знову доплачувати!

У схемі здирництва з громадян за закордонні паспорти є державне підприємство "Документ", яке працює у приміщеннях ДМС, хоча його діяльність є незаконною відповідно до Закону "Про адміністративні послуги".

Так, надавши якусь консультацію, бланк чи інші "послуги" у ході звернення за закордонними паспортами, працівники ДП "Документ" пред’являли людям платежі, не повідомляючи, що вони необов’язкові. Відвідувачі, які цього не знали, сплачували ще й ці суми.

Однак варто відзначити, що на сьогодні ДМС вже ухвалила рішення прибрати представників цієї структури принаймні із своїх приміщень.

Та "Документ" досі існує. Офіси "Паспортний Сервіс" від ДП "Документ" продовжують функціонувати у найбільших містах України, заманюючи громадян елементарним комфортом, за який треба доплачувати додаткові 350 гривень при замовленні паспорту.

Хоча такий комфорт держава має забезпечувати без додаткових поборів з громадян.

Проблеми з оплатою міг би вирішити ухвалений у першому читанні законопроект № 3224, що був поданий урядом. Але і там знаходимо широке поле для "розмноження" підзаконних актів з різноманітними платежами за отримання однієї послуги.

Так, цей законопроект апелює термінами "адміністративний збір", "вартість адміністративної послуги" тощо, що є різними поняттями.

Встановлення різноманітних поборів за послугу дозволяє його норма частини 1 статті 20, де зазначено, що "вартість адміністративної послуги встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах граничної вартості адміністративної послуги, встановленої цим Законом".

Саме тому, цей законопроект і в цій частині потребує доопрацювання.

Можна погодитись, що сума у розмірі 170 гривень і не покриває повною мірою усі затрати на оформлення та виготовлення закордонних, тим паче біометричних паспортів.

Але державі краще підвищити єдиний розмір плати за цей вид документу, аніж вигадувати додаткові незаконні платежі. Для прикладу, вартість закордонного паспорту у деяких країнах ЄС навіть дешевша, ніж фактична вартість в Україні.

Так, в Іспанії закордонний паспорт коштує 25, 69 €, у Чехії – 22, 18€ (600 CZK).

Отже, державна політика у даній сфері відносин потребує змін.

По-перше, всі розміри плати за найбільш поширені адміністративні послуги мають визначатися виключно у законах, і жодним чином не у підзаконних актах.

По-друге, необхідно прийняти закон "Про адміністративний збір", у якому має бути уніфіковано назву плати за адміністративні послуги та визначено чіткі та єдині розміри адміністративних зборів для популярних серед громадян послуг.

Євген Школьний, експерт Центру політико-правових реформ, для УП



powered by lun.ua
Український парад у столиці Росії
обутує думка, що в нашій історії мало світлих сторінок і перемог. Грандіозний український військовий парад в столиці Росії: як це було?
Поради для чайників. До чого треба бути готовими новим урядовцям
З якими реаліями доведеться стикнутися новим урядовцям і як по дорозі не втратити бажання змінити країну – розповідає колишня заступниця міністра охорони здоров'я України з питань євроінтеграції.
Щеплення від схем на митниці: як перемогти перерваний транзит та поштову контрабанду
Збитки державного бюджету від контрабанди сягають неймовірних розмірів. Потрібні радикальні зміни, передусім — законодавчі.
Брехня Нетаньягу, але не "зрада" України: Київ не відкриватиме посольство в Єрусалимі
Брехня ізраїльського прем'єра не знизила важливість його першого за 20 років візиту до України, але має стати важливим маркером для тих, хто довіряти чинному керівнику Ізраїля.
Скоро в школу: чи готова українська освіта до ЛГБТ-учнів?
За кілька тижнів новий навчальний рік та чи стала школа більш безпечним середовищем для дітей і підлітків?
Перезавантаження по-азійськи: нові можливості для експортерів зернових
Прийшов час шукати нові ринки збуту для української агропродукції, або ж перезавантажити відносини з партнерами уже на існуючих. Причина – зростання експорту зернових.
Чому Україна повинна ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду
Підписавши Римський статут у 2000-му році, Україна до цих пір його не ратифікувала. В чому ж проблема та чому питання його ратифікації зайняло так багато часу і досі викликає дискусії? І, власне, чому Україна зрештою повинна ратифікувати Римський статут?