Хто має стати новим Генпрокурором

Неділя, 20 березня 2016, 10:09

Зміна генерального прокурора на фоні відставки прем'єра та уряду не є такою значущою і не привертає аж так багато суспільної уваги. Це й нормально, адже прокуратура сьогодні вже не та, що була колись.

Перелік функцій прокуратури, передбачений новим законом, який наш парламент проголосував у жовтні 2014 року за наполегливими рекомендаціями Євросоюзу, суттєво коротший та відповідає тому, який зазвичай є у європейських державах.

Прокуратура більше не розслідує кримінальних справ, прокуратура не має функції загального нагляду.

Тепер прокуратура виконує по-суті всього три функції:

(1) підтримка державного обвинувачення в суді,

(2) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство та нагляд за виконанням рішень у кримінальних справах і

(3) представництво інтересів громадян у передбачених законом випадках.

Тим не менше, прокуратура є важливим гравцем на ниві правосуддя. Від того, наскільки професійно буде прокуратура працювати, залежить, наскільки захищеними будуть громадяни. Не треба багато розповідати про проблеми в слідчих органах системи МВС, про проблеми зі становленням нових державних органів розслідування, як то НАБ, ДБР.

Лише якісний процесуальний супровід прокурора при розслідуванні кримінальних справ може зробити спроможними результати розслідування в суді, саме від цього залежить, чи зможе державне обвинувачення довести вину підозрюваного неупередженому незалежному суду.

Важливість професійності для прокурорів не можна переоцінити. Адже з протилежного боку судового бар'єра, особливо якщо говорити про притягнення до кримінальної відповідальності тих, кого підозрюють у великомасштабній корупції, стоять захисники, які, вже повірте мені, мають надзвичайно високий фаховий рівень та ще й матимуть фору у вигляді презумпції невинуватості.

Я так багато пишу ніби-то банальних речей про професійність, бо останнім часом надто часто випадає спостерігати в судовому засіданні, в тому числі у резонансних справах, прокурорів, за котрих соромно.

Але сором — то майже ніщо. Більша біда в тому, що злочинці від того зиск мають, що суспільство не дістає сподіваного результату, що суд стає заручником ситуації: адже судді розуміють очікування суспільства, а доказів винуватості в необхідному обсязі прокурор не представив.

Отже, до кандидата на посаду генерального прокурора сьогодні в мене є три вимоги.

Перше: принциповість та відданість закону. Жодні вказівки політиків не повинні працювати — всі притягнення до кримінальної відповідальності повинні бути законними.

Друге: високий фаховий рівень. Щоб довести вину, необхідно зібрати докази без порушення закону. Натомість, щоб захистити підозрюваного, часом буває достатньо лише показати неспроможність доказів через непрофесійне документування.

Третє: готовність привести у відповідність структуру прокуратури новому закону, тобто скоротити тих, кому не місце в прокуратурі або через нечесність, або через непрофесійність. Скорочення має відбутися за рахунок скасування тих посад, чиї функції вже не перебувають у віданні прокуратури.

Оце скорочення і є фактично реформою прокуратури, якої зараз домагаємося. Першою частиною реформи стало ухвалення нового закону, а завершальний етап — очищення прокуратури від кадрового баласту через скорочення та конкурсне заміщення посад, що залишилися.

Моїм вимогам до генерального прокурора відповідає Юрій Столярчук. Його роботу знаю з 2003-го року — розслідував справу про вбивство Георгія Гонгадзе. Як казав не один ключовий свідок, "це був перший слідчий, якого цікавила правда, а не підганяння показів під наперед задану версію". Великою мірою завдяки роботі слідчого Столярчука сьогодні відбуває покарання колишній генерал міліції Олексій Пукач.

Слідчий Столярчук не був зручний ані Генеральному прокурору Святославу Піскуну, ані Генадію Васильєву, тому на початку 2004-го року він змушений був піти з прокуратури.

Результати його роботи у справі Гонгадзе було збережено лише завдяки тому, що в слідчому управлінні ГПУ залишилися слідчі, які Юрія Столярчука поважали і зуміли не дати знищити напрацьоване. На певний час законсервувавши розслідування, вони зуміли його продовжити після перемоги Помаранчевої Революції.

Юрій Столярчук
Юрій Столярчук
фото tsn.ua

Серед претендентів на посаду Генерального прокурора ще називають 42-літнього Сергія Горбатюка, який керує розслідуванням справ про загибель Небесної Сотні. Потерпілі висловили йому довіру і це надзвичайно важливо.

Але, на мою думку, Сергій Горбатюк та Юрій Столярчук у різних вагових категоріях. Не буду вдаватися в статистику зробленого навіть за останній рік одним і другим, лише скажу, що вона однозначно говорить на користь Столярчука.

Перед наступним Генеральним прокурором стоїть дуже складне завдання — перетворити корумповану, обтяжену мажорними дармоїдами структуру на високопрофесійну, сучасну, та європейського штибу. Зробити прокуратуру такою, в якій кожен працівник боятиметься порушити закон бодай в дрібному.

Протистояти прийдеться і внутрішньому опору системи, і корумпованій частині суспільства та окремим політикам. Чи по силі це Юрію Столярчуку? Сподіваюся, що так. І точно знаю, що йому втрачати нічого — один раз із прокуратури він уже йшов, відставкою його не злякаєш.



powered by lun.ua

Чому Ізраїлю вдалося вакцинувати більшу частину населення країни?

Економічна (не)безпека

Хто і чому протидіє оновленню курсу Національної служби здоров'я

Стратегія розвитку ОПК: вперед у НАТО чи назад в СРСР?

Якість медичної допомоги: що змінилося з пандемією COVID-19

Воднева економіка, європейський Зелений курс? В Україні ще не скоро