Шустер – це тільки початок

19565 переглядів
Середа, 27 квітня 2016, 18:22
Віктор Матчук
народний депутат України VI скликання, 2010-2012, для УП

До Савіка Шустера і його програми я ставлюся неоднозначно. Як політик добре знаю його тенденційне ставлення до запрошення гостей. Знаю, що для його програм є персони нон-грата.

Бачу, як часто на його ток-шоу слово для виступів надається непропорційно і зовсім не залежно від важливості слів виступаючого. Часто залежить від того, хто попросив за цю людину, або, як подейкують, скільки за участь було заплачено.

Як громадянину мені теж не завжди приємно дивитися шоу Шустера. Але якщо щось не подобалося – я просто вимикав телевізор. У мене був вибір.

Тепер нас, громадян, такого вибору позбавляють. Новина про позбавлення Савіка Шустера права на роботу в Україні насправді не може залишити байдужою нікого – ні політиків, ні медійників, ні звичайних громадян. Бо справа тут навіть не в самому Шустері.

В інформаційному полі держави останнім часом відбуваються страшні речі. Без жодного перебільшення хочу сказати: тенденції страшніші навіть за те, що відбувалося у часи Януковича.

І при цьому це робиться набагато хитріше, цинічніше, менш помітно для суспільства, інколи прикриваючись патріотичними гаслами і особливими обставинами, пов’язаними з війною із Росією.

По великому рахунку, кількість ток-шоу на українському телебаченні тепер залишається мінімальною. Таке враження, що все підводиться до того, аби громадяни могли дивитися лише те, що прямо або опосередковано контролюється президентом.

А все решта – давайте позакриваємо. І будемо дивитися позитивні новини, плескати в долоні і радіти від того, як гарно у нас проходять реформи.

До речі, про президента. Існує думка, і вона небезпідставна, що без його погодження рішення про заборону на працю такої людини, як Шустер, прийняти не могли. Спершу вирішили не допустити його до центральних каналів, потім – витиснути на медійну периферію.

Далі більше – оштрафувати на непосильну суму, а тепер – взагалі заборонити займатися професійною діяльністю.

Якщо це справді так, то такі процеси – нищівні для країни. І для президента теж. Ми ж із вами знаємо, що це завжди закінчується одним і тим самим. Адже будь-які заганяння і наступ на свободу слова в такій державі, як Україна, закінчується вибухом. А вже чи встигне президент втекти, чи ні – не знає ніхто.

Крім всього іншого, це дуже погано сприймається з-за кордону. Про які європейські цінності, про який європейський вибір можна взагалі говорити? Кому у такій державі взагалі давати гроші?

Як громадянину мені прикро за те, що відбувається. Як політику – моторошно. Відтак закликаю і політиків, і громадян протестувати проти такої інформаційної політики влади.

Хто може говорити – говоріть. Хто може писати – пишіть. Не вийде так – виходьте з транспарантами. Давайте всі разом не дамо владі реалізувати зачистку інформаційного простору.

Адже Шустер – це тільки початок.

Віктор Матчук, народний депутат України VI скликання, 2010-2012, для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Платіжні картки: чи не мародерствувати під час кризи
Комісія за розрахунок платіжними картами в Україні в 7 разів вища, ніж в країнах ЄС. За кожні 100 грн підприємець повинен 2,5-3 грн віддати банку. (рос.)
Стус справді був завжди вільним
Тиранія Радянського союзу більше ніколи не матиме місця у нашій демократичній незалежній державі.
Проєкт "єМалятко": 5 цифрових перемог
"єМалятко" є першою в Україні комплексною електронною послугою, яка дозволяє батькам новонародженої дитини за однією заявою отримати одразу до 9 державних послуг.
Нові завдання у порядку денному деокупації Криму
За результатами загальноросійського опитування, "приєднання Криму", як у Росії називають його тимчасову окупацію, викликає почуття гордості лише у 30% росіян. Хоча у січні 2017 року цей показник був 43%, а у грудні 2018 року – 45%.
Чому місцева влада не вирішить ваших проблем
Локальні спільноти мають залучатися до формування політик і ухвалення рішень як повноцінний стейкхолдер.
Не фінансуйте шахраїв, які паразитують на благодійності
Правда ж, коли в передноворічній метушні раптом заклик "ТЕРМІНОВО! РАК! ПОМИРАЄ ДИТИНА!", рука так і тягнеться допомогти? Але не поспішайте, скоріш за все, це шахрайська схема.
Зміни клімату та екологічний контроль
Чи може держава зробити щось для того, щоб якщо не зупинити, то хоча б загальмувати шалені темпи кліматичних змін?