Україна 25 років потому: складне розставання зі старими звичками

Середа, 24 серпня 2016, 11:54

Щоб дізнатися більше про місто, потрібно в ньому якось загубитися. Навряд чи ви запам'ятаєте, як вийшли з лабіринту незнайомих вулиць. Однак, в пам'яті залишиться відчуття: почувалися ви в безпеці чи ні.

Я приїхав до Києва в лютому 2016 року. Зізнаюся, загубитися в українській столиці складно. Тут не тільки покажуть дорогу, але й кілька разів перепитають, чи зрозуміли ви правильний маршрут.

Але чи почуваються в безпеці самі українці?

Моя батьківщина – Литва, як і Україна, стала незалежною чверть століття тому.

Історія наших країн багато в чому схожа: зачинивши двері в радянське минуле, вони спрямували погляди на Захід. Обидві країни переживають турбулентність реформ, незмінним залишається і бажання громадян опинитися в "прекрасному далеко" вже сьогодні, а ще краще – учора.

Україна сплатила велику ціну за свою незалежність. Однак, чи таким бачили громадяни майбутнє своєї країни чверть століття тому?

Консультативна місія Європейського Союзу (EUAM), яку я очолюю, була направлена до України майже два роки тому на запрошення українського уряду. Цей крок став відповіддю ЄС на кризу, що виникла після подій 2014 року.

Завдання місії – допомагати з реформуванням цивільного сектору безпеки. Простими словами – наблизити до європейських практик роботу поліції, прокуратури, судів, інших правоохоронних органів та установ системи верховенства права.

Верховенство права – об'ємне поняття, маніпулювати яким, переслідуючи тих, хто не до вподоби або не поділився, – погана практика. Без верховенства права механізм рано чи пізно зазнає системний збій, приховати який не допоможе жодне "проєвропейське" гасло.

Воля українців і велике бажання змін дали змогу створити в країні нові антикорупційні органи, яким Консультативна місія ЄС надає всебічну підтримку.

Реформи почалися в МВС, Національній поліції, судовій системі. Швидкість і якість змін зазвичай викликають критику в суспільстві, однак реформи, що розпочалися, це – крок і, безумовно, вперед.

Європейський Союз надає і надаватиме допомогу Україні в реформуванні.

Однак, для того, щоб зміни були успішними, зокрема в секторі цивільної безпеки, необхідні не тільки гроші міжнародних донорів, але й політична воля. Лише декларації про європейські прагнення без конкретних дій – недостатньо, як для громадян країни, так і для міжнародного співтовариства.

За 25 років незалежності українцям довелося пройти складний шлях. Виросло покоління вільних людей з вільним мисленням, сформувалося активне громадянське суспільство. Зазнала змін і державна система.

Однак заміна деяких механізмів – це лише косметичний ремонт, після якого все одно доведеться робити капітальний.

Корупція в Україні так глибоко в'їлася в систему, що стала її невід'ємною частиною, вона чи не найстабільніша складова української державної машини з часів Радянського Союзу. Суспільство наполегливо вимагає змін, ігнорувати це неможливо.

Міжнародні донори, спостерігаючи за пробуксовкою реформ: міжвідомчими війнами, неповноцінним запуском системи електронного декларування – роблять свої висновки.

Стратегічне планування і координація реформ, чітка послідовність реалізації, розрахунок ризиків та очікуваних результатів, створення стабільних і професійних правоохоронних структур, прозорість і, головне, політична воля на всіх рівнях щодо прийняття життєво важливих рішень – ось що потрібно для країни. Лише фінансова допомога Заходу проблем не вирішить.

Система має служити громадянам, а не навпаки.

Однак, кожен громадянин, незалежно від свого соціального статусу, положення, політичних переконань або матеріального забезпечення повинен розуміти, що в державі існують не тільки права людини – але й обов'язки громадянина, повага до іншої думки, взаємодопомога і емпатія.

На сьогоднішньому етапі розвитку України симуляція реформ неприйнятна. Доказів цьому в новітній історії країни більш, ніж достатньо.

Так чи будуть почуватися в безпеці громадяни країни, де, як і 25 років тому, існують подвійні стандарти, надають перевагу призначенню на посади "своїх", де новини про корупційні скандали, у центрі яких люди в мантіях або погонах, сприймаються як рутина? Навряд чи.

Я і мої колеги з Консультативної місії Європейського Союзу сподіваємося, що зусилля країн-ЄС з реформування громадського сектору безпеки України не виявляться марними і будуть підтримані як звичайними громадянами, так і владою країни.

Дуже хочеться вірити, що за 25 років, наступного ювілею незалежності – українці побачать свою країну такою, якої сьогодні прагнуть. Варто також пам'ятати, що успіх всіх компаній, організацій, об'єднань, великих чи маленьких країн, визначається людьми, а також їхньою вірою в те, що вони роблять.

Кястутіс Ланчінскас, Голова Консультативної місії Європейського Союзу, спеціально для УП



powered by lun.ua

Удар Кличка та забудовників по зелених зонах Києва

Записки з "ЛНР": ми ніби повернулися в голодні дев'яності

Чи є майбутнє у Шкіл вищої спортивної майстерності? 

"Життя стає прісним, як куряче філе". Чому при схудненні не варто відмовлятись від солодкого?

Які загадки і таємниці ще зберігає древній Поділ?

Кому вигідне спрощення правил торгівлі між Україною та ЄС