Розмір зарплат чиновників і корупція. Чи існує пряма залежність?

1744 перегляди
Четвер, 29 грудня 2016, 10:05
Нікіта Самбожук
Член Національної ради з питань антикорупційної політики при Президенті України, член Міжнародного комітету захисту прав людини

Скільки повинен заробляти чиновник?

Чи є пряма залежність між розміром зарплати в сфері держуправління та рівнем корумпованості держави?

Не давши відповіді на ці запитання, ми не зможемо зрозуміти, як вибудовувати коректну політику держави в сфері доходів держслужбовців, у тому числі й щодо якості інструменту боротьби з корупцією.

В Україні побутує думка, що майже всі проблеми корумпованості державних службовців пов'язані з їх невеликим доходом. Мовляв, маленькі зарплати спонукають їх шукати додаткові джерела заробітку, в тому числі й використовуючи наявні у них повноваження.

Проте, чи така маленька вже зарплатня у українських чиновників?

Середній дохід в країні в жовтні 2016 року становив 5.350 гривень. Доходи в сфері державного управління і оборони за той же період склали 6.065 гривень. Тобто, середній показник доходів державного сектора вище ніж в середньому по економіці.

Для порівняння: у сільському господарстві ця цифра дорівнює 3.841 гривню, в промисловості – 5.748 гривень, на транспорті – 5.670 гривень.

Зрозуміло, що це дуже усереднені цифри, які відображають "середню температуру по лікарні". Тим не менш, вони описують певний тренд та співвідношення.

Шість тисяч шістдесят п'ять гривень – багато чи мало? Риторичне запитання: дивлячись з чим порівнювати.

Якщо з абсолютними показниками західних країн, то зовсім небагато. Наприклад, середня зарплата чиновників в сусідній Польщі – 4.500 злотих (майже 28 тисяч гривень). Різниця більш ніж в 4,5 рази.

Але, якщо брати відносні показники, то в Україні не все так погано.

Давайте не забувати, що, на жаль, обсяг української економіки, у розрізі ВВП на душу населення, ще дуже далекий від найскромніших показників країн Європейського Союзу. Якщо порівнювати з тією ж Польщею, різниця становить 4,8 рази.

Виходить, у тій же Польщі чиновник, у відносних цифрах, заробляє практично такий самий шматок від загального пирога, що й український чиновник в Україні. Просто держава багатша, тому й шматок у кожного більший.

Однак якщо відносні показники доходів чиновників в Україні і тій ж Польщі приблизно однакові – то рівень корумпованості незрівнянно різний. За даними останнього дослідження Transparency International, за показником корумпованості Польща знаходиться на 30-му місці, а Україна аж на 130-му (чим вище місце, тим менше корупції в країні).

Сказати однозначно, що існує пряма залежність між рівнем оплати праці чиновників і рівнем їх корумпованості – не можна. У нас в цілому в країні є проблема з доходами і бідністю всього населення. Тому не може бути в бідній країні багатих чиновників. Їх зарплата це результат роботи країни в цілому.

І це чесний підхід.

Чи допоможе в боротьбі з корупцією підвищення окладів держслужбовців, яке планується у зв'язку зі збільшенням мінімальної заробітної плати у 2017 році? Думаю, що ні.

Зарплати держслужбовців повинні бути конкурентними. Питаннями розміру окладів держава вирішує завдання якості управління. Проблеми з корупцією пересікаються із питанням доходів – але напряму їх не вирішують.

Перед чиновниками різних рівнів, так само, як і перед будь-якою іншою людиною завжди існує маса спокус. І, як показує світовий досвід, величина зарплати тут не є надійним запобіжником від зловживань.

Яскравий тому приклад – президент Південної Кореї Пак Кин Хе. Щомісячна зарплата в 18 тисяч доларів США не стала страховкою від корупції. 9 грудня парламент Кореї оголосив їй імпічмент за звинуваченням у зловживанні службовими повноваженнями та корупцією.

Проблеми зловживань вирішить не розмір доходів – а воля, публічність та чіткість процедур.

Будь-який чиновник повинен знати про невідворотність та суворість покарання за зловживання. Процедури прийняття рішень в сфері держуправління, внутрішні інструкції повинні бути максимально виписані, і в них зведена до мінімуму можливість вирішення "або-або", "дорожче-дешевше", "швидше-повільніше".

В ідеалі ми взагалі повинні прагнути, аби роль людського чинника тут наближалася до нуля.

Усі рішення чиновників повинні стати максимально публічними, а значить і доступними для контролю суспільства. Ефективніше має працювати й уся антикорупційна інфраструктура (такі спеціалізовані органи як НАБУ, НАЗК, САП, антикорупційні суди тощо) та інструменти громадського контролю (публічні фінанси, громадські ради тощо).

Також потрібно проявляти максимум політичної волі, щоб навести в цій сфері порядок.

Лише так ми зможемо викорінити іржу тотальної корумпованості в нашій країні.

Я не проти великих зарплат для чиновників – тільки "за"! Але, впевнений в цьому, вони не є ефективним інструментом боротьби з корупцією.

Нікіта Самбожук, член Нацради з питань антикорупційної політики, спеціально для УП



powered by lun.ua
powered by lun.ua
"Полювання" на бізнес час припинити
Як зменшити кількість рейдерських атак і для чого потрібен законопроект №9311?
Сильна і слабка сторони Європи: як ЄС перемогти популістів
Сальвіні та Орбан справляють сильне враження на багатьох виборців, вдаючись до різкої риторики, пронизаної емоціями. Обговорення складних конкретних питань для них – швидше гра на чужому полі.
Що треба, щоб держава захищала вас від катувань?
Наш "правозахисний пес" ані лає, ані кусає. Там, де держава не впоралась із завданням, її роботу доводиться виконувати громадськості.
Гучніше й наполегливіше: хто вбив Павла?
Якщо не питати голосніше і наполегливіше, список із запитанням "Хто вбив?" ризикує поповнитися новими іменами. (рос.)
Післясмак перших торгів заставних активів НБУ
Чи успішним був аукціон ФГВФО з продажу пулу "токсичних" кредитів балансовою вартістю понад 6 млрд грн?
За крок від торгової війни: як Україна ледь не втратила ринок Узбекистану
Рішення про антисубсидиційне розслідування щодо узбецького експорту не лише поставило країну на межу нової торгової війни. Як виявилося згодом, це рішення було прийняте з грубими помилками.
Собака кусає хвіст
За всю історію незалежної України ще не було виборів, настільки залежних від воєнних дій, як і воєнних дій – від виборів.