Про обіцянки коаліції: виборчо-системна сага

1030 переглядів
П'ятниця, 23 червня 2017, 14:40
Вадим Галайчук
партнер Hillmont Partners, адвокат

Нині в українському суспільстві, начебто, не відчувається палкого прагнення до нових виборів. Та й українські політики не є активними в обговоренні цієї ідеї. Тож в цілому виглядає, що це – не на часі зараз.

Втім, чи то як завершальний акорд поточної парламентської сесії, чи на згадку про себе напередодні літніх відпусток – але останніми днями низка політичних партій, громадських організацій, фахових міжнародних інституцій провели серію масових заходів, круглих столів, мету яких загально можна окреслити таким чином: "Потрібно змінювати виборчі закони".

Зокрема, акценти зроблені на відмові від "мажоритарної складової" існуючої нині системи на парламентських виборах, зменшенні рівня "виборчого бар'єру" та обмеженні поширення політичної реклами на телебаченні.

Визнаймо – ці ідеї доволі не нові, дискутуються вже тривалий час. Проте, "віз і нині – там"...

Зокрема, звернемось до тексту Угоди про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна".

Пунктом 1.1 цього документу передбачалась відмова від змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи та запровадження виключно пропорційної виборчої системи виборів до Верховної Ради, за якою виборці матимуть можливість голосувати за конкретних кандидатів у багатомандатних округах. Причому Угода задекларувала реалізацію цього наміру упродовж ще першого кварталу 2015 року.

На відміну від практики підготовки проектів законів у сфері конституційного права, яка склалась у "домайданний" час, за останні кілька років Україна доволі уважно прислуховується до зауважень, рекомендацій провідних європейських інституцій. Досить показовим є, наприклад, урахування позицій Венеціанської Комісії Ради Європи при опрацюванні проекту змін до Конституції щодо правосуддя.

Тому справедливо буде відзначити, що пропозиція відмовитись від існуючої виборчої системи, напевно, загалом була би позитивно оцінена європейськими партнерами нашої держави. Такий висновок можна зробити з документів Венеціанської Комісії, ухвалених на її останньому пленарному засіданні 16-17 червня цього року.

Зокрема, у Висновку щодо проекту змін до Конституції Грузії Венеціанська Комісії підкреслила, що заміни нинішньої пропорційно-мажоритарної системи виборів на пропорційну систему є, "поза сумнівом, позитивним кроком, спрямованим на підвищення плюралізму у парламенті".

Водночас, у Спільному висновку Комісії та БДІПЛ/ОБСЄ стосовно проекту змін до виборчого законодавства Молдови визнається, що "хоча вибір моделі виборчої системи є суверенним правом держави", запропоновані проектом зміни, які передбачають відмову від пропорційної системи на користь змішаної, "викликають значне занепокоєння".

Тож з урахуванням викладеного вище, у цьому аспекті українським парламентарям слід вже припинити таку собі "виборчо-системну сагу" та перейти до конкретної праці щодо практичної імплементації публічно задекларованих їхніх власних намірів.

Стосовно рівня "виборчого бар'єру".

Нагадаємо, що до певного міри держава має "поле розсуду" у визначені цього показника. Разом із тим, у вже згаданому Висновку щодо проекту змін до Конституції Грузії Венеціанська Комісія відзначила, що 5-ти відсотковий "прохідний бар'єр" "повністю узгоджується з європейськими стандартами та як такий не заслуговує на критику".

Відтак, остаточне визначення "долі" величини бар'єру має бути здійснено парламентом – однак за умови досягнення "широкого консенсусу після проведення масштабного публічного обговорення усіма заінтересованими сторонами", необхідність чого традиційно підкреслюється Венеціанською Комісією.

Ідея стосовно заборони поширення політичної реклами на телебаченні під час виборчого процесу також дискутується в Україні вже тривалий час.

Як альтернативний варіант фахівці пропонують, наприклад, нормативно закріпити мінімальну тривалість такої реклами, метою чого є примусити політичні партії наповнювати їхню рекламу реальним змістом, а не лише порожніми гаслами.

Нагадаємо, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "TV Vest AS & Rogaland Pensjonistparti v. Norway" визнав "брак консенсусу" у питанні політичної реклами серед європейських держав.

Суд досліджує право на свободу вираження поглядів, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини, "через призму" права на вільні вибори, яке гарантоване статтею 3 Протоколу №1 до Конвенції. Тож Європейський суд відзначає, що за певних умов може виникнути конфлікт цих двох прав під час підготовки виборів.

Тому, з метою забезпечення права на вільні вибори, встановлення державою деяких обмежень свободи вираження поглядів може бути допустимим, хоч поза межами виборчого процесу такі обмеження не є прийнятними у демократичному суспільстві.

Відтак, на нашу думку, ідея щодо заборони під час виборів поширювати політичну рекламу на телебаченні в цілому узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини.

Підсумовуючи, виглядає, що нові вибори – все ж не на часі.

Однак парламенту варто замислитись над тим, щоби зміни до виборчих законів не приймались в "останній момент". Якщо вже й слідувати європейським стандартам – то варто слідувати їм в усьому!

Вадим Галайчук, партнер Hillmont Partners, адвокат, спеціально для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.