Бджоли проти меду, або Чому парламент має ухвалити Виборчий кодекс

1749 переглядів
Середа, 15 листопада 2017, 15:30
Тарас Батенко
народний депутат України, голова політради партії УКРОП

7 листопада народні депутати несподівано для себе та суспільства ухвалили в першому читанні проект нового Виборчого кодексу. Він скасовує мажоритарну систему й запроваджує відкриті регіональні виборчі списки на парламентських перегонах.

Це – початок тектонічних зсувів у всій системі влади в Україні. Їм усіляко чинитимуть спротив, але вони життєво необхідні для держави. І ось чому.

Чинне виборче законодавство передбачає вибори за мажоритарною системою і закритими партійними списками. Це вигідно практично всім, окрім виборців.

Насамперед владі, яка має можливість торгувати одномандатними округами та заводити через них до парламенту своїх союзників, аби зробити Верховну Раду контрольованою. Партії мають можливість заробляти, продаючи місця у списках.

У програші залишається тільки виборець, адже в підсумку депутати, обрані за такою системою, здебільшого відпрацьовують у Верховній Раді гроші, вкладені у перегони, чи забаганки партійного керівництва, а не народну довіру.

Що ж змінює Виборчий кодекс? Завдяки відкритим спискам громадяни голосуватимуть не за котів у мішках, а за цілком зрозумілі прізвища. Партії розподілятимуть кандидатів зі свого списку за округами (усього 27), тож кожен округ отримає своїх депутатів.

Рейтингуватимуть претендентів на мандати виборці, тому домовлятися про номери у списках не буде сенсу. Натомість зросте конкуренція всередині партій: їхні члени боротимуться за симпатії виборців конкретними справами.

Більша конкуренція та відповідальність чекають і на політичні сили. У Виборчому кодексі передбачено, що висувати кандидатів на загальнонаціональних виборах можуть лише партії, які мають регіональні організації не менш як у 14 адміністративно-територіальних одиницях.

Це усуне від боротьби інституційно неспроможні партії-одноденки та стимулюватиме політичні сили зміцнювати свою регіональну мережу.

Прохідний поріг пропонується понизити до 4%. Тож у молодих політсил буде більше шансів потрапити до парламенту.

Усе це значно зменшує можливості для численних маніпуляцій під час висування кандидатів, голосування та підбиття підсумків перегонів.

Новий Виборчий кодекс стане початком кінця політичної корупції. У ньому – Кощієва смерть чинної Системи. Саме тому виборчої реформи влада боїться найбільше.

Відтак ухвалення документа в першому читанні більше скидається на випадковість або на чергове загравання з виборцями. Провладні фракції та їхні сателіти голосували, щоб зберегти обличчя перед виборцями, сподіваючись, що кодекс, однак, не набере необхідної підтримки.

Але цього разу парламентські комбінатори прорахувалися.

Завдяки підтримці патріотичних народних обранців, зокрема й позафракційних, документ здобув необхідні 226 голосів.

Його розгляд у другому читанні буде непростим. Навіть якщо близькі до влади депутати не отримають прямої команди "валити" кодекс, якщо в хід не підуть фінансові та інші методи впливу – документ, найімовірніше, спробують спотворити поправками.

Як бути? Продовжувати тиснути на владу. УКРОП зі свого боку ініціює звернення обласних, районних та міських рад до парламенту та президента з вимогою ухвалити кодекс і ввести його в дію.

Також хотілося б нагадати колегам, що зміна виборчої системи прописана в коаліційній угоді, її підтримує Венеціанська комісія.

Тому під час розгляду Виборчого кодексу у другому читанні усім депутатам, які не бояться за свій мандат, слід бути пильними й відповідальними. Адже йтиметься не про чиїсь приватні інтереси, не про потреби округу, а про долю всієї країни, яка ходитиме по замкнутому колу бідності та нереалізованості доти, доки нею керуватимуть клептократи, які купили собі посади.

Тарас Батенко, народний депутат України, голова політради партії УКРОП, спеціально для УП

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
powered by lun.ua
Як цифрова економіка змінить Україну
Масштабна цифровізація всіх галузей економіки та базових сфер життєдіяльності, передусім освіти і медицини. Про те, як уряд планує розвивати цифрову економіку в Україні до 2020 року.
#justбізнес. Як поводитися з персоналом: 32 поради
Не беріть на роботу чужі команди. Всі їхні розповіді про клієнтів — блеф. Клієнти ні за ким, крім гінекологів і перукарів, не ходять. (рос.)
Якою є ситуація з кором в Україні, та як уберегтися від цієї недуги?
На фоні зростання захворюваності на кір в Україні почалась майже паніка. Чи все так погано з цією недугою в країні?
У вас у компанії крадуть? Так, не обманюйте себе
Сильна служба безпеки, спонтанні перевірки, виключення з обороту готівки – лише частина методів, нехтувати якими не варто. (рос.)
Хто такі "міленіали", і як навчати таких студентів
"Міленіали" виросли під пильною опікою батьків і змалку стали користуватися інтернетом та різноманітними девайсами. Як навчати таких студентів? Чи підходять до них принципи навчання "старої школи"?
Корпоративне урядування чи управління
Я розповім вам, що таке корпоративне урядування, і чому не лише завдяки якісному управлінню великі й малі компанії виживають та стають успішними.