Деокупація економіки: чому російський бізнес слід вигнати з України

1708 переглядів
Вівторок, 20 березня 2018, 15:00
Тарас Батенко
народний депутат України, голова партії "УКРОП"

За чотири роки війни українська влада не спромоглася дати рішучої відсічі агресору в жодній сфері: ні у військовій, ні в економічній, ні в інформаційній, ні в дипломатичній.

Так, щось зроблено: Україна запровадила санкції проти деяких росіян і російських компаній, Мінкульт склав чорний список діячів, які загрожують нацбезпеці, Верховна Рада визнала Росію агресором.

Але чи похитнуло це загарбницькі наміри Кремля щодо України? Відчутно – ні. Адже це – напівкроки, а ними до перемоги не дійдеш.

Україні слід діяти більш рішуче – як добровольці, котрі ледве не голіруч пішли захищати Батьківщину від ворога у 2014-му, як волонтери, які місяцями не бачили сімей, бо їхньою родиною стали бійці з передової.

Нашій державі слід бити точно в ціль – у Путіна та його свиту.

Те, що господар Кремля добровільно не піде й не дасть Україні спокою, розуміють усі. "Вибори" 18 березня, зокрема в Криму, де Путіну намалювали високу підтримку – зайвий раз це підтверджують.

Як скинути Путіна – теж відомо. Його сильне й водночас слабке місце – гроші.

Поки вони є в бюджеті Росії та в кишенях наближених до нього олігархів, Путін спокійно сидітиме в Кремлі. Якщо їх стане відчутно менше – його електорат зрозуміє, що король, тобто цар-батюшка – голий, а найближче оточення почне шукати іншого вождя.

Такої логіки дотримується міжнародна спільнота, запроваджуючи санкції проти РФ. До речі, свого часу санкції підірвали, здавалося б, вічний Радянський Союз.

Але в України, яка є одним з найбільших джерел прибутків для російських компаній, схоже, інша логіка. Ми все імітуємо: санкції, заборони й навіть війну…

Обмеження, які запровадив Київ щодо російського бізнесу, не діють на повну силу. Частини компаній вони просто не торкнулися, частина ж просто змінила "прописку" та вивіски. Російський бізнес і далі заробляє в Україні гроші. Гроші, які перетворюються на кулі, спрямовані проти наших хлопців на сході.

Приклади? Їх достатньо. Росіяни "окупували" майже третину банківської системи України. За даними НБУ, у нас ведуть діяльність вісім банків з російським державним і приватним капіталом.

Зокрема, "Промінвестбанк" (ним володіє "Внєшекономбанк" РФ), "ВТБ Україна" і "БМ Банк" (власність "Внєшторгбанку" РФ) і "Сбербанк" (володіє "Сбербанк Росії").

Шість російських фінустанов входять до двадцятки найбільших. Їхня частка складає близько 27% статутного капіталу всієї банківської системи України – 130 мільярдів гривень.

Москва активно збирає гроші й у нафтовій та інших сферах. Десь – не криючись, десь – через третіх осіб.

Так, "Роснєфть" – один із кремлівських гаманців – продала свої активи швейцарській компанії Glusco Energy SA, власник якої має тісні зв’язки з кумом Путіна Віктором Медведчуком.

Інша швейцарська фірма "друга" путінського кума також має виключні права на постачання в Україну дизельного палива "Роснєфті" та є ексклюзивним імпортером російського скрапленого газу.

Росіяни володіють величезним торговельним центром у Києві та однією з відомих мереж зв’язку. І це – лише верхівка айсберга.

Ворог фактично хазяйнує в нас у тилу і завдає удару нам у спину – разом з пропагандистами з "Россотруднічєства", агентами спецслужб, які прикриваються "корочками" представників російських дипустанов.

Ми маємо його звідси вигнати. Не просто дати піти, як того хоче влада, запроваджуючи напівсанкції. А вирубати під корінь.

Разом з моїми колегами з "УКРОПу" ми не раз наголошували на необхідності заборонити діяльність "Россотруднічєства", розірвати дипломатичні відносини з РФ та закрити російські дипломатичні установи, припинити "торгівлю на крові".

Усе це ще не пізно зробити.

Минулого тижня ми також зареєстрували у парламенті проект закону №8117, який зробить наші санкції проти компаній з РФ антиросійськими не лише за назвою, а й за суттю.

У документі пропонується заборонити працювати в Україні не тільки юридичним особам – резидентам країни-агресора, а й підприємствам, які зареєстровані у третіх країнах, але мають бенефіціарів з Росії.

Також заборона на господарську діяльність має поширитися на громадян РФ та осіб, пов’язаних з ними.

Російські адепти вже здійняли галас і підготували набір "страшилок": мовляв, від ухвалення цього документа постраждає українська економіка. Не здивуюся, якщо скоро українська влада при обговоренні "санкційного" законопроекту візьме на озброєння цю саму тезу.

Адже вигнавши російський бізнес з України, їй доведеться подумати щонайменше про нові робочі місця для громадян, які були зайняті в структурах російських власників. І, можливо, втратити частину своїх прибутків від оборудок з росіянами.

Але іншого шляху в нас немає. Ми повинні забезпечити економічну незалежність своєї країни і змусити Росію забрати свої щупальця з України. Адже поки Москва однією рукою витягує гроші з кишень наших громадян, другою вона душитиме за горло нашу країну.

Нині для ухвалення антиросійських ініціатив сприятливий момент. Таким чином, ми можемо відреагувати на проведення "виборів" в анексованому Криму. Це все ж дієвіше, ніж дипломатичне "занепокоєння" та "невизнання".

Ми маємо бути рішучими, якщо не хочемо, щоб наступного разу президента Росії вибирали в Донецьку, Луганську, Одесі чи Харкові.

Тарас Батенко, народний депутат України, голова партії "УКРОП", спеціально для УП



powered by lun.ua
powered by lun.ua
Стратегічний комітет уряду: кому і навіщо він потрібен?
Як і для чого намагаються створити додатковий майданчик для обговорення проектів політик на найвищому політичному рівні.
"Поні" і ринок електроенергії: як працює реформа
Обленерго більше нема. Замість них з'явилися оператори розподілу і постачальники. Які вигоди отримують споживачі і що для цього слід зробити?
Два роки реформи інтернатів: чого не варто боятися і на що очікувати
Інтернати мають піти в минуле, як пережиток "радянщини". Частково їх вже замінили прийомні та патронатні сім'ї.
Нові завдання для МЗС: експертний погляд на зовнішню політику
Найуспішніші напрями української дипломатії 2018 року: формування міжнародної підтримки у протидії агресії РФ, співпраця з міжнародними організаціями, захист громадян України за кордоном.
Мовою фактів: десять років з газовими угодами Тимошенко
Багатомільярдні втрати, домінування "Газпрому" та хистка позиція "Нафтогазу", невпинний рух України в "обійми" Москви — ось наслідки, здавалося б, безневинних формулювань, закладених у газові угоди десять років тому.
Ювілей євро: як змінив ЄС день народження єдиної валюти
Чому деякі країни ЄС не поспішають вводити в обіг євро на своїй території?
Мін'юст vs НАЗК. Чи можлива єдина декларація?
НАЗК не гребує порушенням закону, то, може, і його Роз'яснення є лише інструментом політичної або міжкланової боротьби?