Маємо директора ДБР. Що далі?

2660 переглядів
Понеділок, 20 листопада 2017, 10:30
Володимир Петраковський
екс-прокурор, менеджер групи "Реформа органів правопорядку" РПР, StateWatch

16 листопада майже вся країна стежила за тим, як конкурсна комісія з обрання керівництва Державного бюро розслідувань визначається з переможцями майже дворічного марафону.

У вирішено рекомендувати на посаду директора бюро колишнього працівника Генпрокуратури Романа Трубу, на посаду його першого заступника – працівницю ГПУ Ольгу Варченко, а на посаду заступника – працівника прокуратури міста Києва Олександра Буряка.

Нехай чимало оглядачів і відмітили низку суттєвих порушень процедури та знайшли кілька яскравих фактів з біографії Романа Труби, наразі не лишається сумнівів, що він вступить на посаду.

Судове оскарження результатів конкурсу хоч і має перспективи, але, вочевидь, вони дуже далекі. Досвід оскарження інших рішень цієї конкурсної комісії свідчить, що це затягнеться на роки.

Тому слід задаватися питанням: а що ж буде з ДБР далі?

За процедурою, передбаченою законом про ДБР, рекомендовані комісією кандидати подаються до уряду, який вносить відповідне подання на президента. Ні уряд, ні президент не уповноважені переглянути рішення комісії або відхилити її рекомендації.

Після свого призначення директор обирає собі заступників із числа рекомендованих комісією. Директор також не може поставити під сумнів рекомендації комісії.

Треба відмітити, що, з огляду на юридичні формальності, директор зможе призначити собі заступників тільки після того, як буде зареєстровано установу "Державне бюро розслідувань".

Отже, перше, що має зробити директор, – підготувати та подати пакет документів щодо реєстрації юридичної особи.

Проте йому не слід втрачати ні дня, а одразу ж почати діалог з урядом та парламентом з приводу кількох питань.

1. Бюджет ДБР

Згідно з проектом бюджету на 2018 рік, на потреби ДБР закладено 650 мільйонів гривень. Вочевидь, для початку сума не така вже й мала. Для порівняння, цьогорічний бюджет НАБУ складає 774 мільйони гривень.

Однак проблема з бюджетом ДБР у тому, що всі видатки передбачено спрямувати у фонд заробітної плати. Тобто в разі затвердження бюджету з такою конфігурацією ДБР не зможе самостійно формувати власну матеріально-технічну базу.

Іншими словами, працівникам доведеться купувати комп’ютери та принтери за власний кошт або чекати на допомогу донорів.

Щоб вирішити цю проблему, в бюджеті ДБР слід закласти кошти на розвиток. Повертаючись до прикладу НАБУ, їхній фонд розвитку в перший рік складав 17 мільйонів гривень, цьогоріч – 125 мільйонів гривень, а в проекті бюджету на 2018 закладено 124 мільйона гривень.

Але треба враховувати, що загальна чисельність працівників ДБР має бути вдвічі більшою, ніж чисельність НАБУ.

2. Повноваження слідчих підрозділів прокуратури

Через недогляд керівників прокуратури та органів досудового розслідування виникла ситуація, яку кличуть "проблемою 20 листопада". Ризик її в тому, що, з огляду на перехідні положення кримінального процесуального закону, не можна з упевненістю сказати, чи можуть слідчі прокуратури розслідувати нові справи після 20 листопада 2017 року.

Для ДБР це має важливе значення. Адже якщо не розв'язати це питання, наслідком буде те, що злочини, підслідні ДБР, будуть розслідуватися абиким та абияк. І коли бюро запрацює, його слідчим доведеться приймати всі ті справи, як "кота в мішку".

Відтак, директору ДБР варто долучитися до інших керівників відомств, які наполягають на продовженні слідчих повноважень прокуратури законом.

3. Зміни до закону про ДБР

Щонайменше, директору ДБР слід просити парламент про перегляд закону в частині процедури обрання керівників територіальних органів, керівників підрозділів центрального апарату, а також працівників підрозділів внутрішнього контролю бюро.

Згідно з чинними правилами, рекомендувати на перераховані посади має та сама конкурсна комісія, яка обирала керівників ДБР. Навіть якщо не брати до уваги питання довіри до чинної комісії, нікуди не подінеться брак оперативності в її роботі.

Так, комісії знадобилося майже два роки, щоб визначитися з кандидатами на три позиції. Лячно уявити, як буде здійснюватися відбір на десятки.

Для прикладу, відбором на аналогічні позиції у НАБУ займається комісія, яку формує його директор. Тому було б доречно вирішити добір керівників територіальних органів, керівників підрозділів центрального апарату, а також працівників підрозділів внутрішнього контролю аналогічним чином.

4. Повноваження замовника спеціальних технічних засобів

Оскільки ДБР може проводити оперативно-розшукову діяльність та негласні слідчі (розшукові) дії, уряду необхідно внести зміни до своєї постанови від 27 жовтня 2001 року. Саме ця постанова визначила державні органи, яким дозволено бути замовниками спеціальних технічних засобів.

Це питання є вкрай важливим. Інакше після початку роботи ДБР буде змушене розслідувати чимало справ не самостійно, а лише у співпраці з СБУ, Нацполіцією або НАБУ. Натомість ДБР мусить бути автономним у своїх справах. Бо працівники згаданих органів правопорядку здебільшого й будуть "під прицілом" у ДБР.

Коли говорити про суто внутрішні організаційні питання, то і тут перед директором ДБР постають не такі й прості виклики.

По-перше, закон про ДБР вимагає, аби директор не пізніше 30 днів з дня призначення на посаду підготував стратегічну (на п’ять років) програму діяльності бюро. Розробка програмного документа відомства, та ще й на 5 років, – це неймовірно складна справа. Тим паче, що законом передбачено кілька вимог і до змісту самої програми.

По-друге, щоб ДБР змогло повноцінно запрацювати, директор має затвердити кілька ключових документів: порядок відкритого конкурсу на посади в апараті ДБР та положення про раду громадського контролю ДБР.

Останній документ, зокрема, має містити порядок формування ради громадського контролю. Своєю чергою, саме від порядку формування РГК залежить, чи буде такий механізм контролю за ДБР ефективним та чи буде він саме громадським.

Володимир Петраковський, екс-прокурор, експерт групи "Реформа органів правопорядку" Реанімаційного пакету реформ, спеціально для УП



powered by lun.ua
Випробування Трампом: 10 порад Зеленському до зустрічі з президентом США
Як ефективно використати першу особисту зустріч з главою Білого дому з точки зору забезпечення національних інтересів України? Адже успіх зустрічі – це успіх всієї України.
Кремль заклинило: Росія втратила орієнтир і втрачає механізм керування собою
Вся ця багатоповерхова конструкція правління, з'їдена іржею, гуркоче і шкандибає. Але незрозуміло куди, розвалюючись на шматки, які починають жити своїм життям. (рос.)
Чому такий шум через закупівлі ліків через міжнародні організації
Ми повинні рухатися до того, щоб запустити власного українського професійного закупника, який буде ефективно і прозоро закуповувати ліки для країни.
Як ніколи не видати книгу
Саркастичні ситуації, які допоможуть вам краще зрозуміти, як варто і не варто комунікувати з партнерами (навіть якщо ви видаєте книгу самостійно).
Штайнмаєр – не лікар. Як Зеленський продовжує дипломатію імені Порошенка
Війна України та Росії за Донбас це не про володіння шматком териконів. Це історія про контроль, інтриги і в перспективі – хто ж кому всучить на фінансування ці понівечені землі і скалічені душі.
Десять кроків до рівних доріг
У 2020 році уряд планує збільшити майже на 40% фінансування на ремонт та розбудову доріг. Але за рахунок цього ми не вирішимо проблему поганих доріг в Україні. Потрібна реформа галузі.
Скасування пайової участі: інфраструктурний колапс маленьких міст
У передмісті Києва та інших великих міст України може зупинитися будівництво всіх шкіл та садочків, які нині тривають.