Кривий Ріг: демократичні зміни всупереч владі

1357 переглядів
П'ятниця, 15 грудня 2017, 09:00
Ольга Перетятько
координаторка руху "Сильні громади" в Кривому Розі

Майже два роки минуло після чергових виборів мера в Кривому Розі.

Мешканці обрали більшість від проєвропейських сил до ради, але частина депутатів стала "тушками", увійшовши в коаліцію з "Опозиційним блоком".

Така більшість часто блокує впровадження важливих інструментів, які розширюють можливості участі громадськості в місцевому самоврядуванні.

Міська рада вже двічі намагалася збільшити кількість підписів, необхідних для розгляду електронної петиції, до 7 тисяч. Завдяки активній громаді це зробити не вдалося.

Цього разу депутати спробували підвищити кількість підписів із 500 до 2000 та закріпити це в новому Статуті.

Про те, що проблема комунікації органів місцевого самоврядування та громади є досить актуальною в Кривому Розі, свідчить опитування, яке організував Рух "Сильні громади" разом із сайтом 0564.

Робота над створенням нового Статуту Кривого Рогу, у якому мали б закріпити відповідні інструменти, тривала майже рік.

Як зазначається у звіті профільної комісії, Статут потребував доопрацювання для покращення комунікації мешканців з органами місцевого самоврядування та залучення громадян до муніципального управління.

Акція протесту під стінами міської ради
Акція протесту під стінами міської ради

В ухваленому Статуті територіальної громади зазначено п’ять відносно нових форм участі жителів міста у здійсненні місцевого самоврядування:

– електронні петиції;

– участь у комісіях і робочих групах;

– доступ до публічної інформації органів місцевого самоврядування;

– оскарження в суді та положення про громадські збори.

Електронні петиції

Зараз у Кривому Розі існує лише одна можливість для мешканців впливати на рішення міської ради – через електронні петиції. Адже провладна більшість ігнорує пропозиції інших депутатів до порядку денного, які вносять їх на основі звернень громадян.

Положення про електронні петиції міська рада ухвалила ще у вересні 2015 року, але його закріпили у Статуті тільки зараз. Криворізька міська рада прийняла у положенні 500 необхідних підписів для розгляду петиції, як це мінімально затверджено у законом "Про звернення громадян".

З 2015 року вже двічі міська рада намагалася збільшити поріг, необхідний для розгляду петицій, у 14 разів – до 7000. Але громадськість завжди виступала проти. Мешканці міста організовували акції протесту і підписували петицію. У результаті вносити ці зміни не вдавалося.

Дослідження кількості необхідних підписів для розгляду петиції по містах України
Дослідження кількості необхідних підписів для розгляду петиції по містах України

Після публікації проекту рішення щодо нового Статуту громадськість міста була дуже здивована збільшенням кількості необхідних підписів для розгляду петиції до 2000, адже такого рішення робоча група з удосконалення статуту не ухвалювала.

"Коли вони це зробили? Звісно, що не на засіданні комісії. Тобто потім, десь у кабінетах, коридорах чи туалетах", – написала у Facebook член робочої комісії, депутат міської ради Світлана Сова.

Містяни знову опинилися в ситуації, коли можуть захистити свої права тільки за допомогою петиції.

"Не піднімати кількість підписів для розгляду петиції до 2000", – таку петицію зареєстровали на сайті "Розумне місто" 14 листопада, за 8 днів до сесії. Петицію створили учасники клубу "Ефективне місто", який займається вирішенням проблеми комунікації влади та громади.

Завдяки суспільному резонансу, активному інформуванню та підтримці депутатів і лідерів громадської думки, набрати необхідні 500 підписів вдалося за 5 днів.

Депутати від демократичних фракцій пішли на переговори з секретарем міської ради. Під час переговорів ухвалили компромісне рішення, оскільки депутати від більшості категорично відмовлялися залишати кількість підписів на рівні 500, тому було досягнуто домовленості про 1000 підписів за петиції та голосування не менш ніж 2/3 від депутатського корпусу за Статут.

Петиція містян розглядалася майже останньою і міський голова зазначив, що можна її не заслуховувати, а одразу поставити на голосування, адже рішення вже ухвалено.

На думку автора петиції, 1000 підписів зможуть набрати лише петиції з використанням адмінресурсу. Такі приклади вже були. Зокрема, – славнозвісна петиція "про підтримку правопорядку в Кривому Розі", яка вже потрапляла на сторінки УП.

Таким чином, влада хоче прикритися ще одним важелем демократії в місті.

Доповідь автора петиції
Доповідь автора петиції

Чи стане інформація міськради доступнішою?

У новому Статуті міста є пункт, згідно з яким громадяни можуть брати участь у комісіях та робочих групах. Але проект Статуту не гарантує права доступу до засідань міської ради, виконавчого комітету, постійних та тимчасових депутатських комісій. А на такий доступ є запит від громади міста.

Статут також не гарантує права доступу громадян до інформації.

"Виконком уже більше, ніж півтора року не оприлюднює набори даних, на які є попит громади (наприклад, перелік об'єктів комунальної власності), і пише формальні відповіді громадянам на запити, посилаючись на те, що такі дані ще не сформовано.

А під час оскарження запитів до уповноваженого Верховної Ради з прав людини, створюються документи заднім числом, які не отримує запитувач", – прокоментував тренер національної мережі тренерів з відкритих даних Ренат Насрідінов.

Місцеві ініціативи та загальні збори

Громаду міста знову позбавили такого інструменту як "Місцеві ініціативи". Пункт про таку форму впливу громади на муніципальне управління був і в попередній редакції Статуту, але положення про "Місцеві ініціативи" було відсутнє в пакеті документів до проекту рішення.

Громадські організації, активні мешканці та депутати неодноразово подавали звернення, проекти рішень щодо положення.

Також у попередній редакції Статуту була форма безпосереднього здійснення місцевого самоврядування членами територіальної громади "загальні збори громадян за місцем проживання", але положення завдяки спільним діям робочої комісії, депутатів та громадськості ухвалили лише в новій редакції.

За допомогою цього інструменту громада зможе здійснювати прямий вплив на рішення в місті. Наприклад, обговорювати та розглядати питання місцевого значення, віднесені до компетенції територіальної громади та її органів, ініціювати перед районною у місті радою питання про створення органів самоорганізації населення, надавати доручення депутатам місцевих рад.

Чи буде мер публічно звітувати перед громадою?

Новий Статут міста також не передбачає таких важливих для громади процедур як консультації з громадськістю, звітування міського голови, постійних комісій міської ради та депутатів міської ради тощо.

Громадськість та депутати неодноразово подавали звернення щодо впровадження цих інструментів. На запити чиновники відповідають, що звітування відбувається в нормах чинного законодавства. Але міський голова у 2017 році звітувався без запрошення громади в місцевому театрі.

Також міська рада ігнорує звітування депутатів про свою роботу перед виборцями. Наразі звітування існує лише на сайті виконавчого комітету в довільній формі.

У питанні петицій крапку не поставлено, адже якщо вони не будуть набирати необхідної кількості підписів, громада порушуватиме це питання знову.

Наразі 1000 підписів для розгляду петиції – це компроміс влади та мешканців. Чи можна такий компроміс вважати перемогою – покаже час.

Ольга Перетятько, координаторка руху "Сильні громади" в Кривому Розі, спеціально для УП



powered by lun.ua
План повернення Донбасу: чия політична гра?
Що варто робити, щоб забезпечити реальне повернення тимчасово окупованих територій у реальну адміністративну і юридичну систему координат держави України.
Польський розклад: як президентські вибори можуть вплинути на відносини з Києвом
Перемога опозиціонерки може спростити історичний діалог Києва та Варшави. Проте посилення політичного протистояння у Польщі може бути небезпечним для України.
Скільки коштує лікування раку в Україні. Інфографіка опитування
В хірургії 1% тільки пройшов лікування безоплатно. Інші платили хірургам, медсестрам, купляли ліки для анестезії, реанімації та післяопераційного періоду.
Чому звільнення директора НАБУ парламентом – це гол у власні ворота. Юридичне пояснення
Депутати мають право на політичну позицію щодо необхідності звільнення директора НАБУ. Проте якою б обґрунтованою не була політична позиція, вона не може бути реалізована у вигляді незаконного рішення. Інакше від побудови правової держави ми повернемося до судів Лінча...
Внутрішня авіація. Чому українці не літають
Потенційні пасажири не користуються літаками через дорогі квитки. Авіакомпанії не відкривають рейси через низький попит. Як розірвати це зачароване коло?
Яка епідемія насправді загрожує Україні?
Якби до епідемії ВІЛ, від якої страждає так багато наших співгромадян, було прикуто стільки ж уваги скільки до коронавірусу, яким не інфікувався ще жоден українець, ми б вже давно її подолали.
Гайда у художній музей на Мирослава Ягоду
Мистецтво Ягоди випадає з конвенційних рамок. Його твори не просто сповнені есхатологічних образів і християнської символіки – вони мають характер візіонерських прозрінь.
Як справи з реформою прокуратури? (FAQ)
Генеральна прокуратура vs Офіс генерального прокурора: атестація прокурорів, доля тих, "хто не пройшов", та ще деякі нюанси в контексті реформи прокуратури.