Як "Гулівер" активи не віддавав

4646 переглядів
Субота, 16 грудня 2017, 15:08
Ярослав Юрчишин
Transparency International Україна

6 жовтня 2017 року головний військовий прокурор України Анатолій Матіос повідомив, що арештовані активи екс-міністра доходів та зборів Олександра Клименка передано в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Зазначалося, що ці активи належать, у першу чергу, групі компаній "ЮНІСОН".

У переліку активів, переданих в управління АРМА, зазначаються десятки елітних квартир, офісних приміщень, паркомісць, автомобілів, а також будівлі, земельні ділянки, три поверхи торговельно-розважального центру "Гулівер" у Києві та 1000 залізничних вагонів.

І всі ці "багатства" передано в управління АРМА, агентства, створеного цього року. Наразі це – перший випадок передачі в управління новоствореному Агентству активів, тим паче в таких об’ємах. Тому цікаво прослідкувати за цим кейсом, який висвітлить перші кроки нового органу.

Що таке управління активами?

У країнах Європейського союзу давно запроваджено практику діяльності подібних органів. Більше того, створення таких інституцій є зобов’язанням відповідно до директив ЄС. Між ними передбачена тісна співпраця.

І якщо процес виявлення та розшуку активів є ще більш-менш зрозумілим, адже подібні функції вже виконували інші державні органи до створення Національного агентства, то функція управління імплементує механізм, якого до цього часу не існувало в Україні.

З’являється навіть новий ринок послуг – ринок управління та реалізації арештованого майна, де держава напряму співпрацює з приватним сектором.

Управління активами – це збереження самих активів, їх економічної вартості або ж реалізація. Раніше часто відбувалося так, що після арешту майно фактично не використовувалося в економічній діяльності.

І навіть якщо розгляд кримінальної справи закінчувався ухвалою про конфіскацію такого майна, то його економічна вартість могла бути повністю втрачена. Таким чином, держава, у випадку конфіскації, не отримувала жодної вигоди.

Відповідно до статті 19 закону про АРМА, Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати (640 тисяч гривень).

Прийняти активи в управління Національне агентство може лише на підставі ухвали суду чи за згодою власника активів. Самостійно рішень щодо питань, якими б активами управляти, АРМА не ухвалює.

Перший бій найважчий

Отже, 14 липня 2017 року Печерський районний суд міста Києва в кримінальній справі наклав арешт на 31, 32 та 33 поверхи комплексу "Гулівер". А ухвалою від 28 вересня 2017 року ці активи передано в управління Національному агентству.

Три поверхи – це нежилі приміщення загальною площею 1560,7 кв.м, 1560,3 кв.м. та 1339,9 кв.м. Відповідно до Державного реєстру прав на нерухоме майно, власником активів є товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІСОН ГРУП".

Нерухоме майно, відповідно до законодавства, може піддаватися управлінню двома шляхами: через реалізацію або через передачу в управління. Один із перших кроків в управлінні – це здійснення оцінки активів.

Оцінювач обирається на конкурсній основі. Управителі також обираються на конкурсній основі відповідно до законодавства про публічні закупівлі.

Тендерний комітет АРМА вже визначив 10 компаній, які можуть здійснювати управління активами, що будуть передані Національному агентству.

Таким чином, 16 листопада 2017 року згідно з ухвалою суду уповноважені представники Національного агентства прибули на місце розташування нежилого приміщення, що було передано в управління.

Генеральна прокуратура України мала офіційно передати активи АРМА за відповідним актом. АРМА, у свою чергу, мала здійснити огляд приміщення з оцінювачем для встановлення їх стану.

У конкретному випадку з приміщеннями торгового комплексу "Гулівер" виникли перешкоди з доступом до активів.

Хоча відомо, що безпосередній власник активів "ЮНІСОН ГРУП" отримав ухвалу суду, де йшлося про передачу в управління приміщень, а заплановані на 16 листопада заходи з ним попередньо обговорили, орендарів приміщень на зазначених поверхах не поінформовали про ці заходи. Тому доступ до приміщень не надали.

Чому виникла така ситуація? Можливо, через те, що подібна передача активів стала прецедентом в Україні?

Усе ж таки, пізніше до цих приміщень отримали доступ, провели оцінку. Наразі їх уже передано управителю, якого обрали на конкурсній основі 17 листопада.

У випадку, якщо арешт з активів знімається, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику, а в разі їх реалізації – повертає отримані від цього кошти плюс відсотки, нараховані у вигляді плати за користування банком цими коштами.

Тому в будь-якому випадку ТОВ "ЮНІСОН ГРУП" не втратить свої активи в разі зняття арешту з них.

Не нагляд, а примноження

Приклад "Гулліверу" є першим випадком, коли АРМА отримує активи в управління. І до того моменту, коли новостворений орган буде активно виконувати свої функції, у власників арештованого майна будуть виникати питання та, можливо, нерозуміння процесу.

Варто зазначити, що АРМА в цій конкретній справі та і загалом, у першу чергу, – виконавець. Управління арештованим майном, що є безпосередньою функцією АРМА, покликано тримати майно в обороті з метою збереження та примноження його вартості. Потрапивши в управління АРМА, активи нікуди не "зникають" і не знецінюються, допоки триває розгляд справи.

АРМА є одним із найновіших державних органів, створених в Україні. Час покаже, чи є такий підхід до управління арештованими активами ефективним. Однозначно він є більш прозорим за попередні.

Враховуючи кількість та різноманітність активів, на які накладається арешт у кримінальних провадженнях в Україні, Національне агентство має перед собою величезне поле для діяльності.

Й успішна робота АРМА можлива лише за умови розуміння принципів роботи та за співпраці всіх задіяних сторін.

Ярослав Юрчишин, Transparency International Україна, спеціально для УП



powered by lun.ua
У чому логіка "земельного Задзеркалля" щодо іноземців
Заборона іноземцям купувати землю в Україні не працюватиме. Знайдеться ряд механізмів і структур в Україні та за її межами, щоб це обійти. Для кого ж іноземці становлять ризик?
Чому всім нам варто подивитися "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго"
В Україні ми не користуємось інфраструктурою як чимось зручним і корисним, не задумуючись – навпаки, ми, самі того не помічаючи, витрачаємо величезну кількість енергії, щоб компенсувати її розруху.
Синдром політичного інтелекту
То що у нас не так з політичним інтелектом? Посада президента крізь призму теорії поколінь. Та чи можна узяти віртуальний майстер-клас у американських президентів?
Етичний бізнес глобальних корпорацій
Підприємства на Заході поступово змінюють свої підходи до ведення бізнесу. Чому і як це відбувається?
"Реформа" прокуратури: дуже приємно, цар
Чому бізнесу і чиновникам варто боятися ручного управління Офісом генпрокурора. (рос.)
"Укрзалізниця" – мертвий актив чи ласий шматок для інвесторів?
"Укрзалізниця" втілює в собі парадоксальну різницю між потенціалом для приватних інвесторів і реальністю. У чому ризики та перспективи її приватизації?
Викривач корупції – не лише заявник: що не врахували законотворці
Попри загалом позитивний характер закону про викривачів корупції, законотворці обрали звужений підхід до врегулювання статусу викривача. А це матиме значення для викриття можливих корупціонерів та захисту тих, хто їх викриває.