Куди веде Міхо, або Абсурд у супроводі джазового оркестру

9376 переглядів
Понеділок, 18 грудня 2017, 20:15
Мар’яна П’єцух
журналіст

"Хлопці, ми ще з вами тут побуцаємося. То була розминка", – весело посміхаючись у бік поліцейських, каже чоловік пенсійного віку біля головного входу в Жовтневий палац.

"Дедушка, лучше на кошках тренируйтесь", – так само весело відповідають поліцейські, під ногами яких потріскують уламки скла з центральних дверей Міжнародного центру культури і мистецтв.

Ще півтори години тому тут вирували геть інші емоції.

 
Мар'яна П'єцух

Учасники вже традиційного недільного маршу за імпічмент намагалися натовпом зайти в палац, куди запросив їх зі сцени на Майдані сам Міхеіл Саакашвілі. Тут, за його словами, мав відкритися координаційний штаб.

Уже потім, після сутичок, він скаже журналістам, що ні до чого не закликав, а все, що відбулося тут, – це провокації влади.

Але люди сприйняли слова Саакашвілі саме як заклик до дії. Хоча мало хто зрозумів – до якої саме.

У результаті протестна енергія людей, накопичена за два місяці щонедільних віче та маршів, вилилась у хаос.

 
Мар'яна П'єцух

Після велелюдної ходи свій полум'яний 40-хвилинний виступ на сцені Майдану Саакашвілі завершив несподівано. Він покликав людей йти до Жовтневого палацу.

"Мы сейчас образовываем, и про это добавит Егор Соболев, штаб действий. Ближайшее место (пауза)... сейчас, где Егор? (пауза)... Мы сейчас отсюда идем в палац Жовтневый, и в Жовтневом палаце будет штаб! Штаб нашего координационного совета", шукав поглядом Єгора Соболєва на сцені Саакашвілі. Але того вже не було.

Після чергової невеличкої паузи він звернувся до людей: "Мы готовы идти вперед?!"

Люди в унісон вибухнули: "Тааак!"

"Тогда я пойду первым, и мы все пойдем вместе. Егор уже в Жовтневом палаце".

"Молодець! Молодець!" – кричали люди, очевидно про Єгора Соболєва.

 
Мар'яна П'єцух

"Я все, все підтримаю, що тут сказано. Все і всіх! Я готовий до будь-яких радикальних дій, аж до смерті", – бадьоро відповідає автору пан Василь із Закарпаття, який під супровід пісні "Гей, соколи!" попрямував за колоною людей у бік Жовтневого палацу.

"А де штаб робити? Можна й у готель зайти, але там живуть люди. А палац – це вже символ революції", – з ентузіазмом сприйняв заклик Саакашвілі киянин Олександр. При цьому чоловік вирішив не підніматися до самого входу в палац, а зупинитися внизу на безпечній від можливих заворушень відстані.

Біля центрального входу в Жовтневий уже стояв музичний автомобіль з гучномовцем, з якого лунали заклики до нацгвардійців розступитися: "Ми просто хочемо купити квитки на концерт! Ми нічого не захоплюємо!"

Втім, дуже швидко заклики змінили тональність.

"Люди, відійдіть від Нацгвардії та поліції!" – уже за хвилину координаторам маршу довелося спиняти перші спроби людей прорватися крізь шеренгу нацгвардійців.

 
Мар'яна П'єцух

"Я поки не розумію, що тут робиться", – стоячи за двадцять метрів від головного входу, коментує події чоловік з білою стрічкою на грудях, які роздавали на початку маршу.

"Хочуть тут координаційний штаб зробити", – пояснюю співрозмовнику.

"Тут? – робить здивоване обличчя чоловік. А хто це дав таку ідею? Саакашвілі? Ну-у, я не знаю. То треба якось мирно і законно. А не ламати двері. Знайти якесь офіційне приміщення і там зробити штаб. А то завтра в Порошенка скажуть, що ми –придурки і купка бандитів".

Незадоволено спостерігаючи за спробами штурму, він несподівано резюмує: "Революцію не так треба робити. А брати сокиру – і йти не в Жовтневий палац, а у Верховну Раду. І вішати всіх там, де есесівців вішали в 46 році, – на Хрещатику. Бо миром ми ту хунту не виженемо".

 
Мар'яна П'єцух

"Не чіпайте хлопців! Це чиїсь діти! Нащо чіпати!?" не витримує жінка, коли з шеренги по одному почали витягати нацгвардійців і шарпати.

"Нацгвардія з народом!" підтримують скандуванням люди поруч.

"Та не бий його! Старий, ти ідіот? Його призвали в армію! Нащо ти його чіпаєш?" пенсіонера від нацгвардійця відтягує інший пенсіонер.

"Його призвали народу служити! А кому він служить? Тій банді!".

Хтось намагається втихомирити буйного пенсіонера, злегка вдаривши по шапці.

"Відчепися від мене, бо зараз ударю!" – агресивно відреагував той.

"Юлю сюда! Юлю сюда! Она всем сейчас покажет!! Где наша Юля сильная! Юля, приди, освободи, дай нам зайти сюда!" вигукував у натовп фанат Юлії Тимошенко.

"Так ти сам заходь! Ти чоловік, а вона жінка! Чого ти її звеш?" істеричним криком перебила волання за Юлею якась жінка, учасниця маршу.

У пориві емоцій вона штовхнула чоловіка, а він відштовхнув її у відповідь. Люди почали їх розбороняти.

"А чего она первая полезла? Сучка, а не женщина!" у своє виправдання кричав чоловік.

"А ви знаєте, що в нас у Коломиї з вересня лікарям не платять зарплату?" намагається привернути увагу журналіста до своїх наболілих проблем жінка з Прикарпаття. Вона особливо не зважала на те, що за десять метрів від неї тривало взяття Жовтневого зі сльозогінним газом і вогнегасниками.

Кожен тут перебував на своїй протестній хвилі.

"Я не понимаю, почему со сцены не озвучили никакой информации о суде?" комусь у слухавку жалілася жінка, яка тримала в руках фотографію соратника Саакашвілі Северіона Дангадзе.

Розчарована, що під час віче не пролунало публічного анонсу про судове засідання, вона зверталася до людей поруч з проханням навідатися в найближчий вівторок на розгляд апеляції щодо арешту Дангадзе, якого взяли під варту в тій самій справі, що й Саакашвілі.

"Хлопці, де знайти якого мотузка або троса? Треба зараз двері витягнути!" серед натовпу ходив чоловік, шукаючи інструменти для штурму. Люди явно йшли та їхали, не готуючись до радикальніших дій.

У відповідь йому хтось запропонували піти виколупати бруківку.

"Красный крест! Подойдите к музавтомобилю!" тим часом лунало з колонок.

"Води! Води! Дайте хто-небудь. Люди, води!" кричали люди в натовпі, поки один чоловік промивав уражені газом очі брудною дощовою водою, нахилившись над калюжею.

"Коридор! Коридор! Я сказав, не чіпайте його!" з натовпу виводили чергового нацгвардійця.

"Та не трогайте, бл..ь!" хто як міг обороняв юних нацгвардійців від злих пенсіонерів.

"Поліція, ми хочемо зайти, заключити догорів оренди, просимо нас пропустити! Не провокуйте, пропустіть!" у той час доносилося з музичного автомобіля.

"Батько Махно, бл..ь!" хтось кричав у мегафон.

"Князь! Припини! Князь!" кричав у відповідь музавтомобіль.

"Поліція, не провокуйте людей! Люди, не провокуйте поліцію!" ситуація з просто абсурдної переходила в занадто абсурдну.

 
Мар'яна П'єцух

"Граждане! Люди! Мои родные! Прошу вас! Не надо поддаваться на провокацию. Не надо делать штурм!" Міхеіл Сакаашвілі врешті зрозумів, що ідея йти всім натовпом у Жовневий палац була не найкращою.

Але частина люду вже була надто заведена і вигукувала: "Ре-во-лю-ці-я!"

"Прекратите, не надо делать штурм! Я, Михеил Саакашвили, я призываю вас не делать штурм, не поддавайтесь на провокации! Давайте, организовано отходим в сторону Крещатика. Не поддавайтесь на провокации! Организовано отходим", вирішив відступати лідер маршу за імпічмент.

Люди, що стояли позаду і не брали активної участі в штурмі, відреагували на цей заклик з полегшенням вони нарешті почули якусь конкретику щодо дій.

"Без коментарів", невдоволено відповів на прохання оцінити події під палацом прихильник Саакашвілі з Одеси, який спускався сходами вниз до Майдану.

Врешті додав: "Треба тільки мирно! У всьому світі мирно виходить, і в нас вийде. Не треба ніякої радикалізації".

"Це було якесь непорозуміння", доповнила його жінка з групи одеситів. Вона теж висловилася лише за мирні акції, бо "в нас чотири роки й без того проливається кров".

Групу одеситів обігнали кілька чоловіків, які були налаштовані більш войовничо. Заведені сутичками, вони голосно кричали: "На палю сволоту ту, парашу цю вонючу!".

І все це – під акомпанемент "Пливе кача", яку невідомо хто й для чого увімкнув.

Швидким кроком Алеєю Небесної сотні в бік Майдану в оточенні охорони йшов Міхеіл Саакашвілі. Не зупиняючись, він лише раз розгубленим поглядом озирнувся назад, коли біля Жовтневого почали лунати вибухи.

Світловий ефект від вибухів петард у сутінках доповнював загальну картину хаосу, який міг би лягти в сценарій українського римейку фільму "Титанік".

Роль музикантів, які продовжували грати до останнього, у цьому випадку виконав американський джазовий оркестр Гленна Міллера, початок концерту якого в Жовтневому палаці збігся з початкам штурму будівлі.

Але це не завадило всесвітньо визнаним американським гастролерам дограти концерт до кінця.

 

Спустившись вниз на Хрещатик, Саакашвілі коротко виступив зі сцени, хоча ще не всі прихильники встигли до неї повернутися.

"Куди всі йдуть?" доганяю жінок на Майдані, які в свою чергу доганяють Саакашвілі, який уже в оточенні охорони попрямував у бік Європейської площі.

"Не знаємо. Ми за Саакашвілі йдемо", посміхнулися у відповідь радісні жінки, які так само не встигли почули нову команду до дій.

"Йдемо під Верховну Раду", уточнив чоловік з колони.

"А що там буде?" – "Не знаю. Напевно, мітинг буде".

"Там буде пікет", поправив інший чоловік поруч.

"Штурмувати Раду будуть?" іронізую у відповідь.

"Ні, ні! Ми за мирні акції, – спокійно відреагував той – А біля Жовтневого – то було щось таке незрозуміле, я й не знаю, що на те сказати…"

Хоча на вулиці було темно й холодно, а від початку ходи за імпічмент минуло п'ять годин, багатьом людям не хотілося нікуди розходитися. Останніми замикали ходу до парламенту ультраси з чорними прапорами холодноярської республіки "Воля або смерть" та з масками черепів на обличчі.

 

Але найбільш витривалими і впертими виявилися три жінки, які не послухали команди Саакашвілі і відмовилися покидати Жовтневий палац.

Вони зайняли оборону біля входу у фойє будівлі, тримаючи великий англомовний банер із переліком "злочинів Порошенка". Таким чином вони блокували вихід із будівлі, вимагаючи все-таки створити тут координаційний штаб.

"На Красну площу вийшло семеро человєк. І вони побєділі. Так шо це неважно, сколько вийшло, важно не колічестово, а качество", надихнувшись історичним прикладом "демонстрації сімох", одна з жінок красномовним суржиком пояснювала, навіщо вони тут утрьох залишилися.

 

Кілька разів до них підходили поліцейські в голубих жилетках з написом "Поліція комунікації". Пояснювали, що треба відійти, аби створити коридор для виходу глядачів з концертної зали.

"Тут є три виходи! Чого прямо сюди пертися?" одна з блокувальниць жорстко пояснила, куди йти всім глядачам.

Жінки були невблаганні.

"Не поняла, чого ви мене штовхаєте!?" огризалась одна з жінок до силовиків, яких у фойє ще залишалося кілька десятків .

"Ану не штовхайте мене!" – істеричним голосом підтримала її колега по блокуванню.

Врешті терпець поліцейським урвався. Вони вирвали з рук жінок банер і жбурнули його у відкриті двері на вулицю. Самих жінок під їх театральні зойки завели далі у фойє, розблокувавши тим самим вихід.

Проте ніхто з глядачів через центральні двері не виходив. Їх раніше вивели через бокові виходи.

Останньою на вулицю виїхала глядачка на інвалідному візку.

"Концерт дуже сподобався. Я там заспокоїлася після того шоку, який отримала. Я приїхала за півгодини до початку, а центральний вхід уже був заблокований. Бо хтось у фойє кинув димову шашку. А коли почався штурм, то я вже була всередині", розповідає Інна Овсюхно, якій довелося шукати допомогу, щоб її хтось заніс на руках по сходах бокового входу палацу.

 
Мар'яна П'єцух

Те, що Саакашвілі закликав людей іти відкривати штаб у Жовтневий палац, у той час як там мав розпочатися давно анонсований концерт, щонайменше дивно.

Уже ввечері в телеефірах він почне казати, що це була ідея Єгора Соболєва орендувати там дві кімнати.

"Перш ніж закликати людей зі сцени, треба думати, куди ти їх кличеш", – відписав на своїй сторінці у Facebook Єгор Соболєв. Він заперечив слова Саакашвілі про те, що вже чекав людей у Жовтневому палаці.

Зі сцени Соболєв зник, як він пояснив, насправді через "перевертнів, які знову з великим ентузіазмом захоплюють сцену".

 
Мар'яна П'єцух

Третій місяць протестів для їх координаторів розпочався складно. З одного боку, від 17-го жовтня вони змогли мобілізувати багатотисячний протестний рух, а з іншого за цей час вичерпали ідеї, що з цим рухом робити.

Щоб протестний потенціал не спадав, потрібні нові інформаційні приводи, а не нові локації для польових кухонь і наметів.

А майбутні зимові затяжні святкування мали б лише підштовхнути до роздумів про необхідність перерви для пошуків нових форм протесту.

Хоча Міхеілу Саакашвілі не властиво вчасно зупинятися. Навіть якщо попереду хаос.

"Мы не будем трясти страну, стана у нас одна. Но будку их будем сносить. Трясти! Трясти! ТРЯСТИ!!! Пока не снесем, и никогда больше у нас не будет собачьей будки у власти!" – вкотре пообіцяв він своїм прихильникам.

Мар'яна П'єцух, спеціально для УП



powered by lun.ua
У чому логіка "земельного Задзеркалля" щодо іноземців
Заборона іноземцям купувати землю в Україні не працюватиме. Знайдеться ряд механізмів і структур в Україні та за її межами, щоб це обійти. Для кого ж іноземці становлять ризик?
Чому всім нам варто подивитися "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго"
В Україні ми не користуємось інфраструктурою як чимось зручним і корисним, не задумуючись – навпаки, ми, самі того не помічаючи, витрачаємо величезну кількість енергії, щоб компенсувати її розруху.
Синдром політичного інтелекту
То що у нас не так з політичним інтелектом? Посада президента крізь призму теорії поколінь. Та чи можна узяти віртуальний майстер-клас у американських президентів?
Етичний бізнес глобальних корпорацій
Підприємства на Заході поступово змінюють свої підходи до ведення бізнесу. Чому і як це відбувається?
"Реформа" прокуратури: дуже приємно, цар
Чому бізнесу і чиновникам варто боятися ручного управління Офісом генпрокурора. (рос.)
"Укрзалізниця" – мертвий актив чи ласий шматок для інвесторів?
"Укрзалізниця" втілює в собі парадоксальну різницю між потенціалом для приватних інвесторів і реальністю. У чому ризики та перспективи її приватизації?
Викривач корупції – не лише заявник: що не врахували законотворці
Попри загалом позитивний характер закону про викривачів корупції, законотворці обрали звужений підхід до врегулювання статусу викривача. А це матиме значення для викриття можливих корупціонерів та захисту тих, хто їх викриває.