Електронне врядування-2017: досягнення і перспективи

2100 переглядів
Вівторок, 09 січня 2018, 09:30
Роман Греба
заступник міністра освіти і науки України

Кінець старого року і початок нового – завжди час підбивати підсумки. Можна це зробити і щодо реформи з впровадження електронного врядування в Україні.

Так, зміни в цій сфері зроблять роботу держустанов більш ефективною, а ваше спілкування з державою у 2018 році простішим та приємнішим.

Згадаймо про основні зрушення у 2017-му на шляху до інформатизації України та її становлення як високотехнологічної держави.

Реформа згори

У вересні 2017 року уряд ухвалив документ, що визначає всеукраїнський перехід на практики е-врядування – Концепція розвитку електронного врядування в Україні 2020.

У документі викладено ключові цілі, пріоритети та заходи для розвитку е-врядування в найближчі роки. А заходи, зібрані в блок "Поліпшення державного управління", мають сприяти ефективнішій комунікації та співпраці між держустановами.

Раніше в серпні 2017-го КМУ затвердив перехід на систему електронного документообігу, що дасть змогу уряду оперативніше ухвалювати рішення і реагувати на запити. Крім того, прем'єр Володимир Гройсман оголосив перехід на електронний режим узгодження нормативно-правових актів, що значно пришвидшить роботу Кабміну.

Загалом, за останні два роки рейтинг України в міжнародному Індексі розвитку електронного урядування (EGDI) піднявся на 25 позицій. Затвердження Концепції 2020, як і запит на зміни в роботі держсектору зсередини, говорить про те, що український уряд розглядає використання електронних рішень як спосіб створення конкурентних переваг на міжнародному рівні.

Точкові зрушення

У 2017 році продовжилася робота над законопроектом про хмарні технології №4302, над яким працює комітет ВРУ з інформаційних технологій разом з Американською Торгівельною Палатою в Україні.

Хоча бізнес уже давно використовує переваги хмарних рішень у своїй роботі, створення правової бази для переходу держсектору на "хмару" є необхідним для повноцінного розвитку системи е-врядування.

Спільна робота над законопроектом свідчить про готовність державного, приватного та громадського секторів працювати разом над впровадженням в Україні е-врядування.

Використання електронних систем є одним зі способів дебюрократизації процесу управління освітою, що має бути відкритим та основаним на фактах.

У 2017 році розпочався перехід на систему електронного документообігу в Міністерстві освіти та науки України. Технічну базу для цього надали Американські ради в рамках проекту міжнародної технічної допомоги USAID, а основу для програмного забезпечення – Адміністрація президента. Наразі відбувається налаштування такої системи під потреби Міносвіти.

Окрім того, державна Інформаційна система управління освітою (ІСУО), яка консолідує та обробляє дані з усіх навчальних закладів, продовжує оновлюватися за міжнародної підтримки, а саме – Світового Банку.

Знаковим є також те, що МОН впритул наблизилося до вирішення питання забезпечення здобувачів середньої освіти е-підручниками та іншими електронними освітніми ресурсам в рамках концепції – проекту "Національна освітня електронна платформа".

Урядом закладено у Державний бюджет 2018 року на функціонування Національної освітньої електронної платформи 50 мільйонів гривень.

Зазначена Концепція вже розробляється МОНом із широким залученням неурядових організацій.

Великі та відкриті дані

Якщо е-врядування – це про нові лінії електропередач, то великі дані – це електрострум, що ними рухається. Будь-яка інформація, яку має держава, автоматично стає великими даними (big data), з якими можна і треба працювати.

Наразі в Україні існує 135 окремих реєстрів – це вся інформація про громадян та їх взаємодію з державою. Різні реєстри регулюються різними законами.

Виникла потреба об’єднати та спростити таку систему, тож проект USAID/UKAID з поліпшення прозорості державного управління розробив національну Дорожню карту інтероперабельності. Дорожня карта окреслює оптимальні шляхи вільного обміну інформацією на державному рівні – між держустановами, що робить міжінституційну комунікацію ефективнішою.

Тенденція розвитку сфери електронного врядування прослідковується на різних рівнях – у державному, приватному та громадському секторах.

У 2017 році на державному рівні закладено міцне підґрунтя у вигляді нормативної та технічної бази, яка допоможе у 2018-му реалізувати наступні цілі – зокрема ті, що зазначені у Концепції 2020.

Роман Греба, заступник міністра освіти і науки України, спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Як Путін захищав президента Порошенка
Якщо президент дійсно планував публічно заявити про відпустку на Мальдівах, то за логікою кампанії, яку розганяють боти, – не журналісти зіграли в цій гибрідній війні на руку країні-агресору. А сам Порошенко.
ЄС на порозі змін: чому цей рік є вирішальним для євроамбіцій України
Два побачення цього тижня – Макрона з Мей і Меркель з Курцом – остаточно сформували порядок денний ЄС: майбутнє союзу, його бюджет на наступне десятиліття (багаторічні фінансові рамки) і відносини з сусідами (відносини з Британією після Brexit).
Записки лібертаріанця. Проект статті нової Конституції про судову владу
Навмисне використання недосконалостей букви закону, що викривлює дух закону та підриває довіру громадян до судової влади, є кримінальним злочином. (рос.)
Харрасмент: чи борються з ним в Україні
Харрасмент – створення агресивної, небезпечної ситуації. Тема харрасмента продовжує турбувати суспільство і кілька місяців вже не сходить з перших шпальт світової преси.
Глобалізація економіки: як не стати державою-банкрутом
Вітчизняні сировинні олігархи не зацікавлені в збільшені доходів населення та в розвитку внутрішнього ринку. У цьому випадку їх бізнес стане збитковим.
Підняти рівень охорони авторських прав до європейського
Неадекватний підхід уряду до рівня охорони прав інтелектуальної власності ставить під сумнів євроінтеграційний процес.