Антикорупційний суд. Погляд під різними кутами

1746 переглядів
П'ятниця, 02 лютого 2018, 11:00
Олег Петровець
політичний експерт

Рішення про створення в Україні антикорупційного суду на офіційному рівні ухвалили ще у 2016 році, коли в стінах Верховної Ради законом став документ під назвою "Про судоустрій і статус суддів".

Передбачалося, що після цього парламентарі оперативно ухвалять окремий закон, і суд запрацює якнайшвидше.

Крім того, у меморандумі з МВФ від 2017 року кінцевим терміном створення суду було зазначено кінець березня 2018 року.

Проте, як це часто буває в Україні, не так сталося, як гадалося.

Від старту судової реформи під тиском міжнародної експертної спільноти парламентарі реєстрували і під тим же тиском "бракували" вже два законопроекти (№6011 та №6529).

Наразі на розгляді народних обранців перебуває президентська ініціатива, яку, очевидно, якщо проголосують, то під тиском тих же іноземних партнерів і не в такому вигляді, у якому її подано зараз.

Ну а сам антикорупційний суд, відповідно, аж ніяк не встигне запрацювати до визначеного в угоді з МВФ терміну.

У зв’язку з цим виникає чимало запитань на кшталт: а як же тепер співпраця з МВФ, якими можуть бути наслідки і так далі. Але найголовнішим питанням, безперечно, залишається: невже антикорупційну тріаду (НАЗК – НАБУ і САП – Антикорупційний суд) так і не буде замкнено?

У такому разі прогнози більшості експертів виглядають сумно, адже без антикорупційного суду подолати хабарництво і "договорняки" на найвищому рівні навряд чи вдасться. А це означає остаточний провал реформи і руйнування наших мрій про європейську не лише територіально Україну.

На щастя, робити якісь остаточні невтішні висновки поки що рано, адже дискусію довкола появи останнього, третього, елемента в українській антикорупційній системі не те що не закрито. Навпаки – вона в самому розпалі.

І точиться ця дискусія якраз довкола вищезгаданого президентського законопроекту "Про Вищий антикорупційний суд".

Звісно, сам факт ухвалення рішення про створення такого органу – вже позитив. Адже очевидно, що тими силами, які зараз є, антикорупційну реформу Україна "не тягне".

Серед плюсів президентського законопроекту також можна виділити положення, згідно з якими до відбору суддів залучаються міжнародні експерти, а сам суд має окреме фінансування, що збільшує шанси на фаховість та незалежність майбутнього органу.

Разом з цим, ні у Венеційській комісії, ні в МВФ повністю задоволеними законопроектом не зосталися.

Так, у МВФ наполягають, щоб Міжнародна рада експертів, яка буде залучена до відбору суддів антикорупційного суду, мала право непереборного вето щодо кандидатур недоброчесних судів.

Позаяк у законопроекті президента Вища кваліфікаційна комісія, що призначає суддів, може подолати це вето 2/3 голосів від свого складу.

МВФ також переконує Україну прислухалася до рекомендацій Венеційської комісії щодо юрисдикції суду, яка повинна співвідноситися з юрисдикцією НАБУ і САП, а не поширюватися на всі корупційні злочини.

Інакше суд буде просто "завалений" дріб’язковими справами і не зможе сконцентруватися на масштабних корупційних злочинах.

Варто зазначити, що з розтиражуванням критики МВФ у ЗМІ, в українському суспільстві скептичні настрої щодо законопроекту зросли ще більше.

Хоча, на мою думку, це відбулося не зовсім справедливо. Адже кожна медаль має дві сторони. І якщо проаналізувати документ детальніше, можна побачити, що розцінювати спірні положення можна й зовсім під іншим кутом зору.

Так, я ніде не зустрічав характеристики законопроекту як компромісного – такого, який може "примирити" деякі рекомендації Венеціанки з українським законодавством, що не допускає створення в нашій країні спеціальних судів.

Також рідко хто наголошує на наявності в законопроекті запобіжників від перевантаження суду дріб’язковими справами, якої так побоюються в МВФ. А ці запобіжники там є.

Зокрема, передбачено, що суд розглядатиме корупційні справи, якщо розмір заподіяної шкоди буде в 500 і більше разів перевищувати розмір прожиткового мінімуму.

Крім того, не варто забувати й про те, що аби законопроект став законом, за нього повинні проголосувати депутати. Тому все має бути зроблено настільки грамотно, щоб примирити не тільки українське законодавство і рекомендації наших партнерів, але й самих народних обранців між собою.

Отже, під час доопрацювання законопроекту до другого читання, думаю, таку спробу буде здійснено.

До слова, сама ідея створення антикорупційного суду в Україні піддавалася критиці як на експертному рівні, так і на найвищому політичному. Оперували опоненти інституційного новоутворення зазвичай такими аргументами:

– Практика функціонування антикорупційних судів у світі досить неоднозначна. Тому не факт, що в Україні він буде ефективним.

– Такий орган не вписується в українську судову систему. Створення спеціальних судів, яким буде антикорупційний, в Україні заборонено Конституцією.

Усі суди повинні бути антикорупційними.

– Цей орган нам нав’язують з-за кордону, ніби ми самі не в змозі ухвалювати рішення та керувати власною державою.

Водночас, маємо й контраргументи сторін:

– Дійсно, практика створення антикорупційних судів серед європейських країн є малопоширеною (Хорватія, Словаччина, Болгарія), і бажаних результатів ці органи в основному не приносять.

Разом з цим такі суди можна назвати достатньо ефективними в середньо- і висококорумпованих країнах, до яких слід віднести й Україну.

Таким чином, враховуючи ідею "проміжного характеру" антикорупційних судів у нашій країні, необхідність діяльності яких повинна зникнути з часом, імовірність того, що вони виконають свою функцію – суттєво просунуть антикорупційну реформу – достатньо велика.

– Так, дійсно, стаття 125 Основного закону будь-які особливі суди забороняє, проте дозволяє створення вищих спеціалізованих судів, під формат якого й намагаються підлаштувати концепцію антикорупційного суду.

Ну і навіть якщо подібний суд не вписується в нашу судову систему, а його концепція суперечить Конституції – звісно ж, це проблема, але не більше.

Чи хіба Конституція – небесна істина, а не всього лише правила, які ми встановлюємо самі?

Бо ж коли йдеться про зміну Основного закону в частині форми державного правління по кілька разів за відносно короткий термін, то це можна. А тут у випадку з антикорупційним судом Конституція – незворушна стіна.

Чесно кажучи, виглядає як аргументація потенційного злодія, що виступає проти встановлення камер спостереження.

– Звісно, всі суди повинні бути антикорупційними. В ідеалі. Але, на жаль, українські реалії не такі. Судова система сьогодні – одна з найкорумпованіших інституцій у країні.

Тому без добрячого стусана для топ-корупціонерів, мабуть, таки не обійтися. А цим стусаном якраз і може стати антикорупційний суд.

– З одного боку, політична суб’єктність і полягає в тому, щоб самостійно ухвалювати рішення щодо майбутнього своєї держави. У цьому контексті нотка раціоналізму в заявах деяких народних обранців все ж простежується.

Проте, з іншого боку, йдеться швидше про руку допомоги, яку ми ж самі просили нам простягнути, а не про якогось роду зовнішнє управління. Тому говорити про якесь нав’язування наразі не зовсім правильно.

Як на мене, досить переконливо виглядають як аргументи, якими оперують критики ідеї створення антикорупційного суду, так і контраргументи. Але істина, певно, десь посередині.

Наостанок варто нагадати, що під час економічного форуму в Давосі президент пообіцяв врахувати рекомендації Венеційської комісії та МВФ щодо створення антикорупційного суду. Якою буде в підсумку ця інституція в Україні – до певної міри ще інтрига.

Крім того, не варто забувати й про наявність чотирьох альтернативних до президентського законопроектів, які також чекають свого розгляду народними обранцями.

Олег Петровець, політичний експерт, спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Нова книга. Що треба знати про "Ігри на справедливість" від Річарда Талера
Яких помилок ми як споживачі припускаємося щодня? За яких обставин ми більше схильні до ризику та як ефективно заощаджувати кошти?
Як і навіщо посилювати правову спроможність громад?
Задля подальшого розвитку громади повинні ставати спроможнішими, і в цьому їм можуть допомогти провайдери безоплатної правової допомоги.
Як стати мільярдером в епоху ідеального капіталізму?
Що таке концепція ідеального капіталізму і чи знайде вона своє відображення в Україні? (рос.)
Як стягнути компенсацію за порушення авторського права на твір в Інтернеті?
Практичний досвід дає мені підставу стверджувати, що притягнути до відповідальності піратів у білих комірцях складно, але можна. Розберемо покроково, як це можна зробити.
"Церковне звернення" Порошенка: чому за бортом залишилася УГКЦ
Не можна перебільшувати значення автокефалії, оскільки вона хоч і упорядковує церковне життя в Україні, але проблеми єдності не розв’язує.
Туреччина стає ближчою: нові транспортні ініціативи Києва та Анкари
Україна та Туреччина провели чергове засідання міжурядової комісії. Наразі можна говорити про принципові домовленості у транспортній сфері.
Як воно там, де ніхто не сумнівається, від кого прилітали гради
Села Станично-Луганського району знаходяться десь в двох кілометрах від кордону з Росією. Тут ніхто не сумнівається, всі знають, від кого прилітали гради та міни у 2014-му та 2015-му.