Батьки-засновники, або Три "поклони" Гройсмана Порошенку

11633 перегляди
П'ятниця, 09 лютого 2018, 17:12
Роман РоманюкRoman Romaniuk
поет, журналіст, УП

Перефразовуючи класичний вислів Віталія Кличка, сьогодні увійти в історію можуть не всі. Але охочих зібралось вже багато.

Вранці 9 лютого з легкої руки прем'єра Володимира Гройсмана у переліку таких претендентів відбулося велике поповнення.

"Ніхто сам не зможе змінити ситуацію. Український парламент має бути об'єднаним, президент, уряд, голова парламенту. Ми всі маємо шанс увійти в історію не просто тими, хто реформував Україну, а тими, хто збудував нову, сильну, демократичну, економічно розвинуту державу... Я готовий служити цим цілям… Давайте разом на цій сесії змінимо Україну раз – і на багато віків", заявив піднесений прем'єр, виступаючи в Раді перед потенційними "батьками-засновниками" нової України.

Але про які конкретні цілі так красномовно говорив Гройсман, що має раз і назавжди змінити країну? Загалом прем'єр озвучив їх три.

Перша – створення незалежного Антикорупційного суду:

"Нам потрібно ефективно побороти корупцію, і тому нам треба на цій сесії створити новий, прозорий Антикорупційний суд. І не просто створити, а зробити так, щоб цей суд виніс перші вироки".

Друга – розмежування повноважень всередині влади:

"Ми маємо закінчити реформу децентралізації. Для цього ми маємо завершити конституційні зміни, закріпити місцеве самоврядування на всіх рівнях: починаючи від громади, закінчуючи областями.

Нам треба врешті-решт прийняти рішення: ми, все-таки, парламентсько-президентська країна чи президентсько-парламентська?"

Третя – зміна виборчої системи:

"Діюча виборча система корумпує виборчий процес. Стало нормою в нашій країні, коли люди купують голоси… Ми маємо створити нормальну прозору систему, в якій кожен зможе реалізувати себе, коли ми будемо людей поважати і, приходячи на вибори, будемо обіцяти тільки те, що можемо зробити. А не купувати за гроші, зачасту крадені гроші, голоси українців".

Програма більш ніж достойна.

Правда, коли Гройсман виголошував свої тези, потенційні кандидати на місце в історії вітали їх дуже стримано. Тільки зрідка по сесійній залі парламенту проносилась хвиля ріденьких оплесків.

Можливо, мажоритарники і бізнесмени від влади просто не хотіли вірити у почуте. А може, вони не квапились плескати прем'єру, бо його виступ був адресований насправді зовсім не їм.

Істинний адресат послання сидить не у Раді, а в головному кабінеті на Банковій.

Саме президенту Порошенку ставив своє головне питання Гройсман. У перекладі з мови публічного виступу воно звучить так: "Петре Олексійовичу, ви пам'ятаєте, що у нас тут не президентська республіка? Якщо ні, то наберіть Ющенка і запитайте, яким безпорадним може бути президент за "правильного" прем’єра".

Інші дві тези виступу Гройсмана так само вкрай чутливі саме для Порошенка.

По-перше, зараз президент перебуває під жорстким двостороннім пресингом.

З одного боку, МВФ і західні партнери вимагають дати їм вирішальне право вето під час відбору антикорупційних суддів. З іншого боку – весь правлячий клас став диба, для нього "західний" варіант Антикорупційного суду означає квиток в один кінець. І гарантій безпеки нинішні еліти вимагають саме від Порошенка.

По-друге, зміна правил напередодні президентських виборів означає для президента кінець усієї стратегії переобрання.

Команда Порошенка вирішила зробити ставку на "VIP-агітаторів", якими мають стати саме мажоритарники. Планується, що кожен у своєму окрузі вони забезпечать Петру Олексійовичу перемогу, а за це отримають місце у наступній Раді.

Підтримати у такій ситуації новий виборчий кодекс з відкритими регіональними списками без мажоритарки, означає для президента ледь не повну втрату шансів на переобрання.

Гройсман усе це чудово розуміє, і вдарив саме у ці больові точки.

Логічне питання – для чого це зроблено і чому саме тепер?

Відповіді на нього можна шукати у все більшому азарті, з яким прем'єр веде свою "самостійницьку" гру. Він уже не вперше надсилає президенту публічні сигнали, як, скажімо, похід на з’їзд "Народного фронту".

В кулуарах української політики вже цілком серйозно обговорюють, за яких умов кандидатом від влади на президентських виборах міг би стати замість Порошенка Гройсман.

Але навряд обережну промову в парламенті варто вважати початком великого "розлучення" президента і прем'єра.

На неї швидше слід дивитись як на спробу дистанціюватись від незручних тем і передати "привіт" Порошенку перед його великою прес-конференцією.

За нашими даними, зараз в глибинах Адміністрації президента ведеться активна підготовка до великої розмови президента з пресою.

Відбутись вона має найближчими днями, і, можливо, під прикриттям "походу в історію" Гройсман просто використав свою квоту на запитання Порошенку.

Роман Романюк, УП



powered by lun.ua
Битва за космос без нас. Як занепав Держкосмос
ХХІ століття відзначиться битвою за сусідні планети, а не за ферми. Але ще 5-10 років застою дніпровського кластеру, і Україну можна сміливо викреслювати з елітного клубу космічних країн.
Стратегія Zero Lviv
Ви колись пробували вирішувати питання свого мікрорайону у міськраді?
7 міфів про збір грошей на благодійність. Досвід роботи з фандрейзинг-платформою
Відштовхуйтеся від реальних потреб і висвітлюйте чітко на що ви збираєте, будьте чесними! (рос.)
Ця "довіра" до поліції зламалась. Несіть іншу
Нацполіція замовила дослідження рівня довіри населення до поліції. Чому так дивно виглядають його результати?
Вірити, що Росія хоче миру – це відсутність мислення
Росія – наш ворог. І не може людина, яка очолює армію, яка має боронити країну від ворога, вважати її другом. Не має права!
Чому нам потрібні інвестиції
Що планує робити уряд для залучення інвестицій?
Наступні кроки в системі державних закупівель ліків
Які виміри має стратегія держави в забезпечення пацієнтів ліками і які запити формує колективний платник податків.
Кешбек за інвестора, або Як залучити інвестиції в Україну
Уряд презентував Стратегію економічного зростання, де в основі лежить залучення інвестицій. Над чим варто попрацювати першочергово?