Фіаско міністра Петренка

3298 переглядів
Четвер, 10 травня 2018, 08:30
Олександр Банчук
Центр політико-правових реформ

24 квітня Конституційний Суд ухвалив рішення, яким визнав неконституційними положення Кримінального процесуального кодексу щодо утворення в структурі Мін’юсту слідчих підрозділів для розслідування злочинів, вчинених у пенітенціарних установах.

Причиною такого рішення стало ієрархічне підпорядкування слідчих посадовцям Міністерства юстиції.

Ця модель не здатна забезпечити незалежне розслідування злочинів, вчинених проти осіб, які перебувають у пенітенціарних установах з системи Мін’юсту.

Неконституційні положення Кодексу втратять чинність 25 липня, а Верховна Рада зобов’язана за цей час привести законодавство у відповідність до цього рішення.

Не часто в нашій новітній історії стаються подібні випадки швидкого виправлення системних помилок, допущених політиками.

Ця історія розпочалася 21 грудня 2016 року, коли народні депутати з "Народного фронту" підтримали важливий для судової системи закон про Вищу раду правосуддя. Головною умовою такого голосування було запровадження цим законом пенітенціарних слідчих.

Тоді і зараз представником "Народного фронту" в уряді є Павло Петренко, і у випадку голосування за закон йшлося про бажання міністра юстиції Петренка мати власний орган слідства в досі цивільному, не мілітаризованому Мін'юсті.

Все для того, щоб позбавити інші структури можливості контролювати його діяльність.

Громадськість відразу виступила проти такого закону. Він створював умови правового колапсу в розслідуванні злочинів у місцях несвободи. Підвищував ризики покривання злочинів, вчинених працівниками кримінально-виконавчої служби – бо розслідування проводитимуть слідчі цієї ж служби.

Порушувалися принципи незалежного й ефективного розслідування катувань у місцях несвободи: такі принципи визначені в рішеннях ЄСПЛ і рекомендаціях Європейського комітету з питань запобігання катуванням. Також обмежувалася підслідність НАБУ.

Представники громадськості вимагали змінити відповідний закон, а від міністра юстиції – тимчасово утриматися від створення слідчих підрозділів пенітенціарної служби.

Відповідь Мін’юсту не забарилася – вже 31 грудня 2016 року, коли в нашій країні мало хто працює, з’явилася офіційна позиція відомства у стилі "все хорошо, прекрасная маркиза…".

Згідно з цією заявою міністерства, тільки створення таких підрозділів дозволить оперативно реагувати на вчинення злочинів у місцях несвободи, а також ефективно здійснювати заходи з попередження злочинності в цих установах.

Також звернули увагу на "консультації з нашими міжнародними партнерами та міжнародний досвід" у цьому питанні. А "слідчі підрозділи Державної кримінально-виконавчої служби будуть сформовані протягом січня та лютого місяців 2017 року".

Згодом виявилося, що ніхто з міжнародних партнерів не знав про цю ініціативу міністерства, а відповідного досвіду в демократичному світі не існує.

Також було повністю не виконано обіцянку про створення підрозділів за перші два місяці 2017 року. Вже минуло півтора року від ухвалення неконституційного закону, а слідчі підрозділи пенітенціарної служби ще повністю не сформовані і не розпочали повноцінну діяльність.

Катастрофічні наслідки цього рішення з’явилися швидко. Вже влітку 2017 року відбулося масове побиття осіб в Одеському СІЗО як акції залякування з боку пенітенціарної служби і ніщо не могло цьому запобігти. А на практиці не існує органу, що може об'єктивно встановити факти злочинів, вчинених у місцях несвободи.

Рішення Конституційного Суду про неконституційне утворення таких слідчих підрозділів є яскравим прикладом того, яким може бути наслідок необґрунтованих рішень і законів, ухвалених всупереч позиції громадськості. Ще й таких, які не відповідають європейським стандартам.

Уряд з подачі міністра юстиції і згоди парламенту витратив мільйони гривень платників податків на реалізацію рішення про пенітенціарних слідчих, яке згодом визнано неконституційним. І за ці витрати повинен хтось відповісти.

Сам міністр Петренко нещодавно запропонував з особистого майна слідчих і прокурорів стягувати шкоду, завдану обшуками, проведеними всупереч вимогам закону.

"Оригінальна" пропозиція. А як бути з політиками, які, всупереч експертним позиціям, домагаються ухвалення і реалізації неконституційних рішень?

У політиків один вихід у такому випадку – і він політичний. Звільнення або відставка!

Але є щось, що неможливо обрахувати в грошах, – втрачені через помилкові рішення міністра життя та здоров’я громадян, які перебували в місцях несвободи, а також їхня віра у справедливість.

Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ



powered by lun.ua
Держзрада в Мінекономіці та зірване виробництво снарядів: до чого тут люди Пашинського? 
Поки державна компанія "Артем" чекає на обладнання зі США, право поставляти снаряди для "Гіацинтів" збройних сил отримала приватна фірма ТОВ "Рубін 2017". Розбираємося, до чого тут Пашинський і його люди.
Що може піти не так під час оновлення НАЗК?
Які ризики у процесі оновлення НАЗК залишаються. Для їхнього уникнення в більшості випадків може допомогти лише належна увага з боку громадськості та міжнародних партнерів.
Фонд енергоефективності: що треба знати ОСББ та управителям
Нова програма фонду передбачає виділення грантів на енергомодернізацію багатоквартирних будинків. Далі — відповіді на головні процедурні питання.
Веселі старти президента Зеленського у судах
Зеленський вніс до парламенту законопроект, що має виправити помилки, допущені попередньою владою, та забезпечити реальну незалежність суддів. Як змінився законопроект між першим і другим читанням, чи дослухались депутати до порад експертів і чи всі недоліки були вилучені – пояснюємо.
Маленька війна для Ердогана: навіщо Туреччина загострила конфлікт у Сирії
На тлі падіння популярності правлячої партії президенту Туреччини була потрібна маленька переможна війна. Та чи не зробив Ердоган найбільшу політичну помилку в своєму житті?
Як розпущена ВККС намагається залишити на посадах 75 недоброчесних суддів
17 жовтня біля ВККС зберуться активісти у костюмах нечисті та суддівських мантіях, щоб показати людей, яким кваліфкомісія хоче дозволити судити довічно. 
ЗЕ-законопроекти про землю: зрада чи перемога?
Уряд та керівна партія внесли свої законопроекти про обіг землі. Які пункти вони містять і які норми слід внести для балансу інтересів зацікавлених сторін?