Фіаско міністра Петренка

3124 перегляди
Четвер, 10 травня 2018, 08:30
Олександр Банчук
Центр політико-правових реформ

24 квітня Конституційний Суд ухвалив рішення, яким визнав неконституційними положення Кримінального процесуального кодексу щодо утворення в структурі Мін’юсту слідчих підрозділів для розслідування злочинів, вчинених у пенітенціарних установах.

Причиною такого рішення стало ієрархічне підпорядкування слідчих посадовцям Міністерства юстиції.

Ця модель не здатна забезпечити незалежне розслідування злочинів, вчинених проти осіб, які перебувають у пенітенціарних установах з системи Мін’юсту.

Неконституційні положення Кодексу втратять чинність 25 липня, а Верховна Рада зобов’язана за цей час привести законодавство у відповідність до цього рішення.

Не часто в нашій новітній історії стаються подібні випадки швидкого виправлення системних помилок, допущених політиками.

Ця історія розпочалася 21 грудня 2016 року, коли народні депутати з "Народного фронту" підтримали важливий для судової системи закон про Вищу раду правосуддя. Головною умовою такого голосування було запровадження цим законом пенітенціарних слідчих.

Тоді і зараз представником "Народного фронту" в уряді є Павло Петренко, і у випадку голосування за закон йшлося про бажання міністра юстиції Петренка мати власний орган слідства в досі цивільному, не мілітаризованому Мін'юсті.

Все для того, щоб позбавити інші структури можливості контролювати його діяльність.

Громадськість відразу виступила проти такого закону. Він створював умови правового колапсу в розслідуванні злочинів у місцях несвободи. Підвищував ризики покривання злочинів, вчинених працівниками кримінально-виконавчої служби – бо розслідування проводитимуть слідчі цієї ж служби.

Порушувалися принципи незалежного й ефективного розслідування катувань у місцях несвободи: такі принципи визначені в рішеннях ЄСПЛ і рекомендаціях Європейського комітету з питань запобігання катуванням. Також обмежувалася підслідність НАБУ.

Представники громадськості вимагали змінити відповідний закон, а від міністра юстиції – тимчасово утриматися від створення слідчих підрозділів пенітенціарної служби.

Відповідь Мін’юсту не забарилася – вже 31 грудня 2016 року, коли в нашій країні мало хто працює, з’явилася офіційна позиція відомства у стилі "все хорошо, прекрасная маркиза…".

Згідно з цією заявою міністерства, тільки створення таких підрозділів дозволить оперативно реагувати на вчинення злочинів у місцях несвободи, а також ефективно здійснювати заходи з попередження злочинності в цих установах.

Також звернули увагу на "консультації з нашими міжнародними партнерами та міжнародний досвід" у цьому питанні. А "слідчі підрозділи Державної кримінально-виконавчої служби будуть сформовані протягом січня та лютого місяців 2017 року".

Згодом виявилося, що ніхто з міжнародних партнерів не знав про цю ініціативу міністерства, а відповідного досвіду в демократичному світі не існує.

Також було повністю не виконано обіцянку про створення підрозділів за перші два місяці 2017 року. Вже минуло півтора року від ухвалення неконституційного закону, а слідчі підрозділи пенітенціарної служби ще повністю не сформовані і не розпочали повноцінну діяльність.

Катастрофічні наслідки цього рішення з’явилися швидко. Вже влітку 2017 року відбулося масове побиття осіб в Одеському СІЗО як акції залякування з боку пенітенціарної служби і ніщо не могло цьому запобігти. А на практиці не існує органу, що може об'єктивно встановити факти злочинів, вчинених у місцях несвободи.

Рішення Конституційного Суду про неконституційне утворення таких слідчих підрозділів є яскравим прикладом того, яким може бути наслідок необґрунтованих рішень і законів, ухвалених всупереч позиції громадськості. Ще й таких, які не відповідають європейським стандартам.

Уряд з подачі міністра юстиції і згоди парламенту витратив мільйони гривень платників податків на реалізацію рішення про пенітенціарних слідчих, яке згодом визнано неконституційним. І за ці витрати повинен хтось відповісти.

Сам міністр Петренко нещодавно запропонував з особистого майна слідчих і прокурорів стягувати шкоду, завдану обшуками, проведеними всупереч вимогам закону.

"Оригінальна" пропозиція. А як бути з політиками, які, всупереч експертним позиціям, домагаються ухвалення і реалізації неконституційних рішень?

У політиків один вихід у такому випадку – і він політичний. Звільнення або відставка!

Але є щось, що неможливо обрахувати в грошах, – втрачені через помилкові рішення міністра життя та здоров’я громадян, які перебували в місцях несвободи, а також їхня віра у справедливість.

Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Про Бога на Майдані. Довга ніч з 10 на 11 грудня 2013 року
Ми стояли так щільно, що не було можливості побачити, хто за спиною. Мене ззаду страхував якийсь сильний, мовчазний чоловік. Він не матєрілся, не вигукував команди, він просто страхував мене. Час від часу, коли менти тиснули - ззаду тиснули наші - я навіть боявся, що зомлію і у цьому натовпі розчавлять.
Вино "Небесна сотня" як пам'ять про сина і брата
Є різниця між бізнесом на крові та вшануванням пам'яті. І це не обов'язково має бути хрест на місці загибелі чи пафосний меморіал в центрі міста.
Обережно, Британія закривається: Лондон змінює правила видачі інвестиційних віз
Британія призупинила видачу "інвестиційних віз", що стало серйозним ударом по капіталах сумнівного походження. З 2019 року це візи повернуться, але видавати їх будуть за новими правилами.
Де місце України у боротьбі за талановиті кадри
Україна не просто програє у війні за трудові ресурси – вона в ній взагалі не бере участі. (рос.)
Лібертаріанський погляд: Намордник для держави
Держава часто зазіхає на права громадян і намагається обмежити їхні свободи, хоча саме вона має служити громадянам, а не навпаки. Державу, як злого собаку, потрібно тримати на короткому повідку й у наморднику.
Знай свої права, і як захистити себе в Україні
Всесвітній день прав людини – це лише хороший привід задуматися і провести ще раз аудит свого життя. (укр.)
Тариф "Енергоатома": НКРЕКП грається з вогнем
Енергетичний регулятор збирається встановити невиправдано низькі тарифи для державних атомних електростанцій. Програють українці, виграє Ахметов.