Операція "Агломерація": об’єднатися заради процвітання

1826 переглядів
Середа, 04 липня 2018, 08:00
Володимир Прокопів
заступник міського голови Києва, секретар Київради

Бровари, Васильків, Ворзель, Бориспіль, Обухів, а також Нові Петрівці та Ходосівка готові долучитися до консультацій щодо створення "Київської агломерації". Відповідні рішення ухвалили ради цих населених пунктів, про що було офіційно поінформовано Київраду.

Нагадаю, увійти до складу агломерації столична влада запропонувала 10 містам (Бориспіль, Боярка, Бровари, Буча, Васильків, Вишгород, Вишневе, Ірпінь, Обухів, Українка), 8 селищам (Ворзель, Глеваха, Гостомель, Калинівка (Броварський район), Калинівка (Васильківський район), Коцюбинське, Козин, Чабани) та понад 50 селам.

Хто проти?

П’ять населених пунктів офіційно відмовилися увійти до складу асоціації: с. Підгірці, Погреби, Вишеньки, Калинівка (Броварський район) та місто Вишневе. Ще кілька сіл та міст готові повернутися до цього питання після завершення реформи децентралізації. Втім, більшість рад досі не визначилися або ще не розглянули відповідного звернення столичних депутатів.

У чому затримка? На мою думку, деякі чиновники на місцях бояться, що об’єднавшись з Києвом, вони втратять важелі впливу в підконтрольних їм населених пунктах. Їх аргументація на перший погляд проста і зрозуміла – столиця хоче поглинути прилеглі території, заволодіти землями і за рахунок міст-супутників розширитися. Це маячня. Всі, хто критикують наше рішення, мабуть, його не читали. Мета агломерації – виключно ефективне співробітництво, яке дозволить у результаті зробити комфортнішим життя звичайних людей.

Об’єднатися ≠ приєднатися

Не йдеться про жодне приєднання до столиці чи можливість Києва впливати на процеси у цих населених пунктах. Ми зараз говоримо виключно про асоціацію, про майданчик для дискусій та консультацій щодо спільних проблем і їх вирішення. Створення київської агломерації – це перший крок до тісної співпраці з сусідами.

Що являє собою процес децентралізації? Простими словами – це територіальне добровільне об’єднання прилеглих населених пунктів задля ефективнішого розвитку створеної структури з єдиним бюджетом і центральним органом прийняття рішень.

Агломерація є однією з форм такого співробітництва, але виключає процес територіального поглинання. При цьому, повноваження органів місцевого самоврядування залишаються такими самими, як і до вступу в асоціацію. Статус населених пунктів теж не змінюється, а межі об’єднання є суто умовними і практично жодним чином не збігаються з наявним адміністративно-територіальним поділом.

В агломерації, як правило, діє єдиний порядок планування території та економічного розвитку, культури і туризму, створення та використання спільної системи комунальної інфраструктури (водопостачання, каналізації, поводження з відходами тощо).

Наприклад, у тісній співпраці з сусідами ми б змогли налагодити ефективну координацію громадського транспорту міста та приміських населених пунктів, результатом чого стало б зниження навантаження на дороги в години пік.

Приєднання Коцюбинського

Розширятися територіально столиця теж готова. На початку березня жителі селища Коцюбинське під час громадських слухань проголосували за приєднання до Києва. На мою думку, це було б цілком логічно, адже населений пункт є анклавом у межах столиці, тобто географічно вже є частиною мегаполісу. Київрада обов’язково розгляне прохання коцюбинців і напрацює відповідний проект рішення.

Потрібно розуміти, що приєднати населений пункт із кількома десятками тисяч жителів не так просто. Благо, відповідний досвід маємо – у 1988 так само Київ приєднав Троєщину, Жуляни і Бортничі. Останній раз столиця розширювалася у 2001 році, коли включила у межі міста Пущу-Водицю, яка була селом у Подільському районі. Впевнений, така сама доля найближчим часом чекає і на Коцюбинське.

Хто буде головним?

Сьогодні законодавчо не виписано, хто які повноваження і права має у таких об’єднаннях, як агломерація. Тому чекаємо прийняття закону "Про міські агломерації", який чітко визначить всі аспекти функціонування такого об’єднання. Звичайно, хто більший, той завжди старший. Але у світі є практики, де більший хоч і головний, але найменший має право блокувати його рішення у випадку непогодження по якихось питаннях.

Модель київської агломерації буде побудована на успішному досвіді Метрополії Великого Парижу (МВП). Відповідне ком’юніке столична влада підписала з французькими колегами у березні. Для довідки: МВП всього два роки, а до неї вже входять 135 міст і містечок з понад 7,5 млн населення. Загальний бюджет Метрополії складає 4 млрд євро на рік, а підприємства МВП виробляють 25% загального ВВП Франції.

У нашому випадку поки що йдеться про таку собі платформу взаємодопомоги, тому що міста-супутники залежать від Києва, а ми так само залежимо від них. Тому у відповідності до здорового глузду, об’єднання в агломерацію допоможе реалізувати конкретні проекти, вигідні для всіх учасників процесу.

Отже, можна буде розв'язати десятки проблем, пов’язаних із дорогами, інженерними комунікаціями, покращити курсування приміського громадського транспорту тощо.

powered by lun.ua
Як ефективно використовувати сучасні технології в освіті?
Основний виклик, який стоїть перед освітою, повернути молодому поколінню інтерес до навчання.
Хто керуватиме медичними закупівлями в Україні?
Керівник агенції, яка здійснюватиме медичні закупівлі в Україні, повинен бути не просто професіоналом, а й мати бездоганну репутацію, управлінський досвід та усунути будь-які конфлікти інтересів у такій важливій справі. Вивчаємо кандидатів.
Прописка (не) важлива, або Як витягнути жереб на навчання в школі
Цього навчального року очікується, що у Києві до першого класу піде понад 34 тисячі дітей.
Як вирішити проблему недовіри до страхування
Добровільні види страхування так і не стали популярними серед населення. Питання довіри, як і раніше, на порядку денному. (рос.)
Думаємо
Яким буде Володимир Зеленський на посаді президента України? Небезпечнішим за Януковича? Слабшим за Ющенка? Успішнішим за Порошенка?
Вибори. Афтершок
Кожен, хто б не приходив до влади, завжди буде намагатись будувати не інститути, які б врівноважували один одного, а вибудувати систему під себе та свої інтереси... А мета третього сектора – це не влада і не гроші та не "служіння" персоналіям. Адже персоналії змінюються, а цінності залишаються.
Спомин про Джозефа Стоуна
Звичайно, настав час – насправді необхідність у цьому назріла дуже давно, – коли слова повинні супроводжуватися діями... Час вилучити міни, особливо в житлових районах та інших місцях, які часто відвідують цивільні особи.
Порошенко і Мазепа
Що так і не змогли пробачити Порошенку? Історичні паралелі між гетьманом та чинним президентом, а також про те, який урок повинні засвоїти всі "володарі булави".