Чи загрожує Києву колапс з питною водою?

1083 перегляди
Середа, 18 липня 2018, 08:30
Володимир Прокопів
заступник міського голови Києва, секретар Київради

Інформація про зупинку заводу "Дніпроазот" застала нас зненацька.

Нагадаю, це єдине підприємство в Україні з виробництва рідкого хлору, який водоканали використовують для знезараження питної води.

Є ще "Стирол", але завод розташований на нині окупованій території.

Без оголошення війни

Про закриття "Дніпроазоту" ми, фактично, дізналися з соцмереж. Жодних офіційних повідомлень чи попереджень.

Відразу оперативно проаналізували ситуацію з залишками хлору на "Київводоканалі" і відправили листи до РНБО і Кабміну щодо обстановки по Україні.

Миттєва реакція міської влади допомогла отримати законтрактований раніше обсяг хлору для Києва. Це дало нам більше часу для вирішення питання.

На жаль, у деяких містах справи значно гірші: десь запасів реагенту залишилося на 2 дні, десь – на 10 днів.

Станом на сьогодні, хлору в Києві вистачить на два місяці. Навіть якщо "Дніпроазот" не відновить постачання, проблем з питною водою в столиці не буде.

До речі, три роки тому аналогічна ситуація вже мала місце. Тоді міністерство ЖКГ розіслало муніципалітетам лист з проханням диверсифікувати дезінфекцію з метою безпеки питної води.

Переважна більшість міст тоді не дослухалися до рекомендацій уряду.

Не було би щастя, та нещастя помогло

Причини раптового закриття заводу можуть бути різні. На мою думку, вони більше політичні, аніж реальні. Але ситуація показова і мотивує мислити стратегічно.

Хлор – найдешевший засіб дезінфекції, тому його використовують в Україні. Є кілька альтернативних реагентів: гіпохлорит натрію, змішані оксиданти, діоксид хлору. Вони безпечніші та сучасніші.

Основний обсяг подачі питної води місту забезпечують Дніпровська і Деснянська водопровідні станції. Нові методи знезараження води ми почали впроваджувати ще минулого року.

Зокрема, на Дніпровській станції проводились лабораторні і промислові випробування по використанню діоксиду хлору – сучаснішого і безпечнішого дезінфектанта.

Результатами залишилися задоволені. Це як пересісти із Запорожця на Мерседес.

Було прийнято стратегічне рішення: Київ відмовиться від хлорування води і переходитиме на новий елемент знезараження.

За багатьма параметрами діоксид хлору набагато ефективніший. Покращується сама якість води, смак та колір значно приємніші. І що найважливіше – час дії знезаражувача в рази більший.

У столиці понад 4 тисячі кілометрів водопровідних мереж. Враховуючи суттєву зношеність труб, під час транспортування води на ключових насосних станціях доводиться додавати хлор.

З новим дезінфектантом ситуація набагато краща.

Тому на обох водопровідних станціях вирішили до кінця року встановити спеціальне обладнання з виробництва діоксиду хлору. Це здешевить та оптимізує систему знезараження води в столиці.

Така технологія очистки використовується в Італії, Австрії, Німеччині. Проте важливо розуміти, що в Європі вода альпійська або дунайська. Ми ж беремо воду в далеко не кришталево чистих Дніпрі та Десні.

Якість питної води треба збільшувати не реагентами. Тільки комплексний підхід допоможе вирішити це питання.

Необхідно на державному рівні запровадити багатоступеневу програму з очищення поверхневих джерел річок, яких в Україні величезна кількість.

Володимир Прокопів, спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Глобалізація проти українського мораторію на продаж землі
Україна є частиною глобальної економіки, тому відміна мораторію на продаж сільгоспземель – питання часу. Скільки чекатимуть пайовики, фермери та інвестори?
Екологічна свідомість в Україні та в ЄС: топ-5 подібностей та відмінностей
Немає жодної важливої екологічної проблеми, яку б не охоплювали положення Угоди про асоціацію. Однак загальна кількість екологічних практик громадян є значно нижчою в Україні, аніж в ЄС.
Вибори головного мозку
Депутати хочуть переписати Конституцію і зробити Україну "фермерською".
Разом до Європи: навіщо Україні експортний бренд
Споживач готовий платити на 22% більше за товар, чия країна походження викликає позитивні асоціації і довіру. Цим вже користуються Велика Британія, Німеччина, Швейцарія, США. А тепер – й Україна.
Як поезія зшиває собою культурні меридіани
Багато видавців і авторів скажуть, що поезія в наш час не в пріоритеті. Проте фестиваль Meridian Czernowitz ось вже 9 років поспіль доводить, що не існує в цьому світі речей, які неможливо змінити.
Бюджет-2019, або Чого насправді хоче уряд
Що не так з кошторисом країни на 2019 рік, і кому не пощастить, якщо його ухвалять у такому вигляді.
"Купуй квартиру – отримай в подарунок туберкульоз!"
Проблема туберкульозу в Україні залишається однією із глобальних проблем в охороні здоров'я.