Чи загрожує Києву колапс з питною водою?

1093 перегляди
Середа, 18 липня 2018, 08:30
Володимир Прокопів
заступник міського голови Києва, секретар Київради

Інформація про зупинку заводу "Дніпроазот" застала нас зненацька.

Нагадаю, це єдине підприємство в Україні з виробництва рідкого хлору, який водоканали використовують для знезараження питної води.

Є ще "Стирол", але завод розташований на нині окупованій території.

Без оголошення війни

Про закриття "Дніпроазоту" ми, фактично, дізналися з соцмереж. Жодних офіційних повідомлень чи попереджень.

Відразу оперативно проаналізували ситуацію з залишками хлору на "Київводоканалі" і відправили листи до РНБО і Кабміну щодо обстановки по Україні.

Миттєва реакція міської влади допомогла отримати законтрактований раніше обсяг хлору для Києва. Це дало нам більше часу для вирішення питання.

На жаль, у деяких містах справи значно гірші: десь запасів реагенту залишилося на 2 дні, десь – на 10 днів.

Станом на сьогодні, хлору в Києві вистачить на два місяці. Навіть якщо "Дніпроазот" не відновить постачання, проблем з питною водою в столиці не буде.

До речі, три роки тому аналогічна ситуація вже мала місце. Тоді міністерство ЖКГ розіслало муніципалітетам лист з проханням диверсифікувати дезінфекцію з метою безпеки питної води.

Переважна більшість міст тоді не дослухалися до рекомендацій уряду.

Не було би щастя, та нещастя помогло

Причини раптового закриття заводу можуть бути різні. На мою думку, вони більше політичні, аніж реальні. Але ситуація показова і мотивує мислити стратегічно.

Хлор – найдешевший засіб дезінфекції, тому його використовують в Україні. Є кілька альтернативних реагентів: гіпохлорит натрію, змішані оксиданти, діоксид хлору. Вони безпечніші та сучасніші.

Основний обсяг подачі питної води місту забезпечують Дніпровська і Деснянська водопровідні станції. Нові методи знезараження води ми почали впроваджувати ще минулого року.

Зокрема, на Дніпровській станції проводились лабораторні і промислові випробування по використанню діоксиду хлору – сучаснішого і безпечнішого дезінфектанта.

Результатами залишилися задоволені. Це як пересісти із Запорожця на Мерседес.

Було прийнято стратегічне рішення: Київ відмовиться від хлорування води і переходитиме на новий елемент знезараження.

За багатьма параметрами діоксид хлору набагато ефективніший. Покращується сама якість води, смак та колір значно приємніші. І що найважливіше – час дії знезаражувача в рази більший.

У столиці понад 4 тисячі кілометрів водопровідних мереж. Враховуючи суттєву зношеність труб, під час транспортування води на ключових насосних станціях доводиться додавати хлор.

З новим дезінфектантом ситуація набагато краща.

Тому на обох водопровідних станціях вирішили до кінця року встановити спеціальне обладнання з виробництва діоксиду хлору. Це здешевить та оптимізує систему знезараження води в столиці.

Така технологія очистки використовується в Італії, Австрії, Німеччині. Проте важливо розуміти, що в Європі вода альпійська або дунайська. Ми ж беремо воду в далеко не кришталево чистих Дніпрі та Десні.

Якість питної води треба збільшувати не реагентами. Тільки комплексний підхід допоможе вирішити це питання.

Необхідно на державному рівні запровадити багатоступеневу програму з очищення поверхневих джерел річок, яких в Україні величезна кількість.

Володимир Прокопів, спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Плагіат чи помилка: звідки це бажання знищити колегу з НАНу?
Помилка – це так само досвід. А якщо за досвід убивати, то прогресу не буде.
Як не перетворити опитування про землю на інструмент передвиборної агітації
Соціологічні опитування українців щодо мораторію на торгівлю аграрною землею часто маніпулятивні. Це вигідно політикам та агрохолдингам.
Як організовувати конференції з єврейських студій? Погляд ізсередини
В Україні, як і в сусідніх пострадянських республіках, сформувалася доволі специфічна традиція організації і проведення наукових конференцій.
Венчурні інвестиції: чому придушувати емоції — шкідливо для бізнесу
Заперечувати емоційну сторону ведення справ — нераціонально. Досвідчений інвестор знає свої емоції і вміє з ними працювати. (рос.)
Якими будуть українські школи, якщо вони матимуть "агентів змін"
У освітньому процесі "агенти змін" – це учні, які найкраще підготовані до майбутнього.
Студентські заворушення 14-15 листопада 1918 року
Студенти Київського українського державного університету заявили: "в зв'язку з подіями в Галичині, а також з призивом бувших офіцерів, лекції в університеті треба зовсім припинити, всім студентам записатись у військо, а студенткам – у Червоний Хрест".
BEPS – технічні нюанси чи стратегічні рішення?
"Податкові пільги", які отримують деякі компанії — суттєво руйнують конкурентне середовище і не дають можливості бізнесу розвиватись.