Чи загрожує Києву колапс з питною водою?

1116 переглядів
Середа, 18 липня 2018, 08:30
Володимир Прокопів
заступник міського голови Києва, секретар Київради

Інформація про зупинку заводу "Дніпроазот" застала нас зненацька.

Нагадаю, це єдине підприємство в Україні з виробництва рідкого хлору, який водоканали використовують для знезараження питної води.

Є ще "Стирол", але завод розташований на нині окупованій території.

Без оголошення війни

Про закриття "Дніпроазоту" ми, фактично, дізналися з соцмереж. Жодних офіційних повідомлень чи попереджень.

Відразу оперативно проаналізували ситуацію з залишками хлору на "Київводоканалі" і відправили листи до РНБО і Кабміну щодо обстановки по Україні.

Миттєва реакція міської влади допомогла отримати законтрактований раніше обсяг хлору для Києва. Це дало нам більше часу для вирішення питання.

На жаль, у деяких містах справи значно гірші: десь запасів реагенту залишилося на 2 дні, десь – на 10 днів.

Станом на сьогодні, хлору в Києві вистачить на два місяці. Навіть якщо "Дніпроазот" не відновить постачання, проблем з питною водою в столиці не буде.

До речі, три роки тому аналогічна ситуація вже мала місце. Тоді міністерство ЖКГ розіслало муніципалітетам лист з проханням диверсифікувати дезінфекцію з метою безпеки питної води.

Переважна більшість міст тоді не дослухалися до рекомендацій уряду.

Не було би щастя, та нещастя помогло

Причини раптового закриття заводу можуть бути різні. На мою думку, вони більше політичні, аніж реальні. Але ситуація показова і мотивує мислити стратегічно.

Хлор – найдешевший засіб дезінфекції, тому його використовують в Україні. Є кілька альтернативних реагентів: гіпохлорит натрію, змішані оксиданти, діоксид хлору. Вони безпечніші та сучасніші.

Основний обсяг подачі питної води місту забезпечують Дніпровська і Деснянська водопровідні станції. Нові методи знезараження води ми почали впроваджувати ще минулого року.

Зокрема, на Дніпровській станції проводились лабораторні і промислові випробування по використанню діоксиду хлору – сучаснішого і безпечнішого дезінфектанта.

Результатами залишилися задоволені. Це як пересісти із Запорожця на Мерседес.

Було прийнято стратегічне рішення: Київ відмовиться від хлорування води і переходитиме на новий елемент знезараження.

За багатьма параметрами діоксид хлору набагато ефективніший. Покращується сама якість води, смак та колір значно приємніші. І що найважливіше – час дії знезаражувача в рази більший.

У столиці понад 4 тисячі кілометрів водопровідних мереж. Враховуючи суттєву зношеність труб, під час транспортування води на ключових насосних станціях доводиться додавати хлор.

З новим дезінфектантом ситуація набагато краща.

Тому на обох водопровідних станціях вирішили до кінця року встановити спеціальне обладнання з виробництва діоксиду хлору. Це здешевить та оптимізує систему знезараження води в столиці.

Така технологія очистки використовується в Італії, Австрії, Німеччині. Проте важливо розуміти, що в Європі вода альпійська або дунайська. Ми ж беремо воду в далеко не кришталево чистих Дніпрі та Десні.

Якість питної води треба збільшувати не реагентами. Тільки комплексний підхід допоможе вирішити це питання.

Необхідно на державному рівні запровадити багатоступеневу програму з очищення поверхневих джерел річок, яких в Україні величезна кількість.

Володимир Прокопів, спеціально для УП



powered by lun.ua
Веселі старти президента Зеленського у судах
Зеленський вніс до парламенту законопроект, що має виправити помилки, допущені попередньою владою, та забезпечити реальну незалежність суддів. Як змінився законопроект між першим і другим читанням, чи дослухались депутати до порад експертів і чи всі недоліки були вилучені – пояснюємо.
Маленька війна для Ердогана: навіщо Туреччина загострила конфлікт у Сирії
На тлі падіння популярності правлячої партії президенту Туреччини була потрібна маленька переможна війна. Та чи не зробив Ердоган найбільшу політичну помилку в своєму житті?
Як розпущена ВККС намагається залишити на посадах 75 недоброчесних суддів
17 жовтня біля ВККС зберуться активісти у костюмах нечисті та суддівських мантіях, щоб показати людей, яким кваліфкомісія хоче дозволити судити довічно. 
ЗЕ-законопроекти про землю: зрада чи перемога?
Уряд та керівна партія внесли свої законопроекти про обіг землі. Які пункти вони містять і які норми слід внести для балансу інтересів зацікавлених сторін?
Гра на "посилення": що насправді ховається за президентськими змінами до Конституції
Законопроекти від Зе справляють двояке враження. З одного боку, вони прагнуть задовольнити очікування суспільства, проте з іншого – намагаються посилити президентську владу та послабити роль парламенту.
Червоні лінії переговорів щодо транзиту газу, або Як не потрапити в пастку "Газпрому"
Тривають переговори між Росією та Україною щодо укладання угоди про транзит газу. Якими повинні бути стратегія і тактика Києва?
Президенти змінюються. Струковщина в судах forever?
Гарантовано увійде в історію України тільки той державний діяч, який усвідомить: країні потрібен не слухняний владі суд, не інструмент для вирішення поточних проблем, а суд незалежний, що керується виключно Законом.