З чого розпочати реформу системи житлового забезпечення українських військовослужбовців?

708 переглядів
П'ятниця, 10 серпня 2018, 11:00
Лада Рослицька
керівник досліджень та адвокації Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО)

В Україні найдовша у світі черга на отримання житла, яка перевищує 47 тисяч військовослужбовців. Через те, що діюча система корумпована та неефективна, щоб усім їм отримати житло, за попереднім підрахунком знадобиться більше 600 років.

Щоб допомогти вирішити це складне питання Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони (НАКО) на прохання міністра оборони Степана Полторака провів масштабне дослідження щодо неефективного управління і корупції у системі житлового забезпечення Міноборони, запропонувавши чіткі рекомендації стосовно можливих кроків.

19 липня його результати  представили міністру оборони. Через два тижні після цього Міністерство оборони розірвало договори з шістьма підрядниками, які порушують свої зобов’язання згідно договору, зривають строки будівництва і марнують кошти українських платників податків.  

НАКО вітає цей крок міністерства, покликаний зупинити неефективне використання коштів в оборонному секторі.

Втім, якщо Міноборони не вдасться побудувати спроможність належним чином оцінювати добропорядність нових фірм, яких залучать до будівництва як підрядників замість вищезазначених компаній, то подібні корупційні ризики залишаться. Відтак відкритим залишається питання, як надалі працювати з фірмами-забудовниками, щоб унеможливити повторення такого сценарію.

Проте будівництво далеко не єдина сфера у системі житлового забезпечення Міністерства оборони, де існує проблема неефективного управління і корупційних ризиків.

Cлід звернути увагу також і на інші сфери та учасників процесу.

Згідно зі звітом Державної аудиторської служби, за результатами аудиту ефективності використання бюджетних коштів, виділених Міністерству оборони на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців ЗСУ, "саме безкарність і безвідповідальність посадових осіб Міноборони, відповідальних за розв’язання житлової проблеми військовослужбовців, знову призвели до неефективного використання бюджетних коштів".

За використання земельних ділянок і будівництво, обслуговування та ремонт житла у військових містечках відповідає Головне квартирно-експлуатаційне управління Міноборони (ГоловКЕУ). Це орган військового управління, що перебуває на утриманні Збройних сил України і підпорядковується одночасно заступнику міністра оборони і начальнику Генерального штабу ЗСУ.

Розподіл фінансування між різними варіантами житлового забезпечення (будівництво, реконструкція, оренда тощо) не регулюється жодним нормативно-правовим актом. що створює ризики непрозорого і суб’єктивного прийняття рішень керівництвом ГоловКЕУ. Це великий пост-радянський інститут, де працюють понад 13 тисяч людей, які наразі не можуть похвалитися прийнятною ефективністю  роботи.

Як наслідок суб’єктивного прийняття рішень, передачі земель, яка періодично відбувається без чіткого регулювання і в умовах секретності, доцільність якої під великим питанням, тисячі військовослужбовців не мають належного житла, а Міноборони втрачає землі.

Варто зазначити, що Держаудитслужба раніше наголосила на відсутності достатнього контролю над землями Міноборони, втім її рекомендацію повернути землі, виділені Міністерству під будівельні проекти, які фактично не здійснювалися, досі не виконали.

У звіті також зазначено, що Міністерство оброни не має повної інформації щодо того, які земельні ділянки були передані в управління за попередні роки.  

Крім цього достеменно невідомо, скільки українських військовослужбовців стоїть у житловій черзі. Цифра коливається між 47 та 60 тисячами людей. Це величезна різниця, яку необхідно зменшити, адже за кожною цифрою стоять не лише десятки тисяч доларів, але й конкретні військовослужбовці, які захищають інтереси держави і очікують на те, що держава також про них потурбується.

НАКО цілковито розуміє і підтримує необхідність усунути недоліки системи, через які посадовці Міноборони приймають суб’єктивні рішення з питань капітального будівництва і реконструкції. Першим кроком у цьому напрямку може стати інвентаризація та аудит – не лише житлової черги, а й усієї нерухомості та земель Міністерства.

Лада Рослицька, керівник досліджень та адвокації Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО), для УП



powered by lun.ua
Брехня Нетаньягу, але не "зрада" України: Київ не відкриватиме посольство в Єрусалимі
Брехня ізраїльського прем'єра не знизила важливість його першого за 20 років візиту до України, але має стати важливим маркером для тих, хто довіряти чинному керівнику Ізраїля.
Скоро в школу: чи готова українська освіта до ЛГБТ-учнів?
За кілька тижнів новий навчальний рік та чи стала школа більш безпечним середовищем для дітей і підлітків?
Перезавантаження по-азійськи: нові можливості для експортерів зернових
Прийшов час шукати нові ринки збуту для української агропродукції, або ж перезавантажити відносини з партнерами уже на існуючих. Причина – зростання експорту зернових.
Чому Україна повинна ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду
Підписавши Римський статут у 2000-му році, Україна до цих пір його не ратифікувала. В чому ж проблема та чому питання його ратифікації зайняло так багато часу і досі викликає дискусії? І, власне, чому Україна зрештою повинна ратифікувати Римський статут?
В "Укроборонпромі" "зрада": чистий дохід зріс на 9 мільярдів
Витрати на собівартість продукції державного концерну справді зросли на 44% порівняно з попереднім роком. Розповім про причини.
Голуб, який нагидив, і "тупа вівця". Як проходить велика інформаційна війна піарників проти журналістів
У партії "Слуга народу" з'явився "новий Ляшко"? Як скандал з депутатом СН Бужанським і журналісткою "Новое время" вписується в парадигму інформаційної війни.
Чому потрібен закон про освіту дорослих
На сьогодні освіта дорослих фактично працює хаотично без бюджетного фінансування.