Золотий клієнт Манафорта. Як Україні оговтатися від чергової репутаційної втрати

3513 переглядів
П'ятниця, 17 серпня 2018, 18:00
Ольга Дьякова
СЕО Фонду Девіда Лінча у Східній Європі, керуючий партнер агентства O2PR, голова громадської організації SlowFood Kiev

Україна, а зокрема інформація про корумпованість наших політиків, знову на перших шпальтах і в новинах усього світу. Цього разу ми прославилися завдяки суду над Полом Манафортом у США.

Чимала частина звинувачень Манафорта пов'язана з його діяльністю в Україні. Манафорт, працюючи на колишнього президента України Віктора Януковича, заробив понад 65 мільйонів доларів, які отримував на офшорні рахунки, не сплачуючи податки.

Знову слова "Україна" і "корупція" встали в одному рядку. І від чергової плями країну з наскрізь корумпованим політикумом та олігархатом вже не відмиє жоден геніальний консультант.

Складається враження, що ми живемо у двох світах. В одному з них люди витрачають величезні гроші на купівлю курток зі шкіри страусів та пітонів, а в другому – на те, щоб виловити всі пластикові пляшки з океану, винайти ліки від раку, врятувати життя.

На жаль, наша країна за рівнем репутації належить до цього першого світу.

Зустрічі та проекти останніх місяців для мене зробили ще очевиднішою і ще болючішою проблему відсутності позитивної репутації України у світі.

У нас немає стратегії, ми не створюємо свій позитивний контент. Якщо про нас щось знають, то не найкраще, а те, що є новинами для медіа: корупція, війна, ринок дешевої праці, секс-туризм, піратський хаб.

Для того, щоб про нашу країну дізналися щось позитивне, корисне, привабливе, потрібно це позитивне, корисне і привабливе розповідати.

Нам необхідна системна робота на всіх рівнях. Держава, бізнес, суспільні організації мають виходити за межі рамок внутрішнього ринку.

Брендинг України на міжнародному рівні – це потужний інструмент розвитку, який при правильному використанні може не лише привернути увагу до країни з боку інвесторів та туристів.

Коли країна створює і транслює свій контент, заповнює інформаційний вакуум корисною і позитивною інформацією про свою унікальність, вплив негативних новин, неконтрольованих чи спланованих, буде слабшати.

Таким чином, про Україну дізнаються не лише те, що вигідно комусь, але й те, що хочемо розказати про себе ми.

Це здоровий глузд, це всі розуміють, але дій немає.

Сила комунікації

Аби розуміння стало дієвим, важлива регулярна комунікація на декількох рівнях одночасно.

По-перше, на державному рівні. Всім потрібно вчитися професійно комунікувати: послам, офіційним представникам, державним діячам, організаціям, які працюють як на репутацію України всередині країни, так і на глобальному рівні.

Ми відкриті й гостинні як народ, але коли йдеться про відповідальність, яку необхідно взяти на себе й організувати таку ж відкритість на офіційному державному рівні, рухів не спостерігається.

Що роблять наші посольства в європейських країнах? Які заходи організовують, які прес-релізи відправляють інформаційним агентствам?

Наша проєвропейськість, яку ми декларуємо, знецінюється, якщо в очах світу ми, як і раніше, сприймаємося частиною пострадянського простору, "східноєвропейські дикі місця", де працював Манафорт, перш ніж повернутися в Штати.

На моє запитання, чому про Україну так мало знають у світі, колеги з ВВС дають чітку відповідь: відсутність постійних, систематичних комунікацій зовні, мовчання у відповідь на офіційні запити інформаційних агентств, систематичне неучасть у заходах наших офіційних представників за кордоном.

Іншими словами, ніхто про нас не знає, тому що ми про себе не розповідаємо. А інформаційний вакуум заповнюється не нами і не на нашу користь.

По-друге, бізнес також може чимало зробити. Якщо немає політичної волі змінити ситуацію, системними можуть стати комунікації з боку бізнесу.

Важливо усвідомити і враховувати в комунікаціях той факт, що журналісти не дізнаються про досягнення вашого бізнесу, поки ви самі не почнете про них розповідати і подавати цю інформацію грамотно.

Адже багато українських ЗМІ не знають про ваше існування, що вже говорити про закордонні.

По-третє, потрібно включатися в конкурентну боротьбу за інформаційний простір, вивчати досвід інших країн, робити висновки, підвищувати свій професіоналізм, боротися за інвестиції та ринки.

Україна – не унікальна у своїх прагненнях і проблемах. За увагу і ресурси доводиться боротися.

Сила співпраці

Ще один важливий аспект, про який я часто замислююся сьогодні, – це етика ведення бізнесу, етика в політиці.

Нам важливо навчитися співпрацювати один з одним у рамках однієї організації, сфери діяльності і навіть ринку.

Адже наскільки сильнішими ми будемо, якщо перестанемо тягнути на себе маленький шматок ковдри, а збільшимо розмір цієї ковдри разом.

Україні має вистачити мудрості побороти сформований стереотип і змінитися зсередини.

Ми можемо стати сильніше глобально, якщо будемо розвиватися, реалізовувати значущі проекти в сфері сталого розвитку бізнесу і країни, зберігати унікальність України і розповідати про це світу, вибудовуючи позитивний імідж країни.

Ольга Дьякова, СЕО Фонду Девіда Лінча у Східній Європі, керуючий партнер агентства O2PR, голова громадської організації SlowFood Kiev

Спеціально для УП



powered by lun.ua
Випробування Трампом: 10 порад Зеленському до зустрічі з президентом США
Як ефективно використати першу особисту зустріч з главою Білого дому з точки зору забезпечення національних інтересів України? Адже успіх зустрічі – це успіх всієї України.
Кремль заклинило: Росія втратила орієнтир і втрачає механізм керування собою
Вся ця багатоповерхова конструкція правління, з'їдена іржею, гуркоче і шкандибає. Але незрозуміло куди, розвалюючись на шматки, які починають жити своїм життям. (рос.)
Чому такий шум через закупівлі ліків через міжнародні організації
Ми повинні рухатися до того, щоб запустити власного українського професійного закупника, який буде ефективно і прозоро закуповувати ліки для країни.
Як ніколи не видати книгу
Саркастичні ситуації, які допоможуть вам краще зрозуміти, як варто і не варто комунікувати з партнерами (навіть якщо ви видаєте книгу самостійно).
Штайнмаєр – не лікар. Як Зеленський продовжує дипломатію імені Порошенка
Війна України та Росії за Донбас це не про володіння шматком териконів. Це історія про контроль, інтриги і в перспективі – хто ж кому всучить на фінансування ці понівечені землі і скалічені душі.
Десять кроків до рівних доріг
У 2020 році уряд планує збільшити майже на 40% фінансування на ремонт та розбудову доріг. Але за рахунок цього ми не вирішимо проблему поганих доріг в Україні. Потрібна реформа галузі.
Скасування пайової участі: інфраструктурний колапс маленьких міст
У передмісті Києва та інших великих міст України може зупинитися будівництво всіх шкіл та садочків, які нині тривають.