Золотий клієнт Манафорта. Як Україні оговтатися від чергової репутаційної втрати

3498 переглядів
П'ятниця, 17 серпня 2018, 18:00
Ольга Дьякова
СЕО Фонду Девіда Лінча у Східній Європі, керуючий партнер агентства O2PR, голова громадської організації SlowFood Kiev

Україна, а зокрема інформація про корумпованість наших політиків, знову на перших шпальтах і в новинах усього світу. Цього разу ми прославилися завдяки суду над Полом Манафортом у США.

Чимала частина звинувачень Манафорта пов'язана з його діяльністю в Україні. Манафорт, працюючи на колишнього президента України Віктора Януковича, заробив понад 65 мільйонів доларів, які отримував на офшорні рахунки, не сплачуючи податки.

Знову слова "Україна" і "корупція" встали в одному рядку. І від чергової плями країну з наскрізь корумпованим політикумом та олігархатом вже не відмиє жоден геніальний консультант.

Складається враження, що ми живемо у двох світах. В одному з них люди витрачають величезні гроші на купівлю курток зі шкіри страусів та пітонів, а в другому – на те, щоб виловити всі пластикові пляшки з океану, винайти ліки від раку, врятувати життя.

На жаль, наша країна за рівнем репутації належить до цього першого світу.

Зустрічі та проекти останніх місяців для мене зробили ще очевиднішою і ще болючішою проблему відсутності позитивної репутації України у світі.

У нас немає стратегії, ми не створюємо свій позитивний контент. Якщо про нас щось знають, то не найкраще, а те, що є новинами для медіа: корупція, війна, ринок дешевої праці, секс-туризм, піратський хаб.

Для того, щоб про нашу країну дізналися щось позитивне, корисне, привабливе, потрібно це позитивне, корисне і привабливе розповідати.

Нам необхідна системна робота на всіх рівнях. Держава, бізнес, суспільні організації мають виходити за межі рамок внутрішнього ринку.

Брендинг України на міжнародному рівні – це потужний інструмент розвитку, який при правильному використанні може не лише привернути увагу до країни з боку інвесторів та туристів.

Коли країна створює і транслює свій контент, заповнює інформаційний вакуум корисною і позитивною інформацією про свою унікальність, вплив негативних новин, неконтрольованих чи спланованих, буде слабшати.

Таким чином, про Україну дізнаються не лише те, що вигідно комусь, але й те, що хочемо розказати про себе ми.

Це здоровий глузд, це всі розуміють, але дій немає.

Сила комунікації

Аби розуміння стало дієвим, важлива регулярна комунікація на декількох рівнях одночасно.

По-перше, на державному рівні. Всім потрібно вчитися професійно комунікувати: послам, офіційним представникам, державним діячам, організаціям, які працюють як на репутацію України всередині країни, так і на глобальному рівні.

Ми відкриті й гостинні як народ, але коли йдеться про відповідальність, яку необхідно взяти на себе й організувати таку ж відкритість на офіційному державному рівні, рухів не спостерігається.

Що роблять наші посольства в європейських країнах? Які заходи організовують, які прес-релізи відправляють інформаційним агентствам?

Наша проєвропейськість, яку ми декларуємо, знецінюється, якщо в очах світу ми, як і раніше, сприймаємося частиною пострадянського простору, "східноєвропейські дикі місця", де працював Манафорт, перш ніж повернутися в Штати.

На моє запитання, чому про Україну так мало знають у світі, колеги з ВВС дають чітку відповідь: відсутність постійних, систематичних комунікацій зовні, мовчання у відповідь на офіційні запити інформаційних агентств, систематичне неучасть у заходах наших офіційних представників за кордоном.

Іншими словами, ніхто про нас не знає, тому що ми про себе не розповідаємо. А інформаційний вакуум заповнюється не нами і не на нашу користь.

По-друге, бізнес також може чимало зробити. Якщо немає політичної волі змінити ситуацію, системними можуть стати комунікації з боку бізнесу.

Важливо усвідомити і враховувати в комунікаціях той факт, що журналісти не дізнаються про досягнення вашого бізнесу, поки ви самі не почнете про них розповідати і подавати цю інформацію грамотно.

Адже багато українських ЗМІ не знають про ваше існування, що вже говорити про закордонні.

По-третє, потрібно включатися в конкурентну боротьбу за інформаційний простір, вивчати досвід інших країн, робити висновки, підвищувати свій професіоналізм, боротися за інвестиції та ринки.

Україна – не унікальна у своїх прагненнях і проблемах. За увагу і ресурси доводиться боротися.

Сила співпраці

Ще один важливий аспект, про який я часто замислююся сьогодні, – це етика ведення бізнесу, етика в політиці.

Нам важливо навчитися співпрацювати один з одним у рамках однієї організації, сфери діяльності і навіть ринку.

Адже наскільки сильнішими ми будемо, якщо перестанемо тягнути на себе маленький шматок ковдри, а збільшимо розмір цієї ковдри разом.

Україні має вистачити мудрості побороти сформований стереотип і змінитися зсередини.

Ми можемо стати сильніше глобально, якщо будемо розвиватися, реалізовувати значущі проекти в сфері сталого розвитку бізнесу і країни, зберігати унікальність України і розповідати про це світу, вибудовуючи позитивний імідж країни.

Ольга Дьякова, СЕО Фонду Девіда Лінча у Східній Європі, керуючий партнер агентства O2PR, голова громадської організації SlowFood Kiev

Спеціально для УП



powered by lun.ua
powered by lun.ua
Стратегічний комітет уряду: кому і навіщо він потрібен?
Як і для чого намагаються створити додатковий майданчик для обговорення проектів політик на найвищому політичному рівні.
"Поні" і ринок електроенергії: як працює реформа
Обленерго більше нема. Замість них з'явилися оператори розподілу і постачальники. Які вигоди отримують споживачі і що для цього слід зробити?
Два роки реформи інтернатів: чого не варто боятися і на що очікувати
Інтернати мають піти в минуле, як пережиток "радянщини". Частково їх вже замінили прийомні та патронатні сім'ї.
Нові завдання для МЗС: експертний погляд на зовнішню політику
Найуспішніші напрями української дипломатії 2018 року: формування міжнародної підтримки у протидії агресії РФ, співпраця з міжнародними організаціями, захист громадян України за кордоном.
Мовою фактів: десять років з газовими угодами Тимошенко
Багатомільярдні втрати, домінування "Газпрому" та хистка позиція "Нафтогазу", невпинний рух України в "обійми" Москви — ось наслідки, здавалося б, безневинних формулювань, закладених у газові угоди десять років тому.
Ювілей євро: як змінив ЄС день народження єдиної валюти
Чому деякі країни ЄС не поспішають вводити в обіг євро на своїй території?
Мін'юст vs НАЗК. Чи можлива єдина декларація?
НАЗК не гребує порушенням закону, то, може, і його Роз'яснення є лише інструментом політичної або міжкланової боротьби?