Запуск е-декларування – два роки потому. Чи є це панацеєю від корупції?

Четвер, 30 серпня 2018, 10:00

Два роки тому в Україні було впроваджено безпрецедентну систему електронного декларування майна та доходів усіх державних посадових осіб. Система електронного декларування сприяє запобіганню корупції (яку визнано однією з найбільших проблем України), уникненню ситуацій конфлікту інтересів та дає можливість громадянам перевіряти онлайн доходи та майно чиновників.

Також система допомагає новим українським антикорупційним органам викривати випадки хабарництва та корупції. Систему електронного декларування антикорупційні експерти назвали одним з найважливіших досягнень на шляху реформування у країні.

Цього тижня Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) впровадило модуль автоматичної перевірки електронних декларацій, тим самим завершивши архітектуру нової системи забезпечення прозорості публічного сектору.

Новий модуль, який здатний переглянути і перевірити відповідність даних у 100 000 декларацій протягом 15-ти хвилин, допоможе ідентифікувати найбільші корупційні ризики. Питання його ефективного використання тепер повністю залежить від державних правоохоронних та судових органів.     

По-літньому спекотного 1 вересня 2016 року в Україні було запущено одну із найбільш авангардних систем прозорості у світі: систему електронного декларування для всіх державних посадових осіб. Система електронних декларацій стала проривним інструментом запобігання корупції в Україні, оскільки через відкриту цифрову систему з прямим доступом публічно розкривалася інформація про доходи та майно чиновників.

Управління цією системою належить до повноважень НАЗК. Перед тим, як агентство розпочало свою роботу, потрібні були міжнародні консультації та допомога. За фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії, програмне забезпечення системи розроблялося під наглядом Групи контролю якості, до складу якої входили представники Міністерства юстиції України, НАЗК, Світового банку та Програми розвитку ООН (ПРООН). ПРООН надавала підтримку у розробці інструментів, а також розвитку інститутів і процесів, спрямованих на протидію корупції в Україні.   

Цю безпрецедентну систему, яка зобов’язала чиновників розкривати свої справжні статки, зустріли зі скептицизмом. Два роки тому, на момент її запуску, мій телефон розривався від величезної кількості дзвінків: всіх цікавило, яким чином цей інструмент може одночасно сприяти боротьбі з корупцією і гарантувати безпеку та недоторканість приватного життя.

У серпні 2016 року, як представники НАЗК, так і я особисто, виступали перед багатьма групами і комітетами, у тому числі парламентською робочою групою, щоб відповісти на перестороги та пояснити, навіщо Україні потрібні такі зміни. У відповідь на багато питань я розповідала про їх справжню цінність та потенційну ефективність.  

Чого вдалося досягти?

У березні 2017 року і ще раз у березні 2018 року близько мільйона державних службовців подали свої декларації, що стало важливим досягненням з огляду на прозорість та доброчесність у країні. Таким чином, антикорупційним агенціям, правоохоронним органам, журналістам, групам громадянського суспільства та звичайним громадянам вдалося змусити чиновників відповідати за свої дії.

Минуло лише два роки, а цей інструмент став широко розповсюдженим феноменом. Задекларовано мільйони доларів, швейцарські годинники, ювелірні прикраси з діамантами, хутро, порцеляну, вироби із кришталю, автомати і навіть квиток на Місяць! Незважаючи на ту критику, яку викликали е-декларації, ця система принесла країні та її народові більше прозорості.    

Е-декларації як можливість України написати свою історію успіху

Опитування, проведене GfK/ПРООН у 2017 році показало, що переважна більшість українців (72 %) позитивно або переважно позитивно ставляться до цієї системи та тієї прозорості, яку вона гарантує. Державні службовці, які у 2016 році подали свої декларації, висловили ще більший рівень підтримки на користь системи та її відкритості (82 %).

Більше половини українців, які декларували своє майно (54 %), вважають, що система е-декларування призведе до збільшення кількості осіб, які нестимуть відповідальність за корупційні злочини. Дві третини респондентів (60 %) очікують, що е-декларування поліпшить ситуацію у сфері боротьби з корупцією в Україні впродовж наступних 3-5 років.  

Запровадження електронного декларування стало поворотним моментом в українській політиці та порядку денному реформ. Багато хто вважає за очевидне, що система є основним кроком уперед до підвищення прозорості та своєрідним трампліном для зміни культури.

Однак, скептицизму і досі достатньо. Наприклад, опитування, проведене GfK/ПРООН, показало, що 33 % українців сумніваються, що електронні декларації містять повну інформацію, і вважають, що декларанти розкривають лише те майно, яке, на їхню думку, можна перевірити, або ж вважають е-декларування суто формальністю, а тому декларують мінімальну кількість майна.

Багато скептицизму висловлюється на адресу нової (від 30 березня) вимоги, що  антикорупційні активісти мають декларувати особисте майно та доходи через онлайн систему так само, як це роблять чиновники. Багато міжнародних суб’єктів, наприклад, Венеціанська комісія, вважають, що таке обмеження є суттєвим кроком назад в реалізації реформи, спрямованих на боротьбу з корупцією.

Попереду ще більше роботи

Завдяки цій новій базі даних з відкритим доступом Україна робить суттєвий прогрес на шляху до прозорості та боротьби з корупцією. Щомісяця розкривається та розслідується все більше корупційних діянь. Станом на сьогодні, НАЗК перевірило декларації лише 370 вищих чиновників. Згідно з даними Національного антикорупційного бюро України, наразі розслідується 683 справи; 143 справи передано до суду. Результати позитивні, проте все ще далекі від того, чого очікує суспільство.   

Що потрібно зробити, щоб використовувати дані більш ефективно? Яким чином опрацьовувати масиви інформації, що містяться в деклараціях? У НАЗК є три десятки осіб, які займаються перевіркою даних у ручному режимі.

Задля верифікації мільйону декларацій протягом року у кожного працівника мало б бути нереальне завдання – щоденно перевіряти 110 документів. Наразі ж немає достатньо працівників, щоб щорічно перевіряти хоча б обов’язкові декларації топ-посадовців.

Останнім кроком, щоб зробити систему е-декларування ефективним інструментом для боротьби з корупцією, є використання програмного забезпечення для перевірки декларацій, яке було офіційно передано НАЗК у понеділок 20 серпня.

НАЗК буде використовувати це програмне забезпечення, щоб здійснювати автоматичну перевірку завантажених електронних декларацій. Таким чином суттєво скоротиться кількість часу, щоб переглянути е-декларації, проставити відмітки щодо невідповідної або неправдивої інформації та ініціювати повну перевірку декларації та проведення розслідування новоствореними антикорупційними агенціями (особливо, щойно програмне забезпечення для проведення перевірки почне взаємодіяти з іншими державними реєстрами).   

21 червня Верховна Рада ухвалила закон про створення довгоочікуваного Вищого антикорупційного суду, чим завершила створення нової антикорупційної системи України. Суд, повне функціонування якого очікується у лютому 2019 року, забезпечуватиме належний розгляд антикорупційних справ, а також притягатиме до відповідальності корумпованих чиновників.  

Хоча попереду на нас чекає ще багато роботи, система електронного декларування явно є основним досягненням України на шляху реформування.

Разом з іншими заходами забезпечення прозорості та підзвітності, система е-декларування майна спрямована на відновлення довіри суспільства до держави та її представників. У процесі підготовки держави до майбутніх виборів важливо продемонструвати громадянам України, яким чином вони можуть зробити свій внесок у програму політичних реформ в Україні, використовуючи нові інструменти та системи прозорості повною мірою, а також шляхом забезпечення того, щоб уряд – чесний та відкритий – слугував інтересам народу.

Блерта Чела, заступник директора Програми розвитку ООН в Україні, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як звати невідомого солдата?

Реформа БЕБ: чи зможе бізнес ефективніше захищатися від свавілля в судах?

"Мобілізаційний" закон: зміни для бізнесу та військовозобов'язаних осіб

Чому "Азов" досі не отримує західну зброю? 

Навіщо потрібен держреєстр осіб, які постраждали внаслідок агресії РФ

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції