Екохабарники: як зупинити корупцію в одеських портах?

938 переглядів
Середа, 07 листопада 2018, 12:00
Максим Степанов
голова Одеської ОДА

Днями правоохоронці затримали чергового "екохабарника" – рядового фахівця Держекоінспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, який вимагав 25 тисяч гривень у капітана судна. Натомість обіцяв "не створювати" проблем.

Хоча проблема, власне, вже є сама по собі – інспектори спеціально вигадують штрафи "зі стелі", аби "кошмарити" бізнес.

Так чи інакше – мусиш заплатити тільки тому, що зайшов у порт, де порядкують "екохабарники".

Правоохоронці спрацювали чудово. Сподіваюся, за цим випадком розкриють усю схему, і винних чекає в’язниця.

Та скільки ще хабарників треба зловити на гарячому, щоб держава кардинально реформувала систему екологічного контролю?

У нинішньому вигляді Держекоінспекція в портах – це абсолютне ЗЛО для міжнародних морських перевезень. Ті невеликі надходження до бюджету, про які гордо звітують інспектори, – ніщо в порівнянні з втраченою вигодою для України.

Судновласники намагаються обійти стороною наші порти. Світові компанії навіть включають до договорів фрахтування спеціальне "українське застереження" (ukrainian clause). Вважайте, що прямо в документах пишуть: приготуйте гроші для "екологічного контролю".

Судновласники кажуть: нам некомфортно так працювати. Вони не хочуть платити за простій судна і міфічний штраф, поки інспекція чекає хабара.

Немає суден – немає портових зборів у держбюджет, а вся інфраструктура і персонал позбавлені роботи. Вони могли б генерувати ВВП і податки, але "слава" екохабарників негативно впливає на імідж країни.

Одна структура завдає бюджету колосальних збитків! І це вже не тисячі, а мільйони доларів.

Але переламати цю ситуацію дуже просто!

Є два шляхи, як подолати Зло.

Перший – ловити на гарячому і бити по руках. Судити і саджати. Ще краще – змусити відшкодувати збитки, завдані перевізнику. А це – як мінімум 5 тисяч доларів на добу за простій для одного судна.

Другий шлях – знищити підстави для хабарів. І це – набагато важливіше! Позбавити інспекторів будь-яких навіть теоретичних можливостей їх вимагати. І для цього не треба якихось особливих зусиль.

Для початку треба прийняти декілька важливих документів: порядок відбору проб та порядок взаємодії між Держекоінспекцією та Адміністрацією морських портів. Ці регламенти потрібні, як-то кажуть, "на вчора", але їх досі немає.

Проте вони вкрай важливі! Бо щойно буде прозорий і зрозумілий судновласникам регламент відбору проб, екоінспектор не зможе ними маніпулювати. Неможливо вигадати неіснуюче забруднення, тож він буде змушений дотримуватися чіткої процедури.

І, зрештою, це все, про що просить міжнародний бізнес, – створити прозорі правила. Вони готові платити штрафи, якщо дійсно забруднили акваторію. Але не готові годувати "екохабарників".

Звісно, запровадження цих двох регламентів – тільки першочергові кроки. Проте їх буде достатньо, щоб дати старт реформі екологічного контролю.

До речі, повний пакет пропозицій я давно направив на розгляд Мінекології. В ідеалі для проведення досліджень на суднах потрібно залучати незалежні акредитовані лабораторії. Судновласник зможе самостійно обирати одну із затвердженого переліку, а не давати проби на відкуп інспекторам.

Крім того, потрібно щодня проводити автоматизоване обстеження фонового рівня забрудненості акваторії портів та оприлюднювати цю інформацію. Тоді буде зрозуміло, у який саме момент сталося забруднення, і наскільки те чи інше судно могло його спричинити.

Ще важливо: на державному рівні визнати гарантії покриття екологічних порушень міжнародними Клубами взаємного страхування P&I Clubs. Тоді екологи не зможуть вимагати негайних компенсаційних виплат готівкою від судновласників. Рішення про сплату штрафу буде приймати суд.

І зараз від Кабінету міністрів (і багато в чому – від Мінекології) залежить, коли будуть розроблені нові правила.

Разом з міжнародним бізнесом, який хоче чесно працювати в Україні, я прошу затвердити їх якнайшвидше, аби зламати корупційні схеми "екохабарників". Без цього ми втрачаємо інвесторів, податки і зрештою гроші для розвитку Одеського регіону та й усієї країни.

Нам треба кардинально змінити всю систему роботи Держекоінспекції. А для цього слід не просто вичистити з неї хабарників, а й ліквідувати підстави для вимагання хабарів.

Максим Степанов, голова Одеської облдержадміністрації

Спеціально для УП



powered by lun.ua
Чи варто очікувати багато від сертифікації вчителів
Для того, щоб у людини була мотивація працювати в галузі, де необхідно проходити ряд різних форматів оцінок задля статусу, можливості далі працювати чи мати більшу заробітну плату, винагорода має бути відповідною та мотивуючою.
Зе!влада й адміністративно-територіальний устрій. Основні виклики
У березні буде прийнято закон, за яким Україні наріжуть нову адміністративно-територіальну систему. І якщо не зміняться деякі правила гри у міжбюджетних взаємовідносинах, громада – держава чи громада – область, то ми у нові відносини перенесемо багато застарілих совкових проблем.
До смерті і хвороби можна, і потрібно, підготуватися
Небагато сподвижників готові говорити з людьми про страх смерті, зате багато шахраїв готові цим маніпулювати. (рос.)
Зміцнення гривні-2019: зрада чи перемога
Зміцнення гривні з 26-27 грн/дол. до 23,3-23,7 грн/дол. на кінець грудня 2019 року стало новим явищем для економіки України. Чому так сталося?
Людей, які мають тютюнову чи наркотичну залежність, треба визнати хворими
Відсутність хоча б консультації для залежних від тютюну людей – збільшує їх кількість!
Постсвяткове. Чому в 1919/20 розвалився соборний фронт?
Сучасна Соборність – це вже не про УНР і ЗУНР. Це про Схід і Захід – разом, про територіальну цілісність, про те, що Крим і Донбас – це Україна.
Війна інтересів у ДБР: Бабіков vs "справи Майдану" 
Чому т.в.о. голови ДБР Ірина Венедіктова, знаючи, яку реакцію у суспільстві викличе призначення ексадвоката Януковича заступником директора ДБР, протягнула Олександра Бабікова на посаду в Бюро?
Як (не)випадково заощадити чверть мільярда на "земельних" координатах
Держгеокадастр відкрив доступ до координат земельних ділянок по всій країні. Що це означає для землевласників та економіки?