Всім вийти з тіні: Про відкриття реальних власників компаній в Україні

1952 перегляди
Субота, 23 лютого 2019, 13:00
Олена СукмановаOlena Sukmanova
перший заступник міністра юстиції України

Корупція найбільше боїться публічності. Тому відкриття даних про кінцевих бенефіціарних власників компаній є ефективним запобіжником та механізмом боротьби з нею.

Україна є однією з найпрогресивніших країн світу у питанні відкриття даних про реальних власників компаній. За останні чотири роки наша держава пройшла значний шлях.

Ми першими у Європі зобов'язали всі компанії розкривати інформацію про власників. І ми першими у світі приєдналися до Глобального реєстру бенефіціарних власників.

На різних міжнародних антикорупційних заходах нас постійно називають "стандартом реформ" у цій сфері і просять поділитися досвідом.

Наприкінці 2017 року під час конференції з питань транспарентності бенефіціарної власності в Індонезії я мала честь отримати для України нагороду організаторів заходу – Ініціативи прозорості видобувних галузей (EITI) – за значний прогрес і досягнення у розкритті кінцевих власників компаній, а також за розробку та успішну імплементацію законодавства у цій сфері.

Тільки публічність та доступність інформації про реальних власників компаній є дієвим запобіжником корупції.

Ця хвороба не може існувати на світлі, адже їй потрібна тінь, непрозорість, відсутність інформації. Бо саме в таких умовах можна здійснювати різні маніпуляції та приховувати свою власність через довгі ланцюги компаній, оформлених на інших людей.

В Україні нині кожна п'ята з-понад мільйона зареєстрованих компаній внесла до Єдиного державного реєстру (ЄДР) дані про своїх кінцевих бенефіціарних власників. Звісно, ці 20% поки не є показовою цифрою.

По-перше, в реєстрі багато "мертвих" фірм, які не здійснюють жодної діяльності. По-друге, зараз йде активний процес внесення даних про кінцевих власників, оскільки у серпні 2018 року Міністерство юстиції своїм наказом запровадило нові правила реєстрації.

Тепер юридична особа зобов'язана надавати відомості про кінцевого бенефіціара під час подання заяв на проведення будь-яких реєстраційних дій у реєстрі. Якщо такої інформації не буде, зміни до реєстру не вноситимуться.

Окрім того, зазначена юридичною особою інформація власника має бути достатньою для розуміння всієї структури власності: повинен вказуватись як характер впливу (прямий або непрямий контроль), так і відсоток власності.

Тому можна очікувати, що за рік-півтора реєстр буде наповнений даними про реальних власників компаній, які ведуть операційну діяльність.

Окрім того, зараз триває робота над оновленням ЄДР, у якому вже найближчим часом можна буде здійснювати пошук за ім'ям і таким чином отримати інформацію про всі компанії, у яких особа визначена кінцевим власником.

Окремо в рамках пілотної програми "OpenOwnership", разом з міжнародними партнерами Україна працює над питаннями подальшої безпосередньої регулярної передачі даних про реальних власників компаній з ЄДР до Глобального реєстру бенефіціарних власників, а також підготовкою необхідної для цього законодавчої бази.

Однак поряд із позитивними досягненнями, перед Україною як першопрохідцем на цьому шляху постали й певні виклики.

Найбільший – верифікація даних про власників, які компанії вносять до ЄДР. Перевірка того, чи справжніх кінцевих власників показує компанія, є дуже складним завданням не тільки для України, а й для всіх країн світу. Зараз такого механізму просто фізично не існує.

Тим не менш, у рамках плану дій щодо впровадження ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" на 2018-2020 роки одним із напрямків роботи Мін'юсту є розробка концепції механізму верифікації інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Разом із іншими зацікавленими сторонами – державними органами, міжнародними партнерами та неурядовими організаціями – ми працюємо над цією концепцією і вже маємо певні ідеї.

Один з можливих інструментів – застосування ризик-орієнтованого підходу. Йдеться про створення матриці даних (контрольного списку), яка може використовуватися реєстратором для виявлення підозрілих випадків.

Наприклад, у групу підвищеного ризику потраплять компанії, учасники яких зареєстровані в офшорних юрисдикціях.

Також ми обговорюємо необхідність встановлення умов для ідентифікації кількості компаній, де одна й та сама фізична особа є бенефіціарним власником.

Особливу увагу ми також приділяємо постійній перехресній перевірці даних з іншими реєстрами та базами даних.

Наступний крок – фільтрація даних. Перший рівень фільтрації даних дозволить визначити компанії з найвищим ризиком, які необхідно перевірити першими. Другий рівень – визначення компаній з середнім і низьким ризиком.

Загалом відкриття кінцевих власників є дуже тонким питанням, адже держава повинна знайти баланс між стимулюванням компаній показувати своїх реальних власників та легкістю відкриття й ведення бізнесу, зокрема в частині реєстраційних дій.

Тим не менш, переконана, що обов'язок відкривати такі дані не заважатиме чесним компаніям та чесним інвестиціям заходити в Україну.

Олена Сукманова, спеціально для УП



powered by lun.ua
"Стіни" vs "мости": який шлях обере Зеленський?
Перед Зеленським стоїть простий і водночас складний вибір – між "політикою стін" і "політикою мостів". "Стіни" – це курс на самоізоляцію, яку у нас люблять позначати евфемізмом "свій шлях". Наводити "мости" – це вміння (і бажання!) Ставити незручні для себе питання і вислуховувати не завжди приємні відповіді. (рос.)
Процедура важлива: чим відрізняється отримання дозволів в Україні та ЄС
Громадяни та бізнес часто опиняються у ситуації, коли держава ухвалює рішення стосовно їхніх прав та обов’язків. Для таких ситуацій в ЄС діє адмінпроцедура. А в Україні?
Зеленський, пасіонаріії та прийняття рішень
Маємо нового президента. Звичайно, великі повноваження мають ще і Рада, і уряд. І, що важливо, суд. Проте президент і його команда матимуть значні важелі на вплив і у цих гілках влади. А після виборів можуть мати ці структури в кишені. Рішення буде підписувати президент. Впливатимуть ім'ям президента. А хто ж насправді готуватиме, прийматиме і впроваджуватиме рішення?
Президент-невдаха. Яка з нього користь?
Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.
"Керований дефолт": безглуздий і небезпечний
Заклики оголосити "керований дефолт" і реструктуризувати зовнішній борг держави — недолугі. Якщо іти шляхом реформ, проблем не буде.
Обнулення "зелених" тарифів для домашніх СЕС: вбити середній клас на догоду олігархам?
Якщо держава вже взялась через "зелені" тарифи субсидувати альтернативну енергетику, то кому треба допомогати — олігархам чи власникам дрібних домашніх СЕС?
Чому нам всім потрібні ліки від байдужості
Не варто думати, що ліки від байдужості можуть бути потрібні тільки для оточуючих. Так само точно не можна бути байдужим до самих себе, до свого здоров'я. (рос.)