Всім вийти з тіні: Про відкриття реальних власників компаній в Україні

2051 перегляд
Субота, 23 лютого 2019, 13:00
Олена СукмановаOlena Sukmanova
перший заступник міністра юстиції України

Корупція найбільше боїться публічності. Тому відкриття даних про кінцевих бенефіціарних власників компаній є ефективним запобіжником та механізмом боротьби з нею.

Україна є однією з найпрогресивніших країн світу у питанні відкриття даних про реальних власників компаній. За останні чотири роки наша держава пройшла значний шлях.

Ми першими у Європі зобов'язали всі компанії розкривати інформацію про власників. І ми першими у світі приєдналися до Глобального реєстру бенефіціарних власників.

На різних міжнародних антикорупційних заходах нас постійно називають "стандартом реформ" у цій сфері і просять поділитися досвідом.

Наприкінці 2017 року під час конференції з питань транспарентності бенефіціарної власності в Індонезії я мала честь отримати для України нагороду організаторів заходу – Ініціативи прозорості видобувних галузей (EITI) – за значний прогрес і досягнення у розкритті кінцевих власників компаній, а також за розробку та успішну імплементацію законодавства у цій сфері.

Тільки публічність та доступність інформації про реальних власників компаній є дієвим запобіжником корупції.

Ця хвороба не може існувати на світлі, адже їй потрібна тінь, непрозорість, відсутність інформації. Бо саме в таких умовах можна здійснювати різні маніпуляції та приховувати свою власність через довгі ланцюги компаній, оформлених на інших людей.

В Україні нині кожна п'ята з-понад мільйона зареєстрованих компаній внесла до Єдиного державного реєстру (ЄДР) дані про своїх кінцевих бенефіціарних власників. Звісно, ці 20% поки не є показовою цифрою.

По-перше, в реєстрі багато "мертвих" фірм, які не здійснюють жодної діяльності. По-друге, зараз йде активний процес внесення даних про кінцевих власників, оскільки у серпні 2018 року Міністерство юстиції своїм наказом запровадило нові правила реєстрації.

Тепер юридична особа зобов'язана надавати відомості про кінцевого бенефіціара під час подання заяв на проведення будь-яких реєстраційних дій у реєстрі. Якщо такої інформації не буде, зміни до реєстру не вноситимуться.

Окрім того, зазначена юридичною особою інформація власника має бути достатньою для розуміння всієї структури власності: повинен вказуватись як характер впливу (прямий або непрямий контроль), так і відсоток власності.

Тому можна очікувати, що за рік-півтора реєстр буде наповнений даними про реальних власників компаній, які ведуть операційну діяльність.

Loading...

Окрім того, зараз триває робота над оновленням ЄДР, у якому вже найближчим часом можна буде здійснювати пошук за ім'ям і таким чином отримати інформацію про всі компанії, у яких особа визначена кінцевим власником.

Окремо в рамках пілотної програми "OpenOwnership", разом з міжнародними партнерами Україна працює над питаннями подальшої безпосередньої регулярної передачі даних про реальних власників компаній з ЄДР до Глобального реєстру бенефіціарних власників, а також підготовкою необхідної для цього законодавчої бази.

Однак поряд із позитивними досягненнями, перед Україною як першопрохідцем на цьому шляху постали й певні виклики.

Найбільший – верифікація даних про власників, які компанії вносять до ЄДР. Перевірка того, чи справжніх кінцевих власників показує компанія, є дуже складним завданням не тільки для України, а й для всіх країн світу. Зараз такого механізму просто фізично не існує.

Тим не менш, у рамках плану дій щодо впровадження ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" на 2018-2020 роки одним із напрямків роботи Мін'юсту є розробка концепції механізму верифікації інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Разом із іншими зацікавленими сторонами – державними органами, міжнародними партнерами та неурядовими організаціями – ми працюємо над цією концепцією і вже маємо певні ідеї.

Один з можливих інструментів – застосування ризик-орієнтованого підходу. Йдеться про створення матриці даних (контрольного списку), яка може використовуватися реєстратором для виявлення підозрілих випадків.

Наприклад, у групу підвищеного ризику потраплять компанії, учасники яких зареєстровані в офшорних юрисдикціях.

Також ми обговорюємо необхідність встановлення умов для ідентифікації кількості компаній, де одна й та сама фізична особа є бенефіціарним власником.

Особливу увагу ми також приділяємо постійній перехресній перевірці даних з іншими реєстрами та базами даних.

Наступний крок – фільтрація даних. Перший рівень фільтрації даних дозволить визначити компанії з найвищим ризиком, які необхідно перевірити першими. Другий рівень – визначення компаній з середнім і низьким ризиком.

Загалом відкриття кінцевих власників є дуже тонким питанням, адже держава повинна знайти баланс між стимулюванням компаній показувати своїх реальних власників та легкістю відкриття й ведення бізнесу, зокрема в частині реєстраційних дій.

Тим не менш, переконана, що обов'язок відкривати такі дані не заважатиме чесним компаніям та чесним інвестиціям заходити в Україну.

Олена Сукманова, спеціально для УП



powered by lun.ua
Кому дістануться функції Держгеокадастру
Нова влада оголосила, що п'яте за величиною штату відомство країни припинить існування у нинішньому вигляді. Що далі?
Інспекція з будівництва корупції
Діяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції — це історія про неефективність і корупцію, що породжує завищення вартості житла. Вирішити ці проблеми можна лише радикально реформувавши ДАБІ.
"Мені біля світлофора зупиніться": що не так з нашим громадським транспортом
Система громадського транспорту в Україні потребує змін, і шанс наблизити її до рівня розвинутих країн Євросоюзу є. Цьому сприятиме новий законопроект.
Чому інноваційна стратегія України не пов'язана з економічним зростанням
Уряд України не може розробити і впровадити якісну науково-технічну політику через інституційну слабкість.
Президент Зеленський. Успіхи, які ми не бачимо, і помилки, які нам сліплять очі
Однокласники й друзі на керівних постах, проблеми з комунцікацією з народом і ЗМІ – принципові помилки Володимира Зеленського і його команди.
Гальмування євроінтеграції: чому "Слуги народу" блокують механізми руху України до ЄС?
Чи потрібна Україні державна політика у сфері європейської інтеграції? У "Слузі народу" вважають що ні, оскільки механізм, що робить євроінтеграцію незворотною, потребує додаткових витрат із бюджету.
Чим небезпечна ідея Штайнмаєра Україні, або Як деокупувати та реінтегрувати тимчасово окуповані території?
Встановлення влади на деокупованих територіях є наріжним каменем переговорного процесу в Мінську між Україною та Росією.