Як підвищити довіру громадян до міської влади та почати впливати на бюджетний процес у Києві

610 переглядів
Четвер, 16 травня 2019, 09:15
Іван СікораIvan Sikora (Іван Сікора)
засновник "Сікора HUB – Центр громадського представництва", експерт групи РПР – Київ/Муніципальний розвиток

За час цієї каденції Київради маємо вже третю спробу прийняти Бюджетний регламент. Попередні дві спроби виявилися невдалими. На початку цієї каденції Київради проект Бюджетного регламенту навіть не вийшов "за межі" бюджетної комісії.

Друга спроба була зроблена минулого року. Тоді попри "вересневе" звернення групи РПР–Київ/Муніципальний розвиток та активну участь громадських експертів у роботі над цим документом, цей важливий документ так і не був розглянутий на пленарному засіданні сесії Київради, хоча "пройшов" профільну бюджетну комісію.

Бюджетний регламент є важливим для підвищення довіри до рішень міської влади у сфері публічних коштів. Чи вдасться вже 16-го травня, на пленарному засіданні Київради, нарешті побачити світло у кінці тунелю?

Чому потрібен бюджетний регламент?

Брак регламентування бюджетних процесів має наслідком брак довіри до рішень міської влади.

Згідно з даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), за результатами опитування громадської думки мешканців Києва у січні-лютому 2019-го року, майже половина киян вважає, що мер Кличко веде Київ у неправильному напрямку.

За таких умов важливим є забезпечення належного пояснення рішень, забезпечення максимальної прозорості та можливостей для впливу громадян на прийняття рішень в рамках консультацій.

Чи потрібен киянам флагшток для прапору України заввишки з "Батьківщину-мати" за більш як 50 мільйонів гривень?

А може, краще ці кошти витратити на капітальний ремонт, реконструкцію та побудову нової школи чи підвищення безпеки на дорогах, чи проведення капітального ремонту зношених комунікацій у житлово-комунальній сфері, чи заміну аварійних ліфтів?

Чому капітальний ремонт чи реконструкцію буде проведено на тих, а не інших об'єктах? Як зрештою кияни можуть дізнатися про те, чи передбачено капітальний ремонт чи заміна ліфту у їхньому будинку чи зношених комунікацій теплопостачання за конкретною адресою?

Питань насправді багато, і довіра до рішень міської влади залежить передусім від:

- здатності забезпечити прозорість та зрозумілість інформації щодо цих питань,

- пояснити, чому прийняли те чи інше рішення

- розтлумачити киянам, коли та яким чином вони можуть впливати на рішення.

Прозорість інформації КМДА щодо публічних коштів важлива, але не менш важливою є інформація щодо причин врахування чи відхилення пропозицій конкретних депутатів, до яких звертаються кияни.

Не менш значущою є гарантована можливість для киян взяти участь у консультаціях на різних стадіях бюджетного процесу – від підготовки проектів бюджетних запитів до обговорення проекту бюджету на наступний рік, а також тоді, коли вносяться зміни до бюджету та заслуховується річний звіт про виконання бюджету.

Громадяни повиннні мати чітке розуміння, чому щороку, майже до осені, маємо ями на дорогах та поруч з нашими будинками, чому замість гарячої води отримуємо теплу, чому школи змушені не працювати, коли знову несподівано "прориває" теплотрасу взимку чи восени.

Кияни мусять мати гарантоване право та забезпечену можливість отримати чітку інформацію про причини врахування чи відхилення їхніх пропозицій. Ці та інші питання досі чітко не регламентовані у Регламенті Київської міської ради.

Досі і бюджет столиці на 2019 рік, і Програма соціального й економічного розвитку на 2019 рік, і внесення змін до рішення про бюджет за 2018 рік, і звіт про виконання бюджету за 2018 рік приймалися так само, як і у попередні роки.

Більше того, за оцінками "Сікора HUB – Центр громадського представництва", проект рішення про бюджет Києва на 2019 рік було прийнято з порушенням регламенту Київради в частині оприлюднення інформації про "бюджетну сесію".

Так, оприлюднення інформації про "бюджетну сесію" мало б відбутися не за 10 днів до дня пленарного засідання, а напередодні. По факту початку розгляду проекту бюджету Києва на 2019 рік відсутньою була інформація щодо відповіді на протокольне доручення бюджетної комісії щодо розгляду додаткових пропозицій депутатів від 11 грудня 2018 року.

Це є свідченням того, що КМДА мала можливість проігнорувати і не дати чіткої відповіді щодо причин прийнятого того чи іншого рішення щодо частини пропозицій депутатів.

Нагадаємо, що у грудні 2018-го року, аби досягнути компромісу та прийняти бюджет міста, автори частини поправок до проекту бюджету зачитували їх "з голосу" під стенограму вже безпосередньо у сесійній залі.

Також на час розгляду 13 грудня 2018-го року проекту бюджету міста, не було ухвалено всіх необхідних цільових програм.

Чи сприяє довірі до рішення про бюджет така практика? Риторичне запитання і відповідь, чому саме потрібен Бюджетний регламент.

Ключові пропозиції громадськості до проекту Бюджетного регламенту

Нова "березнева" редакція проекту Бюджетного регламенту стала кращою за минулорічну "липневу". Були враховані деякі важливі пропозиції групи РПР-Київ/Муніципальний розвиток, які були зазначені у звернення від 18-го вересня 2018 року. Зокрема серед позитивних змін у новій редакції бюджетного регламенту від 08/231 – 1251/ПР від 14.03.2019 року варто зазначити такі:

  • можливість громадськості взяти участь у консультаціях щодо проекту рішення про бюджет до його схвалення Київрадою;
  • зручне та структуроване (у Зведених таблицях поправок) оприлюднення на офіційному вебсайті виконавчого органу Київради поправок, що подаються депутатами на етапах визначення основних напрямків бюджетної політики міста, розгляду проектів рішень про бюджет міста та про Програму економічного та соціального розвитку разом із інформацією про стан розгляду поправок;
  • головні розпорядники бюджетних коштів зобов'язані розміщувати на власних офіційних вебсайтах інформацію про їхні бюджетні запити, інформацію про результати консультацій із громадськістю та обговорення щодо врахування чи неврахування їхніх результатів щодо бюджетних запитів;
  • оприлюднення бюджетних запитів, уточнених та оновлених бюджетних запитів та протоколу розгляду бюджетних запитів на офіційному вебсайті Київради у розділі "Зведений перелік бюджетних запитів".

Loading...

Серед застережень до проекту Бюджетного регламенту варто зазначити такі:

  • дискреція головних розпорядників бюджетних коштів щодо проведення консультацій з громадянами стосовно проектів бюджетних запитів та складання проекту бюджету міста, що в результаті може мати наслідком імітацію консультацій без належного зворотного зв'язку щодо проекту бюджету міста;
  • не передбачено консультацій з громадянами на етапі внесення змін до рішення про бюджет, проекту прогнозу бюджету та проекту річного звіту про виконання бюджету;
  • не передбачено оприлюднення зведених таблиць поправок депутатів Київради на етапі внесення змін до рішення про бюджет;
  • не встановлено термінів затвердження планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів та вимоги щодо їх оприлюднення.
  • не враховані пропозиції щодо чіткої регламентації вимоги оприлюднювати титульні списки (переліки) капітальних видатків (пооб'єктний розподіл) на поточний календарний рік та зміни до них після внесення змін до рішення про бюджет.

Оприлюднення титульних списків підвищило б поінформованість громадян про об'єкти, які будуть побудовані, відремонтовані або реконструйовані протягом поточного року.

Вищезазначені пропозиції та оцінки підготовлені "Сікора HUB – Центр громадського представництва" та лягли в основу проекту звернення від відповідної групи Реанімаційного пакету реформ.

Текст звернення від  РПР зараз проходить процедуру погодження і згодом має бути оприлюднений.

Очевидно, що Київ як столиця має показати приклад для інших українських міст щодо впровадження кращих практик "доброго врядування".

Прийняття 16-го травня Бюджетного регламенту стане доброю можливістю засвідчити існування відповідної політичної волі до такого лідерства на ділі.

Більше обґрунтованості, прозорості та можливостей для участі та впливу громадян на прийняття рішень в рамках бюджетного процесу – більше довіри до рішень міської влади.

Думки і твердження, висловлені у цій публікації, відображають особисту позицію автора та можуть не співпадати з позицією Групи РПР – Київ/Муніципальний розвиток.

Іван Сікора, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Чому не варто обмежувати емоції та як їх контролювати
Проявляти емоції безпечно для себе і для оточуючих можна різними способами. Головне, робити це вчасно, не доходячи до критичної точки.
7 причин задуматися над тим, щоб всиновити старого битого пса
Дорослі собаки нічим не поступаються в дружбі та відданості молодим.
Чи вдарить штрафна система по нардепах-прогульниках?
Новий закон принципово змінює підхід до участі народних обранців в засіданнях парламенту та комітету Верховної Ради. А от чи подіє ця штрафна система в умовах сучасної політичної ситуації – невідомо.
Як задовольнити кадровий голод в агросекторі
До кінця 2019 року загальна кількість вакансій в агросекторі складе 14,5%. При цьому 12,9% серед усіх зареєстрованих безробітних в липні – з сільського господарства. Чому роботодавці та безробітні не можуть знайти один одного. (рос)
Адмінпослуги можуть бути зручними та доступними для всіх
6% відвідувачів центрів надання адміністративних послуг – люди з інвалідністю. І ми здатні зробити так, щоб усі без винятку отримували якісний сервіс.
Кому дістануться функції Держгеокадастру
Нова влада оголосила, що п'яте за величиною штату відомство країни припинить існування у нинішньому вигляді. Що далі?
Інспекція з будівництва корупції
Діяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції — це історія про неефективність і корупцію, що породжує завищення вартості житла. Вирішити ці проблеми можна лише радикально реформувавши ДАБІ.