Вся влада "Слузі народу". А що народу?

2649 переглядів
Понеділок, 09 вересня 2019, 13:00
Інна СовсунInna Sovsun
народна депутатка від партії "Голос", раніше – перший заступник міністра освіти і науки України

Партія президента на словах та у відеороликах говорить про народовладдя. Але чи підтверджується це реальними справами? Давайте подивимося – за тиждень роботи Верховної Ради вже можна це оцінити.

Результат такий: партія влади призначила уряд без дискусій і намагається присвоїти собі парламент. Нехтуючи процедурами і правилами демократичного устрою, пробує відсторонити від прийняття рішень інші політичні сили – також обрані народом.

Що робити далі, партія президента вирішує у закритому режимі. Звісно, такий підхід дозволяє діяти швидше й ефективніше.

Біда лише в тому, що демократія – влада народу – працює не так.

Початок діяльності новообраної Верховної Ради неприємно вразив усіх, хто знається на роботі законодавчої влади у демократичній державі. Однопартійна монобільшість фактично залишила представникам інших політичних сил тільки можливість висловитись, ігноруючи всі їхні зауваження при прийнятті рішень.

Цілий блок поданих і схвалених однопартійною владою законопроектів спрямовані на зміну механізмів та процедур прийняття рішень. Причому в більшості своїй вони суттєво знижують роль окремих народних депутатів, натомість посилюючи вплив депутатських груп.

Пропонується, зокрема, встановити норми щодо втрати мандату в разі невходження депутата до складу фракції тієї політичної партії, від якої його було обрано (законопроект №1045).

Скасовується право окремого народного депутата вимагати розгляду правок до поданого законопроекту в залі у разі їх відхилення профільним комітетом.

Скасовується право окремого народного депутата зареєструвати постанову про скасування законодавчого акту, прийнятого з порушенням регламенту – тепер для цього треба буде щонайменше третина складу ВР (законопроект №1043).

Кілька законопроектів при цьому подані під виглядом посилення "народовладдя".

Так, пропонується наділити правом законодавчої ініціативи "народ" (законопроект №1015), а також закріпити права голови Верховної Ради створювати консультативні та дорадчі органи (законопроект №1028).

Ці норми абсолютно не наповнені конкретним змістом, проте свідчать, що роль окремих народних депутатів послаблюється під приводом надання ефемерних повноважень не менш ефемерному "народу".

Loading...

При цьому ми отримали від однопартійної влади формально "технократичний уряд".

Що таке "технократичний"? За визначенням, це той уряд, котрий формується на основі експертного знання окремих членів уряду, а не за результатами народного волевиявлення.

Саме тому технократичні уряди найчастіше мають мандат на непопулярні кроки, котрі складно проводити через непевний політичний процес у постійний боротьбі за передвиборчий рейтинг. Вочевидь, це спрощує проведення складних рішень.

І ми вже бачимо, що окремі ідеї представників уряду – це не ті ідеї, що звучали у передвиборчих обіцянках партії влади. Заклик щодо скасування мораторію на продаж землі – один з цих прикладів.

Я не стверджую, що це рішення не є правильним. Я лише вказую на те, що скасування мораторію не було частиною політичної пропозиції партії "Слуга народу" виборцям під час передвиборчої кампанії.

Отже, яку політичну реальність малює партія влади? Послаблений вплив парламенту, технократичний уряд та популістичні заяви про народовладдя.

У цій новій політичній конструкції постають інші питання: а хто, власне, формує політику? І важливіше – на підставі чого формуватимуться політичні пропозиції щодо реформування тих чи інших сфер життя суспільства? А головне – а наскільки демократичною є така конструкція прийняття рішень?

Політична партія, яка сформувала монобільшість у парламенті та уряд, прийшла до влади без будь-яких конкретних обіцянок. Пріоритети, цілі та завдання нового уряду нам не відомі.

Виглядає так, що будь-які рішення приймаються у закритій формі всередині однієї політичної партії. І з послабленим парламентом зникає майданчик для обговорення цих рішень.

Я навіть не буду вказувати на внутрішню суперечність між технократією та популізмом. "Народ" у більшості своїй прагне простих та швидких рішень, котрі моментально покращать добробут окремих громадян. Технократи ж пропонують складні рішення, більшість з яких у короткостроковій перспективі отримають неоднозначну реакцію (як-от закриття шкіл у сільській місцевості).

Більша проблема полягає в іншому: вся ця конструкція прийняття рішень абсолютно заперечує демократичні принципи управління. Адже демократія – це:

  • про право висловити різні позиції та почути різні голоси;
  • про боротьбу ідей та й інтересів;
  • про доведення правоти своєї позиції – силою аргументації.

Так, демократія менш ефективна за ручне та/чи технократичне керування. Але саме за демократичні ідеали ми виходили на майдани. Саме через неухильне слідування демократичним ідеалам ми є жахом та ворогом для Росії. Саме демократичні принципи привели до влади чинну партію влади.

Женучись зараз за швидкими й ефективними рішеннями, ми ризикуємо втратити це головне надбання української політики. Чи, може, навіть єдине надбання.

Ось це і лякає. Бо у змаганні між популізмом і технократією завжди програє демократія.

Інна Совсун, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
"Земельний" податок для Укрзалізниці: хто оплатить нововведення на мільярди
Майже рік Укрзалізниця позбавлена пільги по сплаті земельного податку. Відраховуються платежі за землю не тільки під вокзалами, а й колійними смугами, перонами тощо. Хто "виграє" від цих відрахувань?
Пам'ятка президенту Зеленському: що важливо для України і які можуть бути наслідки нормандської зустрічі
Будь-який сценарій нормандської зустрічі може бути обтяжений "джокером", який дбайливо заготував Путін на індивідуальну зустріч із Зеленським. І незалежно від того, що привезе Зеленський з Парижу, нам всім потрібно бути готовими і далі відстоювати себе і свою країну. 
Врятувати будинок Леонтовича: зараз або ніколи
З того часу як Фонд гуманітарного розвитку України почав кампанію за порятунок будинку, ані місцева, ані національна влада не зробила абсолютно нічого, щоб сприяти цій справі.
Корупція викликає залежність. Не починайте
38% українців вважають, що корупція – це частина української ментальності. Хіба це не питання відсутності освіти?
Забути про ціну на газ
Сума, яку доводиться платити українцям за газ, залежить не тільки від ціни, а і від обсягів його споживання. Влада має стимулювати скорочення цього показника.
Параска Плитка-Горицвіт і децентралізація: що буде зі спадщиною мисткині
Парасчина спадщина мандрує між хатою та Музеєм Івана Франка, де діє невелика експозиція присвячена творчості мисткині, іноді відправляється за межі села на виставки.
Що впарюють вам виробники ліків: про скандальний законопроект 2089
Виробники ліків в Україні бояться конкуренції з якісними ліками з Європи за доступними цінами.
Чому неповнолітні крадуть і як вберегти їх від в'язниці
Якщо ми дійсно хочемо боротися зі злочинністю неповнолітніх, маємо допомогти їм змінити оточення, вирішувати їхні проблеми.