Куди зникають мільйони медичних університетів

4728 переглядів
П'ятниця, 11 жовтня 2019, 15:08
Олександр Гуменюк
StateWatch

Медичні заклади вищої освіти України продовжують користуватись великою популярністю серед абітурієнтів. Також для отримання медичної освіти в Україну приїздять чимало іноземних студентів.  Для того, аби медична освіта була якісною, держава постійно виділяє кошти для її покращення та нормального функціонування. 

Однак нещодавно Рахункова палата України провела аудит використання бюджетних коштів, виділених на підготовку медичних, фармацевтичних кадрів вищими навчальними закладами. 

Багатомільйонні порушення та неефективність – це лише мала частина того, що знайшли аудитори. Про це і піде мова далі. 

 
Фото з архіву "Дня"

Загалом, об'єктами для перевірок стали одразу 14 закладів вищої освіти. Серед них такі, загальновідомі університети, як Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Національний фармацевтичний університет, Львівський та Одеський медуніверситети.

Порушення при використанні державних коштів

Під час перевірки, аудиторами було встановлено, що вищі навчальні заклади допустили низку порушень фінансової дисципліни. Серед них вказуються: неякісні ремонтні роботи, завищені нарахуваня і виплати заробітної плати, фінансові порушення при здійсненні закупівель товарів і послуг, а також неекономне і непродуктивне використання бюджетних коштів. 

Загалом через незадовільну діяльність вищих навчальних закладів та допущені помилки при плануванні бюджетних коштів окремими "вишами" з порушенням вимог чинного законодавства було використано понад 95 мільйонів гривень. 

Також на понад 14 мільйонів гривень було знайдено порушень при проведенні публічних закупівель.

Окремо варто відзначити скандальний Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. Аудиторам вдалось з'ясувати, що у "виші" не було забезпечено повного висвітлення та відповідності доходів і витрат, як наслідок, у вищому навчальному закладі був  відсутній облік за використанням коштів спеціального фонду на суму понад 860 мільйонів гривень.

Непродуктивне використання медичного обладнання

Аудиторами також встановлено факти непродуктивного використання медичного та іншого обладнання, придбаного за кошти державного бюджету в медичних закладах вищої освіти на суму 52 мільйони гривень. Дане обладнання закуповувалось для забезпечення навчально- виховних та науково-дослідних процесів. Однак, як зазначають аудитори, його так і не було введено в експлуатацію і воно не використовується. 

Наприклад, в Дніпропетровській медакадемії протягом 2017–2018 років простоювало нове обладнання вартістю 8 мільйонів гривень. Львівським медуніверситетом – не експлуатується більше року обладнання вартістю понад 4 мільйони гривень. Буковинським медуніверситетом – не використовується обладнання у зв'язку із затримкою введення в експлуатацію навчального корпусу обладнання вартістю понад 3 мільйони гривень.

Крім того, Одеським медуніверситетом у 2015 і 2017 роках було закуплено два однакових комплекти систем гіпертермічної перфузії "Performer НТ" (далі – Performer) загальною вартістю майже 15 мільйонів гривень. 

 
Апарат "Performer НТ" 
Фото з ресурсу:www.medinova.com.ua

Дане обладнання використовується для проведення терапевтичних методів, що застосовуються в онкології. Однак в Одеському медуніверситеті за півроку апарат було використано всього 47 разів, тобто менше ніж 2 і 3 рази на місяць відповідно. І це за умови, що в Україні такого унікального обладнання лише три одиниці.  

Таким чином аудитори дійшли до висновку, що кошти державного бюджету на закупівлю одного з  апаратів "Performer" вартістю понад 8 мільйонів гривень було використано непродуктивно. Його можна було встановити в університеті з іншого міста-мільйонника. 

Читайте також:

Медичні інститути понад 5 років тримали на складах обладнання на сотні мільйонів гривень 

Неефективне розпорядження державним майном

Окрім використання бюджетних коштів, аудитори також взялись перевірити, яким чином медичні заклади вищої освіти використовують чисельні земельні ділянки та нерухомість, що їм належить. Дуже часто ці активи вищі навчальні заклади здають в оренду приватним структурам для отримання додаткового прибутку. І в цьому немає нічого дивного чи незаконного. Адже такою практикою користується безліч державних підприємств. 

Однак аудитори і тут знайшли чимало порушень. Як зазначено у звіті, досі не забезпечено організації проведення інвентаризації державного майна та достовірності його обліку. 

Loading...

Так, три вищі навчальні заклади (НМУ імені О.О. Богомольця, Дніпропетровський медуніверситет, Фармацевтичний університеті) протягом 2017–2018 років здавали нерухоме майно в оренду загальною площею 249,3 кв. м без укладання договорів. Це призвело до втрати доходів від оренди в загальній сумі 237 тис. грн та компенсації за комунальні послуги і експлуатаційні витрати – 55,3 тис. гривень. 

Наступний приклад: Буковинський медуніверситет, який унаслідок непроведення своєчасної незалежної оцінки орендованого майна втратив доходи від орендної плати у розрахунковій сумі 600  тис. грн.

Ще один яскравий приклад аудитори віднайшли у Дніпрі. Там, у місцевій медакадемії п'ять будівель загальною площею 2513,5 кв. м не використовуються і поступово руйнуються, з них на утримання трьох будівель непродуктивно було витрачено понад один мільйон гривень.

За коментарем ми звернулися до прес-служби Міністерства охорони здоров'я, якому підпорядковуються вказані "виші", щодо усунення знайдених порушень аудиторами. Через місяць МОЗ відповіло, що врахування цих рекомендацій Рахункової палати знаходяться на постійному контролі.

Як показав аудит, у вищих навчальних закладів України більше проблем, ніж могло здаватись раніше. І допоки ці проблеми не будуть вирішені,  держава продовжить витрачати на повітря і без того малі кошти, що виділяються на медицину.

Дослідження проведено в рамках проекту центру StateWatch "Громадський контроль над бюджетними витратами медичних інститутів" за фінансової підтримки програмної ініціативи "Громадське здоров'я" міжнародного фонду "Відродження".

Олександр Гуменюк, StateWatch, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
"Дякую" на сніданок, "спасибі" на вечерю, або За що живуть благодійні фонди
Фонд, як будь-яка фінансова структура працює за механікою бізнесу, але наша діяльність спрямована не на отримання прибутків, а на допомогу дітям.
Справжні патріоти платять податки
Чи платять українці податки, як це впливає на їх комфорт та що повинна робит держава? (рос.)
Генетика "фейку". Чи є зв'язок між ринком землі, "відкатами" та "Прозорро.Продажами"
Як будь-який інструмент, що знищує корупційні схеми, система "Прозорро.Продажі" все частіше стає мішенню старої системи. Кому це вигідно?
Законопроєкт про "злодіїв в законі" як спосіб закривати роти
Як новий законопроєкт про "злодіїв у законі" наділяє МВС і Авакова надзвичайними та надлишковими повноваженнями.
Зелене завдання: як Україні знайти своє місце у кліматичній політиці ЄС
Щонайменше 25% зовнішньої допомоги ЄС буде спрямована на кліматичні цілі. Саме тому Україна має активно включитися в обговорення та погодження всіх аспектів цієї підтримки.
Підприємці у фокусі Верховної Ради: підсумки січня
Тиждень роботи парламенту в січні приніс для підприємців зміни у сфері фінансів, адміністрування податків та митних платежів.
Державний телеканал на окупованих територіях: як і про що спілкуватися з ОРДЛО
Один державний телеканал просто не здатен вирішити питання інформаційної реінтеграції жителів окупованих територій. Щоб люди в ОРДЛО перестали жити в полоні стереотипів, потрібно зробити набагато більше.
Нова торговельна реальність: які наслідки для світу та України матиме угода США та Китаю
Україна стала однією з небагатьох країн, яким торговельний конфлікт між США та Китаєм приніс більше користі, ніж шкоди. Як тоді вплине на неї перемир'я Вашингтона та Пекіна?