Веселі старти президента Зеленського у судах

3338 переглядів
Середа, 16 жовтня 2019, 20:51
Степан БеркоСтепан Берко
адвокаційний менеджер Фундації DEJURE

Минули вибори – новому президенту і парламенту українці надали небачений досі кредит довіри і повноту влади. 

Обираючись на посаду глави держави, Володимир Зеленський проголошував, що справедливість – основа довіри в суспільстві, тому дав обіцянку, що поверне довіру і повагу до суду. 

Наприкінці літа президент вніс до парламенту законопроект №1008, який, на думку його авторів, має виправити помилки, допущені попередньою владою, та забезпечить реальну незалежність суддів. 12 вересня парламент прийняв його у першому читанні, а вже 16 жовтня – в цілому як закон. 

Як тільки президент зареєстрував законопроект, провідні громадські організації заявили, що попри позитиви, закладені у ньому, він не здатен буде дати старт судовій реформі. Адже найбільша повнота влади в процесах призначення та звільнення суддів відводилась нереформованому досі органу – Вищій раді правосуддя. 

Як змінився законопроект між першим і другим читанням, чи дослухались депутати до порад експертів і чи всі недоліки були вилучені із законопроекту – пояснюємо.

Нова ВККС під крилом старої ВРП

Що пропонував президент?

Головним плюсом законопроекту № 1008 є те, що він оновлював весь склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) – органу, який проводить конкурси на вакантні посади в судах. 

Новий склад мав добиратись на відкритому конкурсі. Саме ВККС відповідальна за те, що до нового складу Верховного Суду потрапили 44 недоброчесні судді, та за те, що кваліфікаційне оцінювання, яке проходять всі судді, так і не стало ефективним механізмом очищення судової влади. 

Але проект нічого не говорив про оновлення Вищої ради правосуддя (ВРП), органу суддівського врядування, який відповідальний за призначення та звільнення суддів.

Що з цим не так?

ВККС є відповідальною за те, що недоброчесні судді в результаті конкурсу до Верховного Суду потрапили до списку на призначення. Але саме ВРП, яка мала повноваження відхилити всіх одіозних кандидатів, замість цього всіх їх рекомендувала призначити на посади. 

В результаті, замість сформувати справді оновлений Верховний Суд, ВРП та ВККС використали судову реформу для відбілювання найбільш одіозних суддів та консервації їх у судовій владі. 

Більше того, сама ВРП складається з таких одіозних особистостей, як відома "суддя-кочегарка" Лариса Іванова, фігурант кримінального провадження про хабар на $500 000 Павло Гречківський та його колега Олексій Маловацький, що підозрювався у зловживанні владою на посаді члена ВРП. Останні двоє вдруге призначені до ВРП всупереч прямій нормі Конституції.

Саме тому експерти у сфері судової реформи та провідні громадські організації під час президентських та парламентських виборів закликали усіх кандидатів та усі політичні сили підтримати необхідність оновлення складу ВРП та ВККС.

Чинний президент та його політична сила погодились із запропонованою ідеєю. Однак президентський законопроект №1008 ані словом не згадував про оновлення ВРП. 

Більше того, відповідно до проекту, оновлена за результатами конкурсу ВККС мала стати повністю підконтрольною старій ВРП. Пропонувалось, щоб остання затверджувала регламент ВККС і вимоги до конкурсів на суддівські посади. 

Добрані на відкритому конкурсі із залученням міжнародних експертів нові члени ВККС повністю позбавлялись вирішального впливу на процеси формування судового корпусу і мали бути підпорядковані тим, хто відповідальний за провал судової реформи. 

Виправданням того, що у законопроекті №1008 не було жодної згадки про оновлення ВРП, було пояснення, що для оновлення ВРП потрібні зміни до Конституції, а це довгий процес. 

Однак у перший тиждень роботи нового скликання парламенту глава держави подав вісім проектів змін до Конституції, жоден з яких не стосується ВРП. 

Понад те, під час обговорення законопроекту №1008 перед першим читанням у парламентському комітеті з правової політики громадські організації та міжнародні партнери, які уважно слідкують за проведенням судової реформи, висловили свої застереження щодо відсутності норм про оновлення ВРП. 

Жодної публічної реакції на це зі сторони президента та його офісу не було. 

Читайте також: Зелена книга. Що хоче змінити Зеленський в Конституції

Що вдалось змінити?

Попри намагання деяких депутатів, головний плюс законопроекту залишився незмінним – ВККС буде повністю оновлена, а її члени добиратимуться на конкурсній основі.

Більше того, депутатів частково вдалось переконати в тому, що оновлена ВККС має зберегти свою самостійність. Вимоги щодо добору суддів все ж погоджуватиме ВРП, але свій регламент ВККС затверджуватиме сама.

Хоча цим законом не вдалось перезапустити нереформовану ВРП, однак її членів перевірить на доброчесність спеціально створена Етична комісія (про неї ітиметься далі). Це відкриє можливість для звільнення найбільш одіозних із членів ВРП.

Чи цього достатньо для судової реформи?

Перезапустити ВККС і звільнити найбільш корумпованих членів ВРП – це перший крок. Але цього недостатньо, щоб процес очищення суддівського корпусу став незворотнім. Якщо не змінити механізм формування ВРП, за якого більшість її членів обираються самими суддями, то ми не можемо гарантувати що на їхні місця рано чи пізно не потраплять такі ж недоброчесні судді. 

Тому повне оновлення ВРП та зміна процедури її формування має бути наступним кроком. Оскільки порядок формування ВРП визначений в Конституції, то президенту та його політичній силі найближчим часом слід подати на розгляд парламенту відповідний законопроект. 

Loading...

Міжнародним експертам усюди в нас дорога

Що пропонував президент?

Членів оновленої ВККС мала добирати на відкритому конкурсі спеціальна Конкурсна комісія, до якої увійшли б 3 члени Ради суддів і 3 міжнародні експерти з числа тих, які добирали суддів у новий Вищий антикорупційний суд. 

Більше того, пропонувалось при ВРП створити Комісію з питань доброчесності та етики (Етична комісія), яка могла б ініціювати звільнення членів ВРП та ВККС з підстав недоброчесності та участі в корупції. До складу Етичної комісії мали увійти 3 члени ВРП і 3 міжнародні експерти. 

Запровадження конкурсних процедур до формування органів суддівського врядування та залучення до цього процесу міжнародних експертів це саме те, що пропонувала коаліція громадських організацій у своєму Порядку денному реформи правосуддя

Залучення Громадської ради міжнародних експертів до добору суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) було, на відміну від конкурсу до нового Верховного Суду, досить успішним – до ВАКС не потрапив жоден недоброчесний кандидат. 

Більше того, створення Етичної комісії за участю міжнародних експертів і можливістю ініціювати звільнення недоброчесних членів ВККС та ВРП, може бути хорошим запобіжником на випадок того, коли нові члени ВККС та ВРП почнуть перебирати досвід своїх недоброчесних попередників. 

Читайте також: Що відомо про нове керівництво Антикорупційного суду і коли він врешті запрацює

Що з цим не так?

По-перше, сама присутність іноземних експертів у Конкурсній та Етичній комісіях не означає, що досвідчені українські судді не зможуть подолати рішення цих органів, як це вже траплялось із висновками Громадської ради доброчесності. 

Запропонований президентом порядок прийняття рішень Конкурсною комісією дозволяв членам Ради суддів блокувати призначення до ВККС достойних кандидатів (для прийняття рішення потрібно було щонайменше 1 голос члена Ради суддів). 

У свою чергу Етична комісія без згоди хоча б 1 члена ВРП не змогла б ініціювати звільнення будь-кого із ВРП чи ВККС. Більше того, якщо Етична комісія все-таки ініціювала б звільнення, то остаточне рішення мала підтримати більшість ВРП. 

За такої моделі скільки іноземців не залучай – все одно рішення прийматиме стара ВРП.

По-друге, не передбачалось окремого порядку оскарження рішень Конкурсної комісії. На загальних підставах вони могли бути оскаржені до сумнозвісного Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК), який вже став символом судової корупції в Україні. 

ОАСК із задоволенням заблокував би будь-які спроби оновити органи суддівського врядування, оскільки для суддів ОАСК нові ВККС та ВРП становитимуть пряму загрозу.

Що вдалось змінити?

Під час підготовки законопроекту Комітетом правової політики до другого читання депутатів вдалось переконати у тому, що роль міжнародних експертів у Етичній комісії має бути збільшена. 

Комітет підтримав модель, за якої в разі рівного розподілу голосів міжнародників і українських суддів переважний голос мають мати міжнародні експерти (у Конкурсній комісії міжнародники таких можливостей не матимуть). 

Водночас, для процедури звільнення членів ВККС і ВРП за поданням Етичної комісії пропонувалось застосувати модель, яка використовувалась під час добору суддів до Вищого антикорупційного суду. Вона успішно себе зарекомендувала і не дозволила 43 суддям, щодо доброчесності яких були обґрунтовані сумніви, потрапити до Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до цього підходу ініціатива Етичної комісії щодо звільнення члена ВККС чи ВРП могла бути відхилена лише на спільному засіданні ВРП та міжнародних експертів з Етичної комісії за умови підтримки такого рішення щонайменше двома міжнародними експертами. 

Нереформована ВРП не змогла б ігнорувати висновки Етичної комісії так само легко, як свого часу ВККС не помічала висновків Громадської ради доброчесності щодо кандидатів до Верховного Суду.
Однак вже під час розгляду законопроекту в пленарній залі погоджену на комітеті модель ледь не скасували. 

Так, поправку Першого заступника голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, обраного від партії "Слуга народу", яка надавала міжнародним експертам вирішальну роль у процесі звільнення членів ВРП, раптом вирішили відхилити. Причому це рішення ініціювали самі депутати від президентської фракції. 

На щастя, після того, як громадські організації забили на сполох, депутати фракції "Слуга народу" схаменулися, і поправку 195 таки вдалось проголосувати. ВРП не зможе просто ігнорувати висновки Етичної комісії.

Насамкінець, новоствореній Етичній комісії дали перше завдання: протягом перших 30 днів своєї роботи перевірити всіх нинішніх членів ВРП на доброчесність. Тобто поки ВРП не буде перезапущена законом, найодіозніших із її чинних членів можна буде звільнити. Це перший крок до перезапуску ВРП.

Читайте також: "Вовчий суд" у голосах. Хто засвітився на плівках НАБУ з Окружного адмінсуду

Чи цього достатньо для судової реформи?

Закон дав значні повноваження органам, до складу яких залучатимуться міжнародні експерти. Це дає шанс переламати ситуацію в судовій владі. Однак загроза блокування цього процесу зі сторони корумпованих суддів не зникла. 

Усі рішення Етичної і Конкурсної комісії й надалі можна буде оскаржити до ОАСК. А це означає, що довгий і болючий процес формування нової ВККС чи звільнення корумпованих членів ВРП врешті може зіткнутися із "вовчим правосуддям". 

Окреме привілейоване місце ОАСК у судовій системі України надалі становить загрозу для будь-яких позитивних змін не тільки у судах, але й загалом. Повноваження цього суду слід неодмінно переглядати, а його недоброчесних суддів – звільняти.

Тут слово за президентом, адже лише глава держави може ініціювати ліквідацію ОАСК у його нинішньому вигляді, внісши на розгляд парламенту законопроект.

Такий новий Верховний Суд

Що пропонував президент?

Законопроектом президент пропонував зменшити вдвічі новий Верховний Суд (ВС) – з 200 суддів до 100. Те, хто із суддів нового ВС потрапить до нового-нового ВС, мала вирішувати ВККС в результаті окремої процедури добору, затвердженої старою ВРП.

Що з цим не так?

ВС був наново створений менше двох років тому. Його першочерговим завданням було розглянути усі справи, які накопичились у вищих судах, і в результаті сформувати єдину судову практику, щоб надалі рішення судів були більш передбачуваними. 

Процес добору суддів до ВС був довгим і на певний час розгляд справ у касаційній інстанції було зупинено. 

З моменту коли ВС запрацював, у нього на розгляді було більше 200 тисяч судових справ, а зараз – більше 60 тисяч. Зменшуючи  кількість суддів ВС, президент водночас не пропонував зменшити перелік випадків, коли сторони можуть звертатись до ВС. 

Таким чином, просте скорочення кількості суддів без зміни правил підсудності, означатиме, що до ВС надходитиме та сама кількість справ, а розглядати їх буде вдвічі менше суддів. Це, вочевидь, тільки подовжуватиме строки розгляду кожної справи, а у деяких справах сторони вже зараз чекають на розгляд роками.

Єдиним розумним поясненням зменшення ВС до ста суддів є те, що, зменшивши кількість суддівських посад, треба буде вирішити, а хто ж із 193 суддів, які вже зараз їх обіймають, залишаться у своїх кріслах. А це означає новий добір новою ВККС.

Таку ідею можна було б сприймати з ентузіазмом, адже до нинішнього складу ВС потрапили 44 недоброчесні судді. Новий добір до ВС мав би запобігти їхньому повторному призначенню. 

Однак у законопроекті президент чітко не визначив, за якою процедурою буде здійснюватись новий добір до скороченого ВС. Встановити її мала оновлена ВККС,  а затвердити – стара ВРП. За найгіршим із можливих сценаріїв, до нового-нового ВС потраплять всі 44 недоброчесні судді, а це майже половина складу суду. 

Ручне проведення нового добору гарантуватиме, що до нового-нового ВС потраплять тільки ті судді, які є лояльними до старої ВРП.

Що вдалось змінити?

Відверто кажучи – небагато. Зменшення складу ВС та добір нових суддів за невідомою нікому процедурою залишились у законі. 

Чи буде залучатись до цього процесу Громадська рада доброчесності – невідомо. 

Якщо стара ВРП контролюватиме процес добору, то недоброчесні судді матимуть значні шанси реінкарнуватись у новому-новому ВС. 

Надію вселяє той факт, що Етичній комісії надали повноваження перевіряти на доброчесність, окрім членів ВККС і ВРП, ще й суддів ВС. Це означає, що, якщо в результаті добору недоброчесні таки потраплять до найвищої судової інстанції, то за їхнє звільнення можна буде ще поборотись.

Чи цього достатньо для судової реформи?

Відповідь на це запитання зможуть дати тільки результати добору до нового-нового ВС. 

Якщо туди потраплять тільки судді з незаплямованою репутацією, то судова реформа рухається у правильному напрямку. Якщо ж третій по рахунку ВС знову складатиметься з тих самих одіозних суддів, це означатиме, що справжнім наміром було не очищення, а взяття ВС під свій контроль новою владою.

Проміжні висновки

Законопроект дав багато нових інструментів для того, щоб реальна судова реформа почала впроваджуватись.

Попри це залишилось кілька юридичних шпаринок, які влада може використати для взяття судів під свій контроль. Як показав процес розгляду законопроекту у другому читанні, опір очищенню судів буде шалений, і певні люди будуть використовувати ці шпаринки для саботажу змін у судовій владі. 

Тепер все залежить від ВРП та людей, які мають вплив на її членів. Чистота їхніх намірів визначить успішність процесу, запущеного законом 1008. 

Вже зараз суспільству варто поставити собі три запитання, які покажуть справжні наміри президента і його партії: 

  1. Чи блокуватиме ВРП формування нової ВККС та Етичної комісії та чи блокуватиме їхні рішення?
  2. Чи рішення Конкурсної та Етичної комісії будуть успішно оскаржуватись в ОАСК?
  3. Чи процедура добору до нового ВС зможе запобігти потраплянню туди недоброчесних суддів?

Ствердні відповіді на ці запитання означатимуть, що наміри учасників не відповідають задекларованій меті, а суди й надалі діятимуть в інтересах влади, а не людей.  

Нагадаємо, що Володимир Зеленський під час президентської кампанії підтримав запропонований громадськістю Порядок денний реформи правосуддя, який передбачає конкретні кроки для очищення судової влади. 

У свою чергу президентська партія "Слуга народу" під час виборів підтримала Порядок денний встановлення справедливості, погодившись, зокрема, на повне оновлення органів суддівського врядування, відповідальних за провал судової реформи.

Степан Берко, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Конфлікт: як йому запобігти, що таке конфліктогени, практичні техніки вирішення
Конфліктна ситуація – це ґрунт для конфлікту, але не сам конфлікт.
Третій універсал – перша республіка
Усього лише за півроку після І Універсалу з'явилася Українська Народна Республіка із власним парламентом, урядом, військовими формуваннями, законами та волею до самостійного життя. Той листопадовий вечір 1917 року ознаменував появу першої Української республіки у ХХ столітті
Навіщо потрібні реєстри публічних діячів і чому вони викликають спротив?
Визнати Відкритий реєстр національних публічних діячів нелегальним – те саме, що заборонити відкриті дані або заборонити ЗМІ згадувати імена публічних людей.
Прорив, ще прорив. Де взяти гроші на відновлення міської інфраструктури
Рятівна конфігурація повинна виглядати так: обґрунтований тариф, допомога місцевого бюджету, комплексна програма модернізації за кошти МФО.
Безпечна реінтеграція Донбасу: як знову навчитися довіряти один одному?
Регіони, які постраждали від війни, потрібно включити в український порядок денний. Це також буде одним з серйозних кроків по відновленню довіри.
Гендерна асиметрія і жіноче підприємництво. Чи буде зліт в Україні?
Розвиток жіночого підприємництва, в тому числі в АПК, може пришвидшити економічний розвиток всієї економіки України.
Досить пиляти законодавчу гілку влади
Для того, щоб карати депутатів за відсутність у залі пленарних засідань та на комітетах, а також за неперсональне голосування, президент пропонує внести відповідні зміни в Конституцію.