Держзрада в Мінекономіці та зірване виробництво снарядів: до чого тут люди Пашинського? 

17124 перегляди
Четвер, 17 жовтня 2019, 13:00
Гліб КанєвськийHlib Kanievskyi
голова експертної організації StateWatch

СБУ нарешті почала займатися тими справами, якими і має. 17 жовтня ЗМІ облетіла новина, що служба розслідує можливу роботу екс-заступника міністра економіки Юрія Бровченка на спецслужби РФ в контексті зриву виробництва 152 мм снарядів для артилерійської системи "Гіацинт".

Для пересічного громадянина може здатися дивним: де Міністерство економіки, а де артилерія? 

Тільки не для експертного середовища, яке відслідковує, як останні 5 років Україну готували до прихованої капітуляції. І не через гучну "формулу Штайнмаєра". А через хаотичне розкрадання та знищення артилерійських, бронетанкових, авіаційних та інших заводів в Україні.  

Та повернімося до Бровченка

Мінекономіки є уповноваженим органом з питань координації діяльності з реалізації державного оборонного замовлення. А якщо точніше: протягом останніх років закуповувало за бюджетний кошт через власне підприємство "Український центр "Безпека" сучасне виробниче обладнання для виготовлення зброї. 

Відповідальним за даний напрямок якраз і був Юрій Бровченко на посаді заступника міністра економіки протягом 2016 - 2019 років

Читайте також: Прощавай, зброє. Як НФ відбирає оборонний потік у Порошенка

Фактично, управлінська верхівка оборонно-промислового комплексу виглядала наступним чином:

  • На вершині Петро Порошенко, котрий як головнокомандувач визначав стратегічний розвиток всього ОПК. 
  • Його близький друг Олег Гладковський координував оборонне виробництво на посаді в РНБО
  • Парламентський контроль за ОПК здійснював Сергій Пашинський
  • А за реалізацією оборонного замовлення приглядав згаданий Юрій Бровченко

Тобто, донедавна Бровченко був достатньо впливовою особою, від якої залежало, чим наша армія буде давати відсіч агресії Російської Федерації

І от, власне, СБУ в рамках досудового розслідування оприлюднила один із епізодів "державницької" діяльності Бровченка.

Читайте також: Не "хлопчиками" єдиними. Чому справа Гладковського – лише верхівка айсберга

У квітні 2018 року Центр "Безпека" за гроші Мінекономіки замовив в американської фірми Gray Fox Logistics обладнання для цілісної виробничої лінії з виготовлення снарядів, яке мало бути встановлено на державній акціонерній холдинговій компанії "Артем". 

Компанія "Артем" веде свою історію з ХІХ сторіччя. І на сьогодні є безперечним лідером в галузі виробництва бойових ракет та снарядів.  

Gray Fox Logistics отримала 50% передплати у сумі 8,5 млн доларів. Та фокус полягає в тому, що американська фірма не поставила ніяке обладнання в Україну.

Loading...

Як вдалося встановити СБУ, представник американської компанії є фактично російським шпигуном, який спокусив топ-чиновнкиів у Міністерстві економіки. І тим самим виманив у них бюджетні кошти з метою підірвати обороноздатність України.   

В рамках згаданої справи служба перевіряє також роль Владислава Глазунова, директора Центру "Безпеки", без рішення якого, на американську компанію не були б відправлені кошти. До слова, даний менеджер і досі керує "Безпекою", яка закуповує обладнання і для інших оборонних заводів. 

На кінець виникає логічне питання до заголовку тексту: так, а що там Сергій Пашинський? 

А річ у тім, що поки державна компанія "Артем" чекає на обладнання зі США, право поставляти снаряди для "Гіацинтів" збройних сил отримала приватна фірма ТОВ "Рубін 2017", яка в принципі теж ніколи не славилася на ринку зброї та й створена лишень 2017 року.

Читайте також: Дракон зачаївся. Чому продаж "Мотор Січі" підриває національну безпеку України

Центр "Безпека" виділив 100 мільйонів гривень "Рубіну" на закупівлю такого самого обладнання, яке потрібно "Артему".    

Серед засновників "Рубіну" значиться ТОВ "Українська бронетехніка" – приватна фірма, яка до 2015 року називалася ТОВ "Укрглавпак" і спеціалізувалася на виробництві тари з пластмаси.

Директор фірми Олександр Кузьма є родичем відомого в фармбізнесі Миколи Кузьми, який в 2014 році був помічником на громадських засадах Сергія Пашинського, голови парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони.

Директором "Рубіну" донедавна була Людмила Васильєва, також помічниця на громадських засадах вже іншого народного депутата Івана Вінника – секретаря комітету нацбезпеки, який і очолював Пашинський. 

Читайте також: На пороховій бочці. Як боєприпаси посварили президента і Пашинського

За традиційним збігом обставин, саме під час парламентського контролю дуету Вінника-Пашинського над ОПК, бізнес їхнього оточення став основним виконавцем оборонзамовлення для армії. На початку року згадана "Укрбронетехніка" таємно отримала 200 мільйонів від армії.   

Наведені факти щодо Gray Fox Logistics та ТОВ "Рубін 2017" StateWatch передала до офісу генпрокурора Руслана Рябошапки. І дані факти лягли в основу однієї із тих трьох справ щодо великих розкрадань в оборонній сфері, про які нещодавно заявили в ГПУ. 

І насамкінець варто сказати, що даний текст не містить на меті очорнити імена згаданих вище достойників. Радше він має допомогти і СБУ,  і ГПУ провести неупереджене розслідування і забезпечити справедливі вироки для всіх диверсантів та корупціонерів, які підривають технічну міць нашої армії. 

Гліб Канєвський, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Реклама:
Голосування за Раду громадського контролю при ДБР: вибори після виборів
Чому голосування за Раду громадського контролю при ДБР може стати кроком назад і передвісником нового формату "виборів".
Не тільки для Заходу: як праймеріз можуть відкрити нові можливості для України
"Слузі народу" варто розглядати праймеріз не як інструмент для вирішення одноразової задачі, а як пілотний проєкт, який у подальшому зможе ефективно використовувати держава.
Паспорт та ідентифікаційний код з 14 років: як отримати та що це змінює в житті підлітка
Дотепер процес оформлення паспорта та номера картки платників податків (ідентифікаційного коду) залишався архаїчним. Підліткам та їхнім батькам потрібно було проходити бюрократичний квест і абсурдно витрачати час.
Детальна генеральна забудова, або Два кола пекла
Що робити, аби інтереси власників ділянок та нерухомості були враховані в містобудівній документації.
Монополія на лікування COVID-19 в Україні, або "мовчання ягнят"
Поки ВООЗ оголошує світові солідаризовані клінічні дослідження щодо лікування COVID-19 та закликає до повного розкриття отриманих даних, в Укрпатент надходять заявки на видачу патентів на лікування COVID-19.
Споживчий сектор і роздрібна торгівля: як підготуватися до нових реалій після COVID-19
П’ять ключових напрямків, на яких потрібно зосередити свої зусилля, щоб відновити діяльність після карантину.
Програма-2020: навіщо Україна змінює підходи до інтеграції в Альянс
26 травня президент України затвердив Річну національну програму (РНП) під егідою Комісії Україна – НАТО на 2020 рік.