Чи буде кримінальна відповідальність за фото переписки Яременка?

3860 переглядів
Субота, 02 листопада 2019, 09:24
Денис Зборошенко
правник, експерт у сфері прав людини

Фотокореспондентам не потрібно хвилюватися за юридичні наслідки зйомки та оприлюднення фото діяльності депутатів в залі парламенту. А народним депутатам варто нарешті прийняти, що кожен їхній рух у сесійній залі може бути задокументований.

Центральною подією середи 30 жовтня в Україні стала переписка народного депутата Богдана Яременка в залі Верховної Ради з повією.

Наступного дня перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко заявив, що жодних наслідків для народного депутата це не матиме. І до такої позиції фракції юридичних зауважень бути не може.

Правопорушення в діях Богдана Яременка справді немає – правова система України далека від "шведської моделі" боротьби з проституцією, відповідно до якої правопорушником є замовник послуг, а не той, хто їх надає.

Єдина відповідальність, яку народний депутат може понести в цьому випадку, це моральна і політична.

Більшої уваги заслуговує позиція про можливу кримінальну відповідальність для журналістів за втручання в особисте життя народних депутатів.

Пряма мова Олександра Корнієнка: "У нас є стаття в Кримінальному кодексі про втручання в особисте життя, тому я би радив парламентським фотокореспондентам бути уважнішими до того, що вони роблять. У якийсь момент це може викликати реакцію. Те, що так робили раніше, не означає, що це правильно".

Очевидно, Олександр Корнієнко має на увазі статтю 182 Кримінального кодексу України, відповідно до якої карається незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу.

Читайте також:

Папараці зняли переписку "слуги народу" з повією, він каже: постановка

Яременко після "секс-листування" з повією в Раді розповів журналістам про мораль

Арахамія бачить три варіанти виходу зі скандалу для Яременка

Три фракції просять викинути Яременка з крісла глави комітету Верховної Ради

Яременко йде з посади керівника комітету, але є але

Закон України "Про інформацію" відносить до конфіденційної будь-яку інформацію про фізичну особу (включно з інформацією про особисте життя). При цьому зазначається, що така інформація може поширюватися лише за згодою особи.

Разом з цим, віднесення особистої інформації до конфіденційної має суттєві обмеження, якщо йдеться про публічних осіб.

Так, Конституційний суд України у своєму рішенні від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 вказує, що особистим життям фізичної особи є її поведінка у сфері особистісних, сімейних, побутових, інтимних, товариських, професійних, ділових та інших стосунків поза межами суспільної діяльності, яка здійснюється, зокрема, під час виконання особою функцій держави або органів місцевого самоврядування.

А перебування особи на посаді, пов’язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження.

Публічний характер як самих органів – суб’єктів владних повноважень, так і їхніх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві.

Loading...

Таку ж позицію займає Європейський суд з прав людини, судові рішення якого є частиною українського законодавства та обов’язкові для врахування судами України.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що хоч на пресу накладаються обмеження щодо пропорційності втручання у приватне та сімейне життя публічних осіб, її обов’язком є надавати інформацію про все, що стосується публічного інтересу. Наприклад, рішення по справах "Фон Ганновер проти Німеччини", "Таммер проти Естонії", "Krone Verlags Gmbh & Co. KG проти Австрії".

Застосування принципу пропорційності означає, що фотозйомка особистої переписки народного депутата у вільний від роботи час має оцінюватися інакше, ніж фотозйомка переписки народного депутата в сесійній залі Верховної Ради, де відбувається розгляд питань порядку денного. Адже діяльність народного депутата при вирішенні питань державного значення однозначно належить  до сфери публічного інтересу.

У подібній ситуації важливим є не стільки характер переписки та предмет домовленостей (як зазначалося вище, це стосується моральної та політичної відповідальності), як місце та час, коли переписка відбувалася.

Народні депутати приймають рішення, які впливають на життя всього суспільства. І суспільство справедливо очікує, що при здійсненні повноважень, народні депутати відповідально ставитимуться до своїх обов’язків.

Часті політичні кризи та війна на Сході України тільки підкреслюють важливість та високі ставки при прийнятті рішень представниками законодавчої влади.

Тому робота фотокореспондентів, які слідкують за діяльністю народних депутатів на робочому місці та фотографують їхні приватні переписки, не тільки не матиме наслідком кримінальної відповідальності, а є виправданою, суспільно необхідною та бажаною, оскільки так суспільство дізнається про роботу Верховної Ради – єдиного органу законодавчої влади в України. І завдяки цьому дає парламенту оцінку.

Денис Зборошенко, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Щоб історія не закінчувалася: про мертві села і правила ведення війни
Норми міжнародного гуманітарного права – шлях до того, аби у людей, сіл і міст, де вони мешкають, було майбутнє. 
Економити не можна витрачати. Як помирити українців і тарифи
Комунальні підприємства з постачання тепла нарікають на свою збитковість і вимагають збільшення тарифів, а люди бідкаються через незадовільну якість та високу вартість комунальних послуг. Як розірвати це порочне коло?
Про мешканців окупованих районів Донбасу: бачили очі, що купували...
Хто має боротися за те, щоб мешканці тимчасово окупованих територій повернулися в Україну, і чому.
Світла тінь "Чорного ворона"
5 грудня в Україні стартував прокат фільму "Чорний ворон" – екранізації українського бестселлера Василя Шкляра. Він розповідає про боротьбу українських повстанців проти радянської влади у 1920-х роках.
Від баласту до кадастру: 10 кроків до перезавантаження земельної служби
Держгеокадастр очікує масштабне реформування, яке торкнеться всіх аспектів роботи відомства. Перші зміни громадяни повинні відчути ще до кінця року.
Шість завдань для Східного партнерства: що вже зараз варто робити Україні
Якщо Східне партнерство – це не процес заради процесу, а стратегічна політика – то слід повернутися до питання: а що є його метою?
Каша "із сокири", або Як творити зміни з "нічого"
Допомагати можна по-різному. Важливо наважитися. І тоді невеличка група людей здатна змінити світ. Разом, крок за кроком. Цілий світ.
Як захистити права жінок, які працюють
Більшість сучасних жінок успішно поєднують роботу та домашні обов'язки. Які гарантії їм надає вітчизняне законодавство?