Навіщо потрібні реєстри публічних діячів і чому вони викликають спротив?

1348 переглядів
Середа, 20 листопада 2019, 16:05
Тетяна ШевчукTetiana Shevchuk
юристка Центру протидії корупції

Центр протидії корупції невимовно тішить увага, яку адвокати публічних діячів приділяють нашому проекту: Відкритому реєстру національних публічних діячів. Йдеться про авторську колонку на Українській правді, в якій автор пропонує або ліквідувати, або легалізувати базу публічних діячів, яку сьогодні не регулярній основі використовують більше ста українських та іноземних банків та фінансових установ.

Нарешті питання комплаєнсу виходять з вузького кола спеціалістів фінансових установ і починають цікавити адвокатську спільноту.

Адвокати за законом теж є суб'єктом фінансового моніторингу, мають перевіряти, з ким мають справу, і перевіряти походження коштів клієнтів. Проте колонка автора показала цілковите нерозуміння двох важливих інститутів – механізмів протидії відмивання коштів та функціонування відкритих даних.

З іншого боку, тема протидії відмивання коштів є достатньо вузькоспеціалізованою, тому потребує додаткових пояснень.

Спробуємо просто пояснити особливості функціонування реєстру публічних діячів, без глибокого занурення в деталі. Можливо, окрім іншого, це допоможе шановним адвокатам покращити свої внутрішні процедури з ідентифікації клієнтів, як того вимагає законодавство.

Мета знизити ризик відмивання грошей

Запровадження міжнародних стандартів, зокрема в частині ідентифікації публічних діячів, було частиною зобов'язань, взятих Україною перед ФАТФ, Moneyval та Міжнародним валютним фондом щодо боротьби протидії відмивання коштів.

Україна вже потрапляла до "чорного" списку країн, що не сприяють боротьбі з легалізацією коштів (у 2001 та 2002 роках), що негативно вплинуло на її репутацію. Недотримання Україною міжнародних стандартів протидії відмиванню коштів загрожує повторному внесенню її до "чорного" чи "сірого" списку та позбавить український бізнес доступу до міжнародних платіжних систем і закордонних фінансових установ.

14 жовтня 2014 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Тоді вперше було введено поняття "національних публічних діячів", тобто осіб які виконують публічні функції, до яких застосовуються особливі правила ідентифікації як клієнтів та контролю за фінансовими операціями.

За нашими підрахунками, під визначення публічних діячів в Україні потрапляють понад 10 000 державних службовців та інших осіб, наприклад, керівники держпідприємств та політичних партій.

Законодавство зобов'язує суб'єктів фінансового моніторингу ідентифікувати фізичних та юридичних осіб, пов'язаних особистими чи діловими зв'язками з публічною особою.

Мета нашого реєстру – допомогти українським та закордонним банкам, а також іншим суб'єктам фінансового моніторингу ідентифікувати публічних діячів серед своїх клієнтів та знизити ризик відмивання грошей.

Важливо розуміти, що відповідно до законодавства ідентифікація клієнта як публічного діяча є виключною дискрецією суб'єкта фінансового моніторингу. Під час такої ідентифікації він використовує інформацію, отриману від клієнта, органів державної влади, офіційних та публічних джерел.

Тобто ці джерела можуть лише вказувати на те, що особа може бути публічним діячем, а рішення ухвалює і несе за нього відповідальність перед клієнтом суб'єкт фінансового моніторингу.

Наша база PEPів і є таким публічним допоміжним джерелом.

Існування подібних баз даних – світова практика. До них належать великі комерційні бази Refinitiv (колишній World-Check від Thomson Reuters), LexisNexis, Bureau van Dijk та інші. В Україні, наприклад, такі послуги надає Youcontrol.

Особливістю нашого реєстру є те, що це некомерційний проект, тому інформація є відкритою та загальнодоступною.

У полі зору – лише дані з відкритих джерел

Ще одна особливість нашої бази даних в тому, що вона містить винятково інформацію, отриману на базі відкритих даних та з публічно доступних джерел.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" чітко встановлює, що будь-хто може вільно поширювати та використовувати у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту публічну інформацію у формі відкритих даних з обов'язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

Законом "Про інформацію" передбачено, що інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

Наприклад, інформація щодо пов'язаних осіб, приміром, членів сім'ї, отримується з відкритих електронних декларацій чиновників. В окремих випадках доповнюється інформацією з перевірених ЗМІ, публічно доступних документів, що відображають інформацію про родинні зв'язки.

Для чого це потрібно?

Наприклад, дружина умовного українського заступника міністра відкриває рахунок в іноземному банку, аби покласти кошти, отримані у вигляді неправомірної вигоди за кордоном. Іноземний банк, який працює за усіма стандартами, має перевірити як походження коштів, так і встановити приналежність такого клієнта до публічних діячів.

Саме в такому випадку наша база даних слугує допомогою, оскільки містить вже перекладену на англійську мову первинну інформацію про таку особу і має змогу її перевіряти уже з використанням інших джерел, в тому числі офіційних.

В такому випадку не може йтися про жодні порушення процедури збору інформації та незаконного збору персональних даних.

В нашій базі даних є публічні підтвердження кожному отриманому факту, а кожен суб'єкт, який використовує цю базу даних, може перевірити джерело і дійти власних висновків.

Все, що ми робимо, це акумулюємо в одному місці всю публічну інформацію про національних публічних діячів.

На таких самих принципах працюють українські сервіси інформації про бізнеспартнерів Youcontrol, OpenDataBot, Clarity project, vkursi, Ring, Contr Agent від LigaZakon та інші.

Особливістю нашого реєстру є те, що інформація в ньому зібрана з вужчою метою, винятково для допомоги в ідентифікації публічних діячів.

Про що свідчить критика реєстрів публічних осіб?

Визнати цей реєстр нелегальним – те саме, що заборонити відкриті дані або заборонити ЗМІ згадувати імена публічних людей.

Щодо легалізації Реєстру, то очевидно, що він і так легальний, оскільки його існування не заборонено законом, а ЦПК як громадська організація у своїй діяльності керується статтею 19 Конституції – дозволено все, що не заборонено законом.

Загалом, це не перша спроба створити негативну репутацію нашому реєстру та заборонити нам публікувати інформацію про публічних діячів.

Наприклад, з червня 2018 року триває розгляд судової справи за позовом колишнього депутата Миколи Мартиненка з вимогою видалити з реєстру інформацію про нього.

Мартиненко звинувачує ЦПК у нібито незаконному використанні його імені в контексті розслідувань кримінальних правопорушень та корупційних оборудок, де його вина чи участь ще не встановлені судом. Наразі справа чекає рішення Верховного Суду.

Наявність судових позовів та критичних колонок ми розцінюємо як те, що, мабуть, не всім до вподоби виконувати вимоги законодавства з протидії легалізації коштів. Певним особам хочеться приховати свій статус чи пов'язаність з публічними діячами, і вони не хочуть розкривати перед банками чи надавачами професійних послуг реальне джерело походження своїх статків.

Тетяна Шевчук, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Реклама:
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.