Парламент хоче встановити для НАЗК нереальні строки перевірки партійних звітів
5 грудня Верховна Рада в першому читанні підтримала спільний законопроєкт депутатів від "Голосу" та "Батьківщини", який удосконалює окремі норми щодо фінансування партій та їхньої звітності.
Цей проєкт закону також значно скорочує строки перевірки партійної звітності з 60 до 30 днів, ставлячи оновлене НАЗК у ситуацію, коли часу вистачатиме лише на поверхневу перевірку.
Ініціатори законопроєкту №2336, усупереч заявленій ними ж у пояснювальній записці меті, хочуть серйозно обмежити спроможність НАЗК перевіряти фінансові звіти партій. Плануючи "підвищити ефективність здійснення НАЗК своїх контрольних повноважень", "Голос" та "Батьківщина" своїм законопроєктом мають намір скоротити строки перевірки фінансової звітності з 60 до 30 днів.
Застереження стосовно цієї норми вже висловлював Рух ЧЕСНО, і така сама позиція подана у висновку щодо відповідності законопроєкту №2336 "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання та протидії політичній корупції" вимогам антикорупційного законодавства.
"...пропозиція про зменшення строку перевірки квартальної партійної звітності Національним агентством з питань запобігання корупції до 30 днів буде негативно впливати на якість контролю за фінансуванням політичних партій, а тому Комітет пропонує зберегти існуючий порядок і 60-денний термін перевірки", – ідеться у висновку за підписом голови комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасії Красносільської.
На думку Руху ЧЕСНО, критично необхідно зберегти поточні строки проведення перевірок.
Проте зауваження до законопроєкту враховані не були. 5 грудня парламент проголосував за нього в першому читанні й навіть за те, щоб розглянути його у другому читанні за скороченою процедурою, тож законопроєкт у такому вигляді можуть ухвалити вже цього тижня.
Що позитивного є в законопроєкті?
Законопроєкт №2336 передбачає спрощення процедури здійснення грошових внесків на користь партій та дозволяє використовувати для цього платіжні онлайн-системи. Зараз для переказу коштів потрібно особисто відвідати відділення банку разом з належними документами та спеціальною заявою.
Також народні депутати пропонують вилучити зі списку осіб, яким заборонено фінансувати партії, громадян, котрі мають податковий борг. Саме через це порушення НАЗК складає левову частку адміністративних протоколів проти партійних донорів, тоді як їхній податковий борг у більшості випадків мізерний – у межах десятків чи сотень гривень. Про свою заборгованість донори часто навіть не здогадувалися.
Такі зміни можуть серйозно вплинути на спроможність партій залучати більшу кількість малих і середніх внесків. Фактично це дасть поштовх до перших масштабних фандрейзингових кампаній, що особливо потрібно перед місцевими виборами 2020 року.
Законопроєктом передбачено розроблення електронної форми фінансової звітності для політичних партій у шестимісячний строк від дня набрання законом чинності. Це полегшить як ведення звітності, так і її опублікування й перевірку. Та все ж терміни розроблення форми звіту є нереалістичними.
Попри певні зрушення, парламент послідовно уникає розв'язання основних проблем, пов'язаних з фінансуванням і звітністю партій.
Застереження та пропозиції
У законопроєкті ігнорується, зокрема, критична проблема з підставними донорами в партійній звітності, яких журналісти виявляють ледь не в кожному звіті.
Частково цю проблему можна розв'язати обмеженням суми внеску часткою офіційного заробітку донора протягом останніх кількох років. Умовно кажучи, якщо донор за останні 3 роки заробив 300 тисяч гривень, він може перерахувати партії щонайбільше 100 тисяч гривень. Відтак партії більше не зможуть у таких масштабах послуговуватися схемою із заведення коштів невідомого походження через бюджетників, пенсіонерів, безробітних чи студентів.
Читайте також: Вчителько моя, спонсор БПП: як партія президента збирає мільйони
Паралельно існує ще одна схема із заведення коштів – через підставні юридичні особи, які зареєстровані в місцях масової реєстрації та не ведуть жодної підприємницької діяльності.
Доцільно розмежувати діяльність партій і громадських організацій, котрі, будучи неприбутковими, масово фінансують партії та навіть ведуть замість них агітаційні кампанії.
Наприклад, упродовж останнього півтора року на поточні та виборчі рахунки партій від ГО надійшло щонайменше 22,5 мільйона гривень. Походження цих грошей невідоме, адже ГО фактично використовуються як офшори, за якими приховується реальне походження коштів.
Протягом останніх кількох років Рух ЧЕСНО опублікував низку матеріалів про фінансування політичної діяльності через ГО та в обхід партійних рахунків. Доведені розміри прихованих витрат сягають не менш ніж 40-50 мільйонів гривень, тоді як їхні реальні обсяги можуть досягати сотень мільйонів.
Тому доцільно заборонити громадським організаціям фінансувати політичні партії. Така заборона вже існує щодо благодійних і релігійних організацій.
Також варто спростити процедуру повернення чи перерахування до бюджету внесків, здійснених з порушеннями. Зараз політичні партії мають для цього лише 3 дні. При цьому дізнаються вони про вимогу повернути гроші за місяць-два після отримання такого внеску, коли кошти вже витрачено й повертати їх просто немає чим.
Ситуацію можна виправити шляхом збільшення строку повернення коштів із 3 до 30 днів і запровадження чіткого алгоритму такого повернення.
Тож перед другим читанням до законопроєкту №2336 варто внести такі зміни:
- збільшити строки перевірки звітів Нацагентством з питань запобігання корупції з 30 до 60 днів;
- узалежнити граничну суму внеску на користь партії від частини офіційного доходу донора;
- до переліку організацій, яким заборонено фінансувати політичні партії, занести й громадські організації;
- збільшити строки повернення внеску, здійсненого з порушеннями, з 3 до 30 днів і спростити процедуру такого повернення.
Законопроєкт №2336 можуть ухвалити вже цього тижня. Однак зупинятися на цьому не слід, адже розв'язання потребує ще й низка інших питань, пов'язаних із приватним фінансуванням, перевіркою звітності, державним фінансуванням, а також притягненням порушників до відповідальності.
Ігор Фещенко, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
