Зміна поведінки українців і тренди на карантині

1596 переглядів
Понеділок, 13 квітня 2020, 16:30
Ярослав ВедмідьYaroslav Vedmid
CEO Postmen

9-10 квітня цифрова агенція Postmen провела національне дослідження щодо зміни настроїв українців на карантині.

Було опитано 800 респондентів за репрезентативною вибіркою за статтю, віком, регіонами проживання і рівнем доходу.

Важливі інсайти:

Карантин змінив життя майже кожного українця – про це кажуть 92% опитаних респондентів.

Українці більш дисципліновано дотримуються карантину в регіонах з більшою кількістю хворих на коронавірус. Коли небезпека стукає в двері, люди починають діяти відповідально.

Кількість випадків захворювань у регіонах та відсоток тих, хто не дотримується карантину.
Кількість випадків захворювань у регіонах та відсоток тих, хто не дотримується карантину.
джерело: postmen

Велика різниця між змінами поведінки в місті і в селі. Епідемія – більш міський феномен. В селах значно менше змінились всі аспекти життя.

  • У великих містах вполовину більше людей (+10% респондентів)  зазначають, що почали більше їсти на противагу жителям містечка чи села;
  • У великих містах вполовину більше респондентів (+11%) відзначають, що почали більше спати в порівнянні з жителями села;
  • Люди з великого міста значно частіше відзначають, що почали менше гуляти (на 12% більше респондентів, на 60% за тих, хто став менше гуляти на селі);
  • Люди з великого міста значно частіше відзначають, що стали більше працювати (на 13% більше респондентів або на 65% за тих, хто більше працює серед жителів містечка чи села).

Різниця в зміні поведінки за віковими групами також суттєва і більше торкнулась молодого покоління. Наприклад, що старша вікова група, то більший показник "став менше працювати". Це показує, що молоді люди працюють на більш адаптивних роботах і в цей період робоче навантаження стало більшим, зокрема як наслідок зниження продуктивності через дистанційну роботу.

  • Люди з низьким доходом стали менше працювати. Це свідчить про те, що спеціальності з низькою оплатою, які вимагали низьких навиків і кваліфікацій, скорочуються найсильніше і першими.
Дані щодо того, як змінились витрати у мешканців міст-мільйонників та у сільських жителів
Дані щодо того, як змінились витрати у мешканців міст-мільйонників та у сільських жителів.
ДЖЕРЕЛО: POSTMEN

Витрати по різному сприймаються в залежності від віку. Найбільший розрив спостерігається в динаміці витрат домогосподарств між великими містами і містечками.

Люди у великих містах перестали витрачати на розваги/кафе/спортклуби. На противагу цьому необхідність закупити їжу, ліки і товари першої необхідності (за відсутності витрат на розваги) призвела до зростання загальних витрат у жителів малих населених пунктів.

Дані щодо того, як дії бренду чи компанії впливають на споживацьку активність населення.
Дані щодо того, як дії бренду чи компанії впливають на споживацьку активність населення.
ДЖЕРЕЛО: POSTMEN

Турбота про працівників і збереження робочих місць очолюють перелік дій компаній і брендів, які збільшують бажання купувати їхні товари і сервіси. Це може означати, що саме ці дії варто комунікувати активніше.

Підтримка армії і волонтерів в умовах пандемії залишається важливою соціальною активністю. Споживачі готові купувати активніше товари і сервіси брендів, які допомагають армії і в цей час.

Це може означати, що не лише допомога в боротьбі з коронавірусом, але й інші виклики мають бути зонами соціальної активності брендів і комунікуватись ними.

Продукти харчування в абсолютному топі росту покупок – 80,3% зазначили, що їхні витрати на продукти зросли. Це зона великих можливостей для рітейлу, але ще більша можливість для e-commerce. Для 19% українців онлайн-покупки вже стали більш бажаним способом закуповуватись.

Однак можливість купувати продукти онлайн поки що обмежена. Рітейлери лише починають адаптовуватись, логістика має дозволити і опрацювати бізнес-процеси для доставки продуктів.

Дані щодо того, на який період у українців вистачить заощаджень.
Дані щодо того, на який період у українців вистачить заощаджень.
ДЖЕРЕЛО: POSTMEN

У українців вкрай мало заощаджень. 60% респондентів стверджують, що їх або зовсім немає, або вистачить на місяць. Це означає, що повернення до економічної активності протягом місяця стає питанням виживання країни.

З покупок, які найбільша кількість українців відклали на майбутнє, – одяг, взуття і відпустки. Однак в зоні суттєвого зниження опинились всі великі покупки і навіть оплата комунальних послуг.

Світові тренди свідчать: що довше країна проводить на карантині, то більший відсоток населення починає відмовляти собі у товарах щоденного вжитку. В Україні цей тренд на початковій стадії, як і епідемія.

Якість і ціна – головні критерії здійснення покупок (77% і 69% українців відповідно). Раціональні міркування значно переважають емоційні фактори.

Легкість, гумор, крутизна – серед якостей, які найменш затребувані в комунікації брендів і ймовірно недоцільні, якщо не токсичні.

Найбільший страх українців – втрата робочого місця.

Смартфон стає головним медіа: приріст у користуванні у 70% українців в порівнянні з докарантинним періодом. Користування ТБ приросло у 18% українців. Решта медіа – майже без змін.

Найпопулярніші відповіді українців на запитання щодо їхніх планів після карантину.
Найпопулярніші відповіді українців на запитання щодо їхніх планів після карантину.
ДЖЕРЕЛО: POSTMEN

І головне – людям потрібні люди! Після карантину більшість українців мріє зустрітись з рідними і друзями.

Підтримуймо один одного, улюблені бренди і компанії, тих, кому важче, ніж нам, і все буде добре!

Ярослав Ведмідь, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки. 

powered by lun.ua
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.