Перші провали ВАКС: чому Труханов, Гаврилова та інші "топи" залишаться непокараними за "брехню" в деклараціях

Понеділок, 13 квітня 2020, 14:30

Вищий антикорупційний суд, окрім великих корупційних схем, розглядає також і справи щодо "брехні" в деклараціях топпосадовців. 

Кримінальний кодекс визначає покарання за це штрафом, громадськими роботами або ж позбавленням волі до двох років із забороною займати державні посади (стаття 366-1). Це злочин невеликої тяжкості.

Але недооцінювати цю статтю не можна. Бо найчастіше обійти систему декларування намагаються можновладці, ховаючи майно, походження якого не можуть пояснити, тож і законність цього майна під великим сумнівом. 

Вироки у таких справах – це показник дієвості всієї системи електронного декларування. Злагоджена робота НАЗК, НАБУ, прокурорів САП та суду має демонструвати невідворотність покарання за спроби обійти механізми e-декларування. 

Притягнути чиновника до кримінальної відповідальності за "брехню" в декларації можна лише протягом трьох років з моменту її подання. Тобто для того, аби чиновник отримав покарання, за три роки треба провести розслідування, скерувати справу до суду та винести вирок, який набуде чинності. 

У нереформованих райсудах такі справи, скеровані НАБУ та САП, суттєво затягувалися. 

Але з появою ВАКС все мало змінитися. Окрім неупередженості і фаховості, від суддів чекали швидкого розгляду таких справ і розуміння пріоритетів. 

Зараз, через рік після призначення суддів і складання ними присяги, можна констатувати, що надії на це виявилися поки що марними…

В Антикорупційному суді по суті розглядається більше десятка справ про недекларування. Більшість із них стосується декларацій чиновників за 2016 рік. Тобто подавалися ці декларації у березні 2017 року. 

Загальна сума незадекларованого майна в усіх справах сягає більше 100 млн грн. 

Зараз на дворі квітень 2020, тож проста арифметика показує: минуло три роки з моменту ймовірного вчинення злочину (внесення недостовірних відомостей до декларацій за 2016 рік), і жоден із зафіксованих потенційних порушників не понесе реального покарання, навіть якщо вину буде доведено. Вони навіть не матимуть судимості.

А імена у декого з фігурантів  цих справ на слуху у всієї країни. Це і одеський мер Геннадій Труханов, і колишня керівниця Держаудитслужби Лідія Гаврилова, і ексміністр інфраструктури Володимир Омелян. Усі вони вийдуть сухими з води.

Для справедливості варто зазначити, що більшість цих справ надійшло до ВАКС восени з інших судів, де їх не розглядали і не турбувалися про строки. Але навіть так ВАКС мав усі шанси їх розглянути. 

За нашими спостереженнями, суд навіть не намагався встигнути. Варто врахувати і той факт, що зараз судді Антикорупційного суду, які розглядають справи по суті, завантажені в рази менше, ніж у звичайних судах, де на розгляді не понад 200 справ, а тисячі.

Візьмемо до прикладу справу Труханова. Він обвинувачується у недекларуванні майна колишньої дружини Тетяни Колтунової на 32 млн грн за 2015 рік і 18 млн за 2016. 

При цьому детективи НАБУ відкопали цілу низку доказів про те, що Труханов фактично жив разом з Колтуновою, що зобов'язує декларувати її майно. Численні переписки, спільні поїздки, спільне майно у помешканні і багато іншого. 

Якщо за 2015 рік апріорі чогось добитися було неможливо, бо строки збігли ще до появи ВАКС, то за 2016 рік були не просто шанси, а всі можливості довести справи до логічного завершення у вигляді вироку. 

Справа потрапила до суду 23 жовтня 2019 року. У колегії суддів Віктора Ногачевського, Лесі Федорак і Маркіяна Галабали було чотири місяці на справу з відносно невеликою кількістю матеріалів – 34 томами. 

Справа недекларування мера Одеси Труханова. Історія розгляду цієї справи у ВАКС.
Справа недекларування мера Одеси Труханова. Історія розгляду цієї справи у ВАКС.
Джерело: Центр протидії корупції

І що доволі показово, на засіданні 31 березня (це останній день притягнення до відповідальності Труханова) лишилося дослідити тільки два томи справи. За сприятливих умов це можна зробити за одне засідання, якщо не швидше. 

Дослідження доказів – чи не найдовша стадія судового процесу. Тож за більшої інтенсивності засідань справу можна було завершити до 31 березня. Звичайно, захист би використовував усі механізми затягування, але за нинішньої швидкості роботи Антикорупційного суду цього навіть не знадобилося.

Ще раніше до ВАКС потрапила справа Гаврилової – 11 вересня 2019 року, тобто через тиждень після початку роботи суду. Вона за 2016 рік не задекларувала майна на 4,6 млн грн. Зокрема, це майно її колишнього чоловіка, з яким вона продовжувала жити навіть після офіційного розлучення, тож повинна декларувати спільне майно (схоже на Труханова, правда?). І доказів теж чимало: спільний відпочинок, оплата чоловіком ремонту в оселі тощо. 

Але судді Тетяна Гавриленко, Олена Танасевич (голова суду ВАКС) і Катерина Сікора призначали засідання з великим перервами у декілька тижнів або й місяць.

Справа недекларування Гаврилової. Історія розгляду цієї справи у ВАКС.
Справа недекларування Гаврилової. Історія розгляду цієї справи у ВАКС.
джерело: Центр протидії корупції

А майже через три тижні після початку роботи суду, 25 вересня 2019 року, до Антикорсуду надійшла справа ексміністра Омеляна. Він не задекларував за 2016 рік автівку, факт користування землею і будинком. Загалом сума незадекларованого більша від 8 млн грн. 

Але й тут судді Віктор Маслов, Леся Федорак і Катерина Сікора призначали засідання з такими інтервалами, що строки вже пропущені.

Всього у цій справі призначили 15 засідань, щонайменше три з яких не відбулися. Останні два засідання відбулися вже у квітні, коли строки закінчилися. І якщо темп роботи восени був більш-менш інтенсивний (4 засідання за жовтень і 4 за листопад), то далі він дуже сповільнився. 

Після засідання 26 листопада наступне призначили на 12 грудня (15 днів різниці). Наступне – аж на 24 січня (42 днів різниці). Потім – 19 лютого (25 днів різниці). А це у сукупності два з половиною місяці.

І Труханов, і Гаврилова, і Омелян вже зараз можуть попросити суд звільнити їх від кримінальної відповідальності та закрити справу, а відмовити їм не вийде. Але всі вони вирішили показово, скоріш за все для піару, продовжити процес з формулюванням: "довести невинуватість". Тільки це вже неважливо: навіть якщо суд визнає винуватість, покарання ніхто не понесе.

Ми розказали вам про найбільш резонансні справи, обвинуваченими в яких є посадовці найвищого рівня. Проте на розгляді у ВАКС є ще низка справ про недостовірне декларування. 

У багатьох з них обвинувачення так само закінчується недостовірними даними в декларації за 2016 рік, тож у цих справах вони не понесуть жодного покарання. Справи тих, у кого є 2017 рік і наступні, продовжать слухатися, але за епізод щодо 2016 року також ніякого покарання не буде. 

Які ще справи, фігурантами яких є топчиновники, перебувають на розгляді Вищого антикорупційного суду
Які ще справи про недостовірне декларування, фігурантами котрих є топчиновники, перебувають на розгляді Вищого антикорупційного суду
джерело: Центр протидії корупції

Вищий антикорупційний суд надав нам на офіційний запит інформацію про те, наскільки часто призначалися засідання у цих справах. І особливих відмінностей з описаними вище провадженнями ми не побачили. 

Частота засідань не дозволяла закінчити справу так, щоб обвинувачені у недекларуванні за 2016 рік отримали вироки до закінчення строків. Між засіданнями знову були інтервали подекуди довжиною в місяць і більше. Детально про дати всіх засідань на інфографіці нижче.

Графік інтенсивності засідань ВАКС у справах про недекларування.
Графік інтенсивності засідань ВАКС у справах про недекларування.
джерело: Центр протидії корупції

Треба, звісно, сказати, що по Омеляну, Гавриловій та низці інших обвинувачених у недекларуванні справи починалися з іншого злочину – незаконного збагачення. Недекларування було додатковою частиною. 

Але зважаючи на те, що строк притягнення до відповідальності за основний злочин, тобто незаконне збагачення, варіювався від 5 до 10 років, під ці терміни підпадало й недекларування.

Однак Конституційний суд визнав кримінальну статтю про "незаконку" неконституційною, тому в усіх цих справах залишилося лише недекларування, строк притягнення до відповідальності за яке – три роки.

Усе це добре знають і судді ВАКС. Але з невідомих для нас причин вони вирішили не приділяти збігаючим строкам уваги, не напружувати себе додатковим тайм-менеджментом та не обирати пріоритети. 

Ці справи могли стати важливими прецедентами покарання за "брехню" в декларації чиновників найвищого рівня та врешті продемонструвати такі очікувані покарання за приховування статків. Це саме те, чого очікує суспільство від системи електронного декларування та роботи суду. 

Але в підсумку місяці роботи детективів, прокурорів та самого суду у цих справах уже виявилися марними. 

То чим відрізняється банальний "злив" справи у райсуді від "збігу" строків в Антикорупційному суді? Справедливості поки немає ні там, ні там. 

Ми переконані, що це не наслідок умисного затягування чи небажання суддів розглядати справи. Ми бачимо і безліч позитивних прикладів в роботі ВАКС і швидкості розгляду, але не можемо мовчати про недоліки. Адже не усунувши їх зараз, суд в майбутньому банально не впорається із набагато більшими викликами.

І якщо така неприємна тенденція продовжиться, Центру протидії корупції доведеться створювати черговий реєстр злитих справ. На цей раз у виконанні органу, на який покладалися найбільші надії. 

Андрій Савін, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Що робити, якщо побачили порушення закону на виборчій дільниці

Бігом за щастям: навіщо брати участь в благодійному пробігу

"Зелена металургія" здорового глузду

9 млрд за мережі та чому Україна віддаляється від ЄС

Мирне співжиття "тримовних" бельгійців, або Чи добре живеться в кількамовних країнах?

Турботу про економіку та національну безпеку українці ставлять вище за боротьбу з пандемією