"Зачароване коло" призначень на посади, або Яку роботу над помилками має провести влада

649 переглядів
Вівторок, 28 квітня 2020, 17:00
Віктор Тимощук
заступник голови правління ЦППР

Чергова "зрада". У п'ятницю уряд дещо несподівано звільнив керівників митниці та податкової.

Можна пробувати розібратися, чи були провали у роботі цих керівників, чи є їхня особиста вина у недоборах у державний бюджет. Але хотілося б використати цей кейс, щоб привернути увагу до значно важливішої проблеми в державі – ставлення до державної служби загалом.

І тут є очевидною серйозна помилка нової влади, зроблена у перші ж дні, коли у вересні 2019 року було ухвалено закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади". 

Цей закон уможливив звільнення без підстав і пояснень будь-якого керівника посади категорії "А" (а це керівники державних служб, інспекцій, агентств, їхні заступники, державні секретарі міністерств). Йдеться про нову статтю 87-1 у законі "Про державну службу". Тож тепер кожна зміна уряду чи окремих міністрів відкриває 4-місячний період на "перезавантаження" (а на практиці – переважно на заміну "своїми").

Усі хочуть швидких результатів. Хоча у державній машині це практично неможливо. Україна достатньо велика держава, великі системи, великі проблеми. Тому для позитивних результатів в масштабах країни завжди потрібен час. Недаремно ж і політикам (президенту, депутатам) Конституцією теж дається тривалий час, може, навіть дещо завеликий, але це 5 років.

Тому найперше, що хотілося б порадити владі, – це виправити помилку і скасувати статтю 87-1 у законі "Про державну службу".

Звільнення з державної служби завжди має бути вмотивоване, з причинами і їх поясненням. Тут також потрібно відновити повноваження і довіру до Комісії з питань вищого корпусу державної служби. Звільнення, переведення мають бути обґрунтованими і прозорими.

Інакше нас чекає "зачароване коло" – звільнення, призначення в очікуванні дива і знову звільнення. Але воно не буде вічним, бо державні інституції від цього лише погіршуються і врешті руйнуються остаточно. А за ними і держава …

Читайте також:

Реформа державної служби: що зроблено, що провалено і як рухатись далі?

Також потрібно не лише повернути достатній рівень захисту державних службовців. Треба покращити якість добору, особливо на вищі посади державної служби.

Досвід 2016-2019 років показував, що конкурси дозволяють знаходити гідних кандидатів, навіть якщо політична влада має своїх фаворитів та інтереси. Багато з відібраних у ті роки топ-чиновників продовжують роботу досі і часто є найкращими у нинішній владі.

Лунають дискусії, що, може, конкурс на ці посади взагалі не потрібен та/або тут має бути вищий рівень свободи у політиків.

З першою тезою важко погодитися. Тоді треба зрозуміти – де політики братимуть кандидатів на вищі посади держслужби? Невже тільки з друзів-знайомих-родичів-колег? Але ж це призначення на службу державі (суспільству), а не собі у помічники. Яка тоді буде довіра до такого призначення у наступників (нового прем'єра, міністра, парламенту, президента)? Тобто ми знову повертаємося до "зачарованого кола".

Тому друга помилка, яку треба виправити, – це запровадити справжні конкурси на державну службу. Не профанацію з 5-ма "кандидатурами-переможцями" на довільне меню-вибір для політиків. Це ж теж абсолютно підриває довіру до конкурсів. Як компроміс щодо посад категорії "А" можна погодитись максимум на 2-3 відібраних кандидатів-переможців, але з рейтингом і обґрунтуванням, якщо призначають не першого у рейтингу.

Призначення "з випробуванням" (але реалістичними завданнями), право резерву теж будуть корисні.

Саму конкурсну процедуру можна і треба удосконалювати. Потрібно менше суб'єктивізму, більше прозорості. Фахівці мають достатньо напрацювань у цьому питанні, адже досвід України тут вже досить значний.

І останнє, але не за важливістю. Була інформація, що останнім часом на конкурси люди не йдуть. І не лише через незахищеність держслужби. Черги менеджерів з бізнесу взагалі не спостерігається. Тому хочеться ще раз наголосити: між державною службою і бізнесом є суттєва різниця. У місії, правилах, ресурсах, особистих мотиваціях тощо. І найкращі менеджери з бізнесу не підуть на держслужбу, тим паче суцільним фронтом і надовго.

Тому треба "вирощувати" службовців, заохочувати їхнє навчання, постійне підвищення кваліфікації, кар'єру, захист. Адже найцінніший ресурс будь-де – це люди. І державна служба – одна з ключових систем для якості нашого життя, безпеки та розвитку України.

Віктор Тимощук, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки. 



powered by lun.ua
Реклама:
Механізм відкликання депутата за народною ініціативою: як це працює
Депутат має нести відповідальність перед виборцями, адже насамперед він представляє саме їхні інтереси. Нерідко обранці про це забувають, коли отримують владу. Що ж в такому випадку робити людям, які голосували за недобросовісного депутата?
Міняй офіси або накриє хвиля провалу
Як змінилися офісні простори у зв'язку з епідемією COVID-19. (рос.)
15 років боротьби за права людей з інвалідністю
Ще 15 років тому я зазнавала таких жорстких цькувань в університеті, відчувала купу незручностей та порушень моїх прав.
Нові можливості для соціальних підприємців зі сходу України
Як отримати доступний кредит для бізнесу на прифронтових територіях.
Як продати бізнес: поради фінансиста
Я не раз готувала бізнес до продажу. Наведу кілька важливих рекомендацій, як це зробити успішно.
Що вбиває головну річку України і як цьому запобігти
У 2019 році у Дніпро лише в межах Києва скинули 723,2 млн куб м стічних вод, з яких 40% були неочищеними. Як врятувати Дніпро?
Bitcoin в законі
Як відбувається правове регулювання віртуальних активів в Україні.