Що не так з управителями активів АРМА?

958 переглядів
Четвер, 07 травня 2020, 19:00
Володимир Павленко
заступник голови АРМА

Чому з початку 2020-го року Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) не уклало жодного договору про передачу арештованих активів в управління? На це є кілька вагомих причин.

Зміна правил гри

В кінці минулого – на початку цього року в АРМА відбулося кадрове перезавантаження. Змінилося керівництво Агентства, нові очільники отримали ключові структурні підрозділи.

Перед оновленою командою постала дилема: нашвидкуруч організувати конкурси з відбору управителів і продаж арештованого майна або витратити кілька місяців для інвентаризації активів та зміни старих правил і лише після цього проводити конкурсні відбори та реалізувати активи.

Перший варіант – це шлях до обрання манікюрних салонів управителями нафтоперевалочних комплексів.  Тому ми свідомо пішли другим шляхом.

Дані про понад 2 тисячі переданих в АРМА активів було систематизовано і внесено до Реєстру арештованих активів, який вже працює у тестовому режимі.

Для відбору управителів створено окремий тендерний комітет, а умови конкурсів переглянуто у бік спрощення процедур та стимулювання конкуренції серед підприємців.

Кардинально змінився підхід до відкритості конкурсних відборів. Якщо раніше управителі на активи обиралися з-поміж авторизованих компаній, які входили до закритого списку з обмеженою кількістю учасників, то наразі Агентство максимально розповсюджує інформацію про конкурси за допомогою усіх доступних каналів комунікації.

Читайте також: Інакші: погляди та підходи до роботи з проблемними активами

Для більш суттєвих інституційних змін необхідно змінювати законодавство, і спільно з народними депутатами АРМА вже розробило пакет апробованих досвідом пропозицій. 

Ті ж нововведення, які можна втілити на локальному рівні, на даний момент імплементовані, що дало змогу підготувати більш якісний ґрунт для оголошення десятків конкурсів на пошук управителів.

Аналіз активів

Сьогодні в управлінні АРМА є низка великих і складних активів, до передачі яких в управління треба ретельно готуватися. Адже досить просто оголосити конкурс, з дотриманням усіх формальностей обрати нікому невідому компанію-управителя – і отримати черговий скандал. Як це неодноразово було з Межигір'ям.

Наприклад, арештований і переданий до АРМА "Український Медіа Холдинг" – це десятки інтернет-видань, численні радіостанції, відомі журнали і газети, які вкупі складають значну частку медійного ринку України. Управляти такою мультимедійною групою, м'яко кажучи, непросто, а управляти ефективно – і поготів. 

До того ж у цьому випадку, крім суто економічних аспектів, вагому роль відіграє і політичний контекст, адже умовний олігарх-українофоб може запропонувати найбільш конкурентні умови управління, і АРМА буде зобов'язане обрати його управителем. А це вже очевидні ризики для національної інформаційної безпеки.

Тому для оголошення конкурсу на такі активи необхідно ретельно вивчити ринок, провести консультації з його учасниками. Важливо проаналізувати  структуру самого активу, аби розуміти, як ефективніше ним управляти, передати його в управління весь чи окремими лотами. Зрозуміти, чи є на ринку потенційні якісні управителі для об'єкту взагалі.

Виходячи із цих завдань, ми будемо і надалі аналізувати ринки й активи, аби конкурси оголошувати не заради оголошення, а задля відбору надійного і ефективного управителя, який забезпечуватиме збереження активу і  надходження до державного бюджету.

Дефіцит попиту

Після впровадження необхідних змін АРМА почало активно оголошувати конкурси з відбору управителів. Станом на кінець квітня було оголошено близько 40 конкурсів, з них 25 відборів завершились.

Проаналізувавши кількісні і якісні показники, ми з'ясували, що 72% конкурсів фактично не відбулися взагалі. Причинами цього є:

  • невідповідність учасників кваліфікаційним критеріям (40%);
  • відсутність претендентів на управління активом (20%);
  • скасування судами арештів після оголошення конкурсу на актив (16%);
  • подача документів лише одним учасником, що суперечить суті конкурсу (12%).

Відтак лише 3 конкурси  завершилися відбором управителів, з якими наразі триває процедура укладення договорів.

 

Також ми проаналізували 35 заяв від бізнесу у завершених відборах, 74% з яких навіть не дійшли до розгляду по суті (учасники надали не всі документи, оформили їх неправильно або не підтвердили необхідну інформацію).

В результаті ми отримали 9 валідних заяв на 13 конкурсів, що розглядались по суті. Тобто конкурс склав менше 0,7 управителя на актив. І це при тому, що у третині випадків відбір оголошувався повторно, на деякі активи – тричі.

Не кажучи вже про те, що зазначений показник враховує лише формальні параметри, тоді як, беручи до уваги економічний зміст запропонованих програм управління, релевантний попит на активи виявиться ще меншим.

Вся ця статистика красномовно свідчить, що на активи АРМА поки немає черги з потенційних управителів, причому не лише надійних і з гарною репутацією, а будь-яких. Чому так?

Проблемні активи

Звісно, велику роль тут відіграє специфіка активів, якими управляє Нацагентство. За своєю природою це венчурні активи, обтяжені кримінальним провадженням і ймовірністю щонайменше юридичного саботажу з боку власників. Ефективно управляти такими активами зможе не кожен і ось чому:

1. Високий поріг входу в проект та низька рентабельність на початку управління. 

Для того, щоб виграти конкурсний відбір, управитель  повинен підтвердити наявність достатнього досвіду, персоналу, матеріально-технічної бази та свою платоспроможність, а також підготувати якісну програму управління. 

Після перемоги на конкурсі витратитись  на оцінку активу, нотаріальне посвідчення договору управління, отримання операційного контролю над активом та, у разі необхідності, приведення активу у стан, придатний для комерційної експлуатації. 

Ці процедури можуть зайняти кілька  місяців, протягом яких дохід не буде генеруватись, а витрати можуть бути значними.

2. Високий шанс протидії власника і на етапі заходу на актив, і на етапі здійснення управління,  якщо актив рентабельний.

3. Ризик спорів з новим власником у ситуації, коли  актив буде стягнутий за договором застави/іпотеки або ж проданий в порядку виконання судового рішення.

4. Нестабільність арештів. Арешт може бути скасований у будь-який момент, і АРМА зобов'язане  повернути його власнику протягом трьох днів. 

При цьому в разі накладення нового арешту попереднє управління не відновлюється і вимагає проведення нової процедури відбору, що займає 1-2 місяці з врахуванням строку на оголошення відбору, відбір оцінщика, власне оцінку та нотаріальне посвідчення договору.

5. Відсутність усталеної практики успішного державно-приватного партнерства.

Таким чином,  управління активами АРМА вимагає від бізнесу  не лише наявності досвіду у відповідній сфері і підтвердження  спроможності управляти такими активами, а й готовності управителя відстоювати своє право управляти перед власником, судами та правоохоронними органами.

Однак ризики компенсуються перевагами, зокрема можливістю управляти працюючим бізнесом, отримувати відшкодування витрат за рахунок отриманих доходів та винагороду від управління активом.

Поки що пропозиція активів від АРМА значно перевищує попит. Тому нарощування останнього, зокрема шляхом відкритості і готовності до діалогу з вітчизняним бізнесом, є одним з наших ключових пріоритетів. Адже точка перетину попиту і пропозиції у сфері управління арештованими активами – це рівень доходів як бізнесу, так і держави.  І в інтересах обох гравців рухати точку рівноваги якомога вище вгору.

Володимир Павленко, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

powered by lun.ua
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.