Наступним прем'єром буде Єхануров. Але не скоро
У Верховній Раді активізувався процес збору підписів за відставку вже не окремо взятого міністра, а українського уряду в цілому. Хороша акція, щоб привернути до себе увагу виборців, хайпануть і висловити глибоку стурбованість.
Але довести справу до кінця, тобто до відставки уряду, навряд чи вийде. Упевнений, 150 підписів знайдуться, спікер поставить питання про довіру уряду на голосування, але голосів набереться не більше, а то і менше, ніж на папері зі збору підписів за відставку.
А це означає, що уряд Дениса Шмигаля отримає необхідну легітимність, якщо і не на рік (імунітету точно не буде), то до листопада – без проблем.
Назвіть мені хоч одну причину, за якою президент в розпал економічної кризи і коронакризи відправить цілком функціональний уряд у відставку? Щоби що? Виконати бажання політичних опонентів? Так президент не робить. Щоб призначити новий прогресивний уряд зі своїх? Але і такого немає. Навіщо тоді ламати велосипед, коли він їде? Так що на 99% впевнений, що відставки уряду в найближчий час не буде.
Уряд Шмигаля – ідеальний ситуативний технічний уряд. Ситуативний, тому що так вийшло. А технічний, тому що у нього немає жодних явно виражених політичних амбіцій. Навіщо президенту прем'єр з політичними амбіціями? Шмигаль не має таких амбіцій, виглядає як прем'єр впевнено, він функціональний – все працює і удар тримати вміє. Та ще й з комунікаціями у нього все добре: відкритий, говорить просто, ясно і так, що до нього прислухаються.
Та й хто з існуючих політиків хотів би, щоб його кинули в політичну топку в такі критичні часи для країни і світу. А Шмигаль вже там, його це не бентежить. Він просто працює.
Але ось відразу після місцевих виборів 25 жовтня питання може стати ребром. Багато чого буде залежати від результатів виборів. Від їхнього успіху чи неуспіху для партії влади.
Чи стане тоді краще з українською економікою, чи будемо ми відчувати впевненість і захищеність, якщо, не дай бог, друга хвиля коронавірусу буде жорсткою? Я оптиміст, але на ці питання відповім з великою часткою песимізму. І в такій ситуації ніхто з команди Зеленського не захоче брати на себе політичну відповідальність і стати прем'єром-камікадзе, адже потрібні будуть непопулярні кроки і 24/7 роботи з потом і кров'ю.
Ось тут формула молодість + досвід можуть спрацювати. Чи буде прем'єром хтось із активних політиків з 2014 до 2019 року? Ні. Політично ні президенту, ні партії "Слуга народу" це не вигідно. Чи візьмуть когось із періоду до 2014 року? Можуть. Але хто це може бути?
Тігіпко? Хороший кандидат. Але є три проблеми. 1. Він асоціюється з Партією регіонів, а значить – з Януковичем, і це відразу зробить його токсичним для президента у великої частини виборців. 2. Він амбітний. І може почати свою політичну гру, роблячи конкуренцію президенту. 3. Тігіпко не буде просто технарем. Йому потрібен буде реальний інструментарій без втручання в його роботу. А президент тяжіє до управління процесами там, де уряд повинен бути самостійним. А ще у Тігіпка є незрозумілі бізнес-операції з експрезидентом, згадаємо "Ленінську Кузню". Так що навряд.
А ось така людина, як Єхануров, який незаангажований політично, абсолютний центрист і державник, який не боїться політичної топки в складні часи, який досить конструктивний, щоб співпрацювати з президентом і з яким цікаві нові виклики, по-моєму, ідеальний як потенційна фігура прем'єра.
Думаю, що така людина, як Юрій Іванович, готовий буде йти на компроміси щодо кандидатур на міністрів. Єдине, йому потрібні будуть максимально професійні та технократичні міністри фінансів, економіки, соціальної політики і енергетики. До речі, не виключаю, що багато міністрів зможуть перейти з існуючого уряду і в наступний Кабмін. Кандидат номер один, звичайно, Аваков. Але ключовим міністром буде міністр фінансів, який повинен буде підготувати якісний бюджет на 2021 рік і бути ідеальним переговорником з МВФ.
Дмитро Васильєв, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
