Корупційні вікна в законодавстві: що потрібно знати про антикорупційну експертизу

379 переглядів
П'ятниця, 10 липня 2020, 16:00
Валентин Гвоздій
заступник голови Національної асоціації адвокатів України, керуючий партнер GOLAW, адвокат

Система антикорупційного комплаєнсу, розгорнута останніми роками в Україні, є новою для нас, проте вже сьогодні ми маємо сформовану практику її реалізації і можемо розмірковувати стосовно ефективності тих чи інших інструментів.

Хочу звернути увагу на такий собі непомітний важіль, наданий наразі законом простому громадянину, який побачить корупційне вікно в будь-якому обов'язковому для всіх нормативному документі. Це один із механізмів протидії та запобігання корупції – антикорупційна експертиза.

У Законі України "Про запобігання корупції" (надалі – Закон) визначається, що антикорупційна експертиза – це діяльність із виявлення в нормативно-правових актах або в проєктах нормативно-правових актів положень, які самостійно чи у поєднанні з іншими нормами можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень або правопорушень, пов'язаних з корупцією. 

У процесі здійснення антикорупційної експертизи аналізується можливість окремого нормативно-правового акту чи його певних положень самостійно сприяти вчиненню певного корупційного правопорушення, а також розробляються рекомендації стосовно їх усунення.

Хто може здійснювати антикорупційну експертизу?

Законом зокрема передбачена можливість громадських об'єднань, їхніх членів або уповноважених представників, а також окремих громадян та юридичних осіб в діяльності щодо запобігання корупції проводити, замовляти проведення громадської антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та їхніх проєктів, подавати за результатами експертизи пропозиції до відповідних органів, отримувати від відповідних органів інформацію про врахування поданих пропозицій.

Громадська антикорупційна експертиза та оприлюднення її результатів може проводитися за ініціативою та коштами фізичних осіб, громадських об'єднань та юридичних осіб. Проведення такої експертизи можливе також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, зокрема коштом міжнародної технічної допомоги.

Прогалини закону

Хоча проведення громадської антикорупційної експертизи не є обов'язковим, її результати та можливі рекомендації підлягають обов'язковому розгляду суб'єктом владних повноважень, який видав цей акт, його правонаступником або суб'єктом, до якого перейшли відповідні нормотворчі повноваження у даній сфері. 

Тим не менш Законом не встановлюються чіткі вимоги щодо врахування цим органом зауважень та/або рекомендацій громадської експертизи.

Зокрема Законом наразі не передбачено покрокової процедури передачі висновків громадської експертизи органам державної влади та місцевого самоврядування. Крім того, відсутній механізм реагування органами влади на такі зауваження та/або рекомендації. Обов'язковим є лише їх оприлюднення.

Чи буде працювати механізм?

Слід пам'ятати, що якщо той чи інший суб'єкт владних повноважень не відреагував на таку експертизу, то його бездіяльність можна оскаржити у суді та визнати її незаконною. 

У такому випадку суд, встановлюючи, наприклад, певні юридичні факти (корупційні вікна), не позбавлений можливості (у залежності від конкретних обставин) зафіксувати їх у своєму рішенні. У подальшому це може бути використано або при визнанні нормативного акту недійсним, або для притягнення чиновника, який не відреагував на законні зауваження, до відповідальності. Питання відповідальності знову ж таки має вивчатися у кожному конкретному випадку і завжди вимагає ситуативного підходу.

Мені поки не відомі випадки ефективного застосування описаного інструменту, однак я можу привести приклад ефективності обов'язкової антикорупційної експертизи, яку зокрема має право проводити Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

Висновки

Можемо зробити висновок, що прогалини у законах дійсно існують, а такі механізми, як антикорупційна експертиза, допомагають їх виявляти та виправляти. Тож не варто бачити у цих недоліках можливість для реалізації корупційних схем: законодавчі недоліки поступово будуть усунуті, проте покарання за недотримання норм Закону діє вже сьогодні.

Валентин Гвоздій, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  





powered by lun.ua
Реклама:
Суддівський тероризм: як корумповані судді беруть у заручники державу
Ситуація в країні: до справжнього політично-економічного апокаліпсису, який останні місяці розгортається в Україні, додався ще й судовий.
Пів року реформ: якісні зміни чи стагнація будівельного ринку?
Славнозвісна схема ДАБІ "5 дол за квадратний метр" працює з новим розмахом. Що з цим робити?
Суспільство сучасне VS пострадянське: що не так з нашим уявленням про взаємодію людини та держави
Успішні сучасні суспільства розвиваються на інших принципах: принципах самоврядування та ринку, завдяки яким місцеві мешканці активно впливають на життя своєї громади. На жаль, ми застрягли на декілька десятиліть позаду, а найгірше, що через установки дорослих недоотримають діти.
Іншого шансу не буде
Чому 2020 рік – найкращий час для внутрішнього туризму.
Навіщо держава лізе в кишені до українців
Що споживачі повинні знати про фінансовий моніторинг.
Чому Верховна Рада ігнорує питання захисту прав ветеранів?
За перше півріччя Верховна Рада ухвалила 290 законів та постанов, з яких лише 6 стосуються соціального захисту ветеранів та умов проходження військової служби.
Перезавантаження української "оборонки"
Прозорі закупівлі, корпоратизація оборонних підприємств та інші законодавчі зміни для реформування галузі.