Децентралізуємо столицю: новий закон про Київ

2773 перегляди
Середа, 15 липня 2020, 21:22
Дмитро Гурін
депутат фракції "Слуга народу"

15 липня профільний комітет підтримав проєкт, який ми з колегами розробляли рік. Цей законопроєкт унікальний. Вперше в країні законопроєкт масштабно обговорювався з тими, на чиє життя він вплине.

Спочатку ми зібрали групу небайдужих киян, які розповіли нам про місто їхньої мрії і поставили нам завдання на цей закон. Потім приєднались 100 експертів, а ще пізніше 1000 киян взяли участь у публічних консультаціях по всіх районах Києва.

Ключові нововведення, які ми пропонуємо:

  • Ми повертаємо самоврядування, яке у нас відібрали 185 років тому.

Серед усіх українських міст найменше прав має наша столиця. Тому перше, що ми маємо зробити, — повернути Києву самоврядування. 

Ми повертаємо повноваження міському голові та скасовуємо колективну безвідповідальність, нав’язану нам сьогоднішньою системою. За новим законом Київ отримує систему управління з сильною міською радою і сильним міським головою.

  • Децентралізація (нарешті!) дійде до Києва.

Сьогодні райони Києва не об'єднані спільними інтересами, розрізані територіально і не мають свого самоврядування у вигляді районних рад. Ми робимо децентралізацію столиці і віддаємо в райони повноваження і бюджети.

Що це означає? Після обов’язкового за законом дослідження, яке врахує фінанси, кількість населення і — головне — думки мешканців, з'явиться новий поділ на райони. Адже район — це не територія. Район — це люди, об'єднані спільними інтересами. А там, де є люди, є і самоврядування.

У кожного мешканця з'явиться Ратуша — місце, де можна вирішити всі проблеми містянина. Там має бути все необхідне: ЦНАП, офіси комунальних служб, можливість оформити паспорт, відкрити бізнес, одержати соціальну допомогу, потрапити на прийом до депутата, дізнатися про нове будівництво і проєкти розвитку в районі. 

Багато хто говорить, що це нереально. А мені соромно, що досі київська влада не цікавиться тим, що люди бігають по інстанціях по всьому місту і не розуміють, де і як їм вирішити свої проблеми.

  • Місто в смартфоні

Так само кожен мешканець зможе отримати міськи сервіси у своєму смартфоні. Для цього ми запускаємо електронне ядро міста — електронну канцелярію, де всі документи міста і районів доступні з моменту підписання, відкрита система геопросторових даних міста, реєстр всього міського майна і база, в якій будуть всі онлайн-дані міста — про затори, екологію і таке інше.

А також ми впроваджуємо принцип "місто як сервіс", тому всі ці електронні бази будуть відкритими для доступу для всіх зовнішніх сервісів — Uber, Google, Glovo — все те, чим ви користуєтесь.

Роль міста — зробити так, щоб мешканцям було зручно жити і користуватися  наявними сервісами. 

  • Ми завершуємо забудовні війни та відкриваємо можливість участі мешканців в прийнятті рішень в місті.

Київ стане містом, де нас питатимуть, як нам всім жити далі. Бо саме ми сплачуємо податки, з яких формується бюджет міста та районів. 

Закон вводить нову процедуру планування території міста (затвердження детального плану територій) і нею ми закінчимо забудовну війну.

Спочатку формулюється разом з людьми, як має розвиватися район, приймається детальний план території на рівні району. І лише потім залучається інвестор, який найкращим чином втілить цей план. Спочатку мешканці, потім інвестор. Не навпаки. 

У кожного району буде розроблена Концепція інтегрованого розвитку на 10 років, а Детальні плани території розроблятимуться на конкурсній основі з урахуванням потреб мешканців і прийматимуться районною радою.

  • Новий план розвитку для Києва. 

Історико-архітектурний опорний план і режими використання особливо цінних територій — це наша база. Це те, що ми маємо зберегти. 

Історичний центр — найдорожчий актив міста, адже історичні будівлі в довгій перспективі тільки зростають у ціні. Але і про інші райони не забудемо. У кожного району буде свій план розвитку відповідно до потреб мешканців.

На основі цих двох документів ми разом з мешканцями розробимо стратегію сталого розвитку на 25 років і новий генеральний план.

Так, у Києва буде новий генеральний план. 

Скільки нам потрібно шкіл? Як ми трансформуємо нашу медичну систему? Що робимо з нашим транспортом? Як ми зробимо себе щасливими? Ось про що цей документ. 

Генеральний план є реалізацією стратегії. Як решта проєктів у місті, він після реального дослідження думки мешканців розробляється на міжнародному конкурсі. 

  • І наостанок одна з не таких помітних, але найважливіших змін: головний архітектор – не прораб і обиратиметься на прозорому конкурсі.

Більше ніякого кумівства.

Тепер головний архітектор – це заступник мера, а не міський князьок з замашками дизайнера. Він не видаватиме жодних дозволів, ми вбиваємо цим системну багаторічну корупцію. 

Тепер головний архітектор формує політики і керує процесами з планування міста. Це не значить, що планування відбувається за його смаками. Ні, головний архітектор організовує обговорення з киянами всіх питань, що впливають на планування Києва. Його головна роль – це робота з мешканцями. Це пошук відповідей на питання, як ми всі хочемо жити, як хочемо змінити наше місто. 

Давайте подивимося на наші двори, вулиці, транспорт, дитячі зони, ліфти, пішохідні маршрути. Це все неможливо змінити за рік або за два. Але ми можемо стати на рейки сталого розвитку і щороку бачити зміни.

Вже у вересні у моїх колег буде можливість проголосувати за цей закон і дати Києву шанс розвиватися за тими самими правилами, що й інші столиці Європи, і нарешті стати містом, побудованим для людини і навколо людини.

Дмитро Гурін, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  





powered by lun.ua
Реклама:
Хтось скаже Генсеку Ради Європи про карантин в Україні?
Україна так і не повідомила Генсека Ради Європи про свій відступ від зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основних свобод у зв’язку з тим, що жодного відступу так і не відбулось, на думку влади. Проте це є сумнівним з точки зору Конвенції та практики ЄСПЛ.
Як новий законопроєкт може змінити ринок таксі
Щорічний обсяг ринку — 40 мільярдів гривень. Лише третину перевезень здійснюють традиційні таксі, діяльність яких регулює чинне законодавство.
Білорусі уже вдалося
Світлана Тихановська залишила Білорусь, але протести не вщухають. Чому так? Невже лідери не потрібні? Сьогодні молоде покоління, яке становить осердя будь-яких протестів і революцій, не прив'язане до окремих авторитетів/лідерів.
Принципи щасливого материнства. Особистий досвід
З великим задоволенням хочу поділитися своїми принципами материнства та грудного вигодовування, які дуже близькі до того, з чим я йду по життю.
Саакашвілі – майбутній прем'єр-міністр уряду без Авакова?
Зеленський використає позитивний досвід Саакашвілі в контексті передвиборчого піару своєї команди.
Лукашенко втратив легітимність і розуміє, що це кінець
Що відбувається у Білорусі та якими можуть бути подальші варіанти розвитку подій? Як це впливатиме на Україну? (рос.)
Чому і як цирк із тваринами шкодить психіці дітей. Пояснює психолог
Дитина може подумати, що це з нею щось не так, всі навколо сміються і вона теж починає сміятись, але не тому що їй зараз добре, а тому що відбувається соціальне зараження.