Про граблі президента України і заявника скарги в ЄСПЛ, який не став власником "Харчевні королеви Гусячі лапки"

П'ятниця, 18 вересня 2020, 14:00

Президент України Володимир Зеленський про підозрюваного в отриманні хабара народного депутата Олександра Юрченка: "Я дуже радий. Сьогодні генеральний прокурор винесла підозру. І він її отримав, і обовʼязково сяде у вʼязницю".

Хотів би звернути увагу президента, що це повторне, грубе порушення закону. Вперше було під час прес-конференції по справі вбивства Павла Шеремета.

Я хочу жити в європейській державі (не Порошенка), в якій президент чітко усвідомлює, що він не "пацик". І поважає права кожної людини.

Тепер щодо закону. Є доволі цікавий нормативний акт, який набув чинності в Україні в далекому 1997 році, – Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.

Там є пункт 3 статті 5 Конвенції, де сказано, що кожен, кого заарештовано або затримано, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. 

Тобто не президент вирішує, чи сяде особа у в'язницю.

Ще є таке в пункті 2 статті 6 Конвенції: "Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку".

Раніше я вже писав, що Володимир Зеленський і партія "Слуга народу" дещо повторили історію Йона Гнарра.

Порушення закону Володимиром Зеленським і тепер не є оригінальним. Був випадок, внаслідок якого ЄСПЛ ще в далекому 1995 році, коли президенту було 17 років, ухвалив рішення по справі Алене де Рібемон проти Франції (Allenet de Ribemont vs France).

Коротко, про що справа.

В 1976 році перед будинком, в якому проживав заявник, був вбитий пан Жан де Брольї, депутат парламенту і колишній міністр. 

Вбитий повертався із зустрічі зі своїм фінансовим радником, паном П'єром Де Варга, який проживав в тій же будівлі і разом з яким заявник мав намір стати власником паризького ресторану "Харчевня королеви Гусячі лапки". 

Це придбання стало можливим завдяки позиці, отриманій жертвою вбивства. Він передав суму позики заявнику, який повинен був згодом погасити позику.

Було розпочато судове слідство (досудове розслідування по-нашому). Кримінальною поліцією Головного управління Паризької поліції був арештований ряд осіб, зокрема пан Аллене де Рібемон.

І потім була пресконференція із звинуваченнями на адресу заявника. Два канали французького телебачення повідомили про цю пресконференцію в своїх випусках новин.

"Новини каналу TF1 (першого каналу французького телебачення)

Пан Понятовський: Всі злочинці спіймані. Після арешту пана Де Варга-Хірша ми затримали всіх осіб, залучених до вчинення даного злочину. Це дуже проста справа. Банківську позику, яка була взята під гарантію пана де Брольї, повинні були погасити пан Де Варга-Хірш і пан де Рібемон.

Журналіст: Комісар, а хто є ключовою фігурою в цій справі? Де Варга?

Пан Оттавіолі: Я думаю, так. Г-н Де Варга.

Пан Дюкре: Підбурювачами вбивства були пан Де Варга та його прислужник, пан де Рібемон. Організатором був сержант поліції Сімоне, а вбивцею – пан Фреш.

Новини каналу "Antenne 2"

Пан Даніель Білалян, диктор: ... Таким чином, сьогодні ввечері справу було розплутано. Стало відомо ім'я вбивці і мотиви, за якими він скоїв злочин.

Пан Дюкре: Організатором був сержант поліції Сімоне, а вбивцею – пан Фреш.

Пан Оттавіолі: Це вірно. Я можу ... [нерозбірливо] факти для вас, сказавши, що справа стала результатом фінансової угоди між жертвою злочину, паном де Брольї, і панами Аллене де Рібемоном і Варга.

Пан Понятовський: Це дуже проста справа. Банківську позику, взяту під гарантію пана де Брольї, повинні були погасити пан Де Варга-Хірш і пан де Рібемон.

Журналіст: Комісар, а хто був ключовою фігурою в цій справі? Де Варга?

Що суд написав в своєму рішенні?

Суд констатував порушення п. 2 статті 6 Конвенції у випадку, коли під час пресконференції представник уряду та посадові особи поліції, яким було доручено проводити розслідування, назвали підозрюваного винним ще до того, як було порушено кримінальну справу проти зазначеної особи.

Суд, до речі, також чітко зазначив у пункті 38 свого рішення, що:

"Свобода вираження своєї думки, що гарантується статтею 10 Конвенції, поширюється і на свободу отримання і поширення інформації. 

Отже, стаття 6 п. 2 цієї статті не може перешкоджати владі інформувати громадськість про те, що ведуться кримінальні розслідування, але вона вимагає, щоб влада робила це стримано і делікатно, як того вимагає повага презумпції невинності".

І ось кінцеве рішення суду:

  1. Постановляє вісьмома голосами проти одного, що порушення статті 6 п. 2 Конвенції мало місце;
  2. Постановляє одноголосно, що мало місце порушення статті 6 п. 1 Конвенції;
  3. Встановлює вісьмома голосами проти одного, що держава-відповідач має в тримісячний термін виплатити заявникові 2 000 000 (два мільйони) французьких франків на відшкодування шкоди (це десь 359687 доларів США);
  4. Постановляє одноголосно, що держава-відповідач має в тримісячний термін виплатити заявникові 100 000 (сто тисяч) французьких франків плюс податок на додану вартість на покриття судових витрат.

Олександр Юрченко може непогано заробити.

Масі Найєм, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  





powered by lun.ua

Порошенко та його цинічні... судді

На захист Чорного моря. Як посилити спроможність держави вберегти морську екосистему від деградації

Як не провалити "Велике будівництво" через брак кадрів

Весна в Антарктиді: небалувана Галя та інші тюлені

Як президент за допомогою АМКУ може впливати на норовливих мерів

Декларувати недостовірну інформацію тепер можна. Юридичні наслідки неминучі