Працюй там, де живеш: як запустити місцеву економіку

П'ятниця, 16 жовтня 2020, 10:00

Ірпінь часто називають спальним районом Києва, і на те є підстави: більшість зайнятих містян щоранку вирушають на роботу до столиці й повертаються додому лише ввечері. 

В самому Ірпені робочих місць недостатньо: люди працюють переважно у сфері торгівлі та побутових послуг, певна частка – у податковій академії. 

Але сьогодні невеликі міста отримують шанс створювати нові робочі місця. Для цього не потрібно будувати великі підприємства, натомість варто зробити ставку на сучасні технології.

Місто чи спальний район: робота визначає все

Сьогодні життя середньостатистичного мешканця міста формується навколо трьох осередків: дому, роботи та соціальної інфраструктури, до якої належать торгівля, розваги, школи, дитячі садочки, гуртки, медичні заклади, адміністративні установи тощо. 

Якщо всі три осередки знаходяться в межах міста, де мешкає людина, воно вважається самодостатнім. Якщо ж дім, робота та соціальна інфраструктура відокремлені, то це всього лише спальний район і аж ніяк не місто.

Ситуація з інфраструктурою в Ірпені потроху налагоджується: торговельні центри, заклади харчування та розваг відкриваються в міру збільшення населення міста. Облаштовуються нові парки та сквери, відчиняють двері дитячі садочки і школи. Нехай їх ще замало, але ж вони є.

А от питання щодо робочих місць поки що відкрите. Міські адміністрації переважно самоусунулися від розв'язання цієї проблеми і зосередили зусилля на розвитку інфраструктури. Але ж на неї громада має заробляти!

Читайте також: Ірпінь – Київ: дістатися центру чи хоча б до метро

Велике місто висмоктує людські ресурси з усієї території навколо себе, це природно. Для невеликих міст, що знаходяться поруч із мегаполісами, важливо сформувати самодостатню економіку, адже в конкуренції за робочу силу та інвестиції вони мають свої переваги. Ці переваги такі ж природні, як і сила тяжіння великого міста, але щоб ними скористатися, потрібна активність громади.

Люди зацікавлені не лише в отриманні роботи в Києві. Ірпінці здійснюють у столиці покупки, залагоджують свої справи, діти обирають для навчання столичні виші. Нашому місту залишаються лише функції обслуговування життєдіяльності мешканців вночі та у вихідні. 

Ірпінь vs Київ: конкуренція за людей та інвестиції

У межах невеликого міста його мешканці витрачають значно менше часу та коштів на переміщення. Можна ходити пішки, більше їздити велосипедом або електросамокатом і менше автомобілем. Можна навіть зовсім забути про затори. 

Упродовж дня можна відвідати значно більше місць і більше встигнути, тоді як у мегаполісі одна поїздка може зайняти кілька годин. А висока мобільність приваблива для бізнесу, адже означає швидкість ведення справ.

Власне, час – це наше життя. Припустімо, що в одному році міститься 250 робочих днів. Якщо кожного дня витрачати на дорогу до роботи й назад по 2-3 години, то матимемо 500-750 годин (або ж 20-30 діб) на рік, проведених у дорозі. Місяць згаяного часу!

Крім того, близькість роботи до помешкання є важливою для сімей з дітьми та людей, які доглядають за особами похилого віку: їм критично необхідно мати можливість швидко опинитися вдома або ненадовго відлучитися з роботи по сімейних справах. Вони просто не можуть собі дозволити від'їхати далеко. А це потенційна робоча сила, можливості для залучення інвестицій, створення і розвитку компаній.

У малих містах зручніше і людям з особливими потребами – їм не треба долати на своєму шляху інфраструктурні бар'єри: малі міста обходяться без підземних переходів, а влаштувати зручні для візків тротуари нескладно. У великих містах інклюзивність таким мешканцям забезпечити складно і дорого. 

Це позбавляє їх можливості працювати і бути соціально активними, а отже, вони змушені сидіти вдома, і хтось має за ними доглядати. Але ж надати таким людям можливість бути незалежними – і економічно, і мобільно – найважливіше, що може зробити суспільство.

"Тверда" інфраструктура: збудували будинки – треба запустити життя

Міста – це передусім люди. А успішні міста – це інституції, що забезпечують самодостатнє життя. 

Замало просто збудувати будинки – важливо створити середовище: не таке, в якому комфортно лише жити й розважатися, а таке, що привабить успішні компанії, сприятиме створенню нових бізнесів, даватиме змогу працювати та реалізовуватися там, де ми живемо. І не їхати для цього у велике місто. 

"Тверда" інфраструктура важлива – і в Ірпені вона є. Чимало новобудов мають комерційні перші поверхи, тож уже зараз ми бачимо, як розвивається малий бізнес, збільшується кількість пропозицій товарів і послуг для мешканців міста. 

На перших поверхах влаштовуються невеликі дитячі заклади: так компенсується дефіцит повноцінних дитсадків. Однак поки що ці площі працюють лише на обслуговування мешканців Ірпеня, хоча можуть стати осередками комунікації містян – такими, як коворкінги, освітні хаби, спільні офіси.

Ядром освітньої інфраструктури може стати податкова академія (Національний університет фіскальної служби): це і кампус як середовище для життя та спілкування, і освітні простори. Співпраця міської влади з Національним університетом фіскальної служби сприятиме кращому взаєморозумінню між бізнесменами і податківцями вже, як-то кажуть, зі студентської лави.

Не варто забувати і про промислові зони в Ірпені, де можуть розташуватися нові компанії, а отже, і з'явитися робочі місця.

Місто може стати модератором формування індустріального парку на основі цієї промзони, сприяти підвищенню інтенсивності використання площ, залученню нових інвестицій. Місто може працювати з інфраструктурою, здійснювати політику землекористування, а це дуже потужні інструменти впливу на бізнес-клімат.

"М'яка" інфраструктура: як прискорити підприємництво і привабити людей

Розвиток місцевої економіки, поліпшення бізнес-клімату, самозайнятості та підприємництва – амбітна мета для міста, особливо розташованого поруч із мегаполісом. Але велике місто дає і можливості: звідти можна приваблювати компанії та людей на кращі умови, аніж у Києві. 

Формувати економічні кластери, пропонувати зручні умови життя поруч із місцем роботи – це функції сучасної мерії, це маркетинг міста, який приносить користь громаді, робить її сильною та успішною.

Крім того, сучасні міста все більше уваги приділяють не лише фізичній інфраструктурі, а й розвитку людського капіталу, формуванню бізнес-середовища, стимулюванню підприємництва і поліпшенню інвестиційного клімату. І це не просто слова й гасла – вони втілюються в життя у вигляді "м'якої" інфраструктури, тобто інституцій. У великих містах все формувалося саме по собі. Малі ж міста повинні бути проактивними, мати стратегії і плани, а також інструменти для їх втілення.

Саме таку інфраструктуру створюють успішні міста світу. Освітньо-комунікаційні хаби у мікрорайонах мають поширювати ідеї самореалізації та підприємництва серед мешканців міста, бізнес-інкубатори і акселератори бізнесу – надавати підтримку ініціативам на початкових стадіях, а бізнес-центри та індустріальний парк – стати рідною домівкою для нових місцевих компаній.

Осередком створення таких інституцій має стати агенція міського розвитку, яка фокусуватиметься саме на людському капіталі, координуватиме процес формування самодостатнього міста.

Насправді Київ дає чимало можливостей: вони в його бізнес-середовищі та ринку, сучасних комунікаційних та соціальних технологіях, міжнародних організаціях та фондах. І нам, ірпінцям, слід обов'язково цим скористатися.

Богдан Карпенко, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  






powered by lun.ua

Люстрація після звільнення Донбасу: помста або відновлення справедливості?

Офісна нерухомість: прогнози на осінь

Книжка "Справа Василя Стуса": коментар адвоката

"Історична правда": короткий курс

Земельна реформа стала історичним рішенням для нашої держави

Виявлено "чорну касу" в лікарні Укрзалізниці у Дніпрі

Підпишіться на наші повідомлення!