Зміни клімату та екологічний контроль

Середа, 21 жовтня 2020, 13:00

На наших очах світ переживає грандіозні кліматичні зміни. З 1901 року середня температура повітря на планеті виросла на 1 градус. Тенденція на зростання триває, і що далі, то більше люди потерпатимуть від нестачі прісної води, екстремальних погодних явищ, стихійних лих. 

Як результат, на планеті зросте кількість конфліктів за водні та продовольчі ресурси. Насправді це відбувається вже зараз, і Україна, на жаль, не уникне спільної для всього людства біди.

Але чи може держава зробити щось для того, щоб якщо не зупинити, то хоча б загальмувати шалені темпи кліматичних змін? Так, може. Й системі екологічного контролю, в якому Держекоінспекція займає чільне місце, відводиться тут важлива роль.

Насамперед потрібно посилити захист тих кластерів навколишнього середовища, які особливо важливі для життєдіяльності країни.

1. Прибережні водозахисні смуги. Сьогодні їх або розорюють під сільське господарство, або просто забудовують. Як наслідок, річки та інші водні об’єкти забруднюються – туди потрапляють добрива і пестициди, порушується їхня водність, вода стає непридатною для споживання. 

Нагадаю, що в Україні на 80% питну воду черпають саме з поверхневих джерел. Зокрема, екосистема Дніпра забезпечує 70% наших питно-господарських потреб. Якщо ми не захистимо річки від нещадної експлуатації, під загрозою буде не лише сільське господарство України, але й забезпечення водою більшості міст.

2. Українські ліси. Вони безпосередньо впливають на гідрологічний цикл і роблять клімат регіону більш м’яким та вологим. А головне – ліси збагачують атмосферу киснем і поглинають вуглець, чим підтверджують свою репутацію "легень планети". Через масову вирубку лісів викиди СО2 лише зростають і прискорюють темпи глобальних змін клімату. 

В минулому році об’єм незаконних вирубок в Україні виріс майже в сім разів, що завдало збитків державі на суму 814,2 млн. грн. І це далеко не повні дані. Якщо не переламаємо цей тренд, кожного наступного року повені, смерчі чи пилові бурі матимуть все більш загрозливі масштаби.

3. Повітря. В міжнародному рейтингу Climate Change Performance Index Україна посіла досить високу 17-ту позицію за рівнем викидів парникових газів поряд Швейцарією та Францією. Але цей успіх швидше наслідок втрати частини промислового потенціалу, ніж результат цілеспрямованої політики. 

Проте діючі промислові підприємства, що входять до списку топзабруднювачів повітря, залишаються потужним фактором провокування кліматичних змін. Це в першу чергу об’єкти переробної промисловості, газо- та електропостачання.

Як треба діяти в цих кластерах, аби мінімізувати вплив на клімат?

Органам місцевого самоврядування та місцевим держадміністраціям розробляти документацію по встановленню на місцевості прибережних водозахисних смуг та водоохоронних зон, відновлювати їх та заліснювати, не надавати ці землі у приватну власність. 

ДЕІ, в свою чергу, контролювати законність використання прибережних територій. Лише на Дніпрі ми неодноразово фіксували в межах водоохоронних зон самовільні захоплення землі, будівництво, нецільове використання земельних ділянок в водоохоронних зонах, незаконне відведення землі, обмеження новими власниками доступу до води та самовільне встановлення дебаркадерів. 

За такі порушення слід суттєво посилювати відповідальність як для осіб, що здійснюють протиправні дії, так і для чиновників, які до цього допускають.

Штрафувати не лише "чорних лісорубів", що знищують наші ліси, а також тих, хто переробляє сировину і потім продає її. Особливу увагу приділити лісгоспам, де часто під виглядом санітарних рубок відбувається знеліснення величезних площ. Держекоінспекція вже розпочала комплексні перевірки лісових господарств, щоб з’ясувати реальний масштаб незаконних вирубок, викрити лісову мафію та зробити так, аби кожен правопорушник був покараний.

Змусити топзабруднювачів модернізувати свої підприємства, які зараз працюють на застарілому, часто ще радянському обладнанні. 

Нещодавно уряд схвалив законопроєкт "Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення". Він впроваджує обов’язковий інтегрований дозвіл для топзабруднювачів, що встановлює вимоги до обсягів викидів, а також прописує заходи для зменшення впливу підприємств на довкілля. 

Підприємства зобов’яжуть моніторити викиди та щорічно звітувати про дотримання умов інтегрованого дозволу. Якщо ці умови порушать, дозвіл буде анульований. 

Але поки цей законопроєкт ще не розглядався парламентом, ДЕІ створила  Управління промислового нагляду, яке контролює найбільші підприємства-забруднювачі.  В його структурі діє відділ промислового забруднення зі штаб-квартирою у Кривому Розі. Адже саме там розташована найбільша кількість стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря на території України – близько 20%.

Держекоінспекція усвідомлює значення ефективного екологічного контролю для стримування темпів кліматичних змін. Тому прагнемо, щоб якомога швидше вся система була реформована, а контрольні органи мали можливість модернізувати свою матеріально-технічну базу, підвищити престиж роботи інспекторів та отримати інструменти притягнення до відповідальності тих порушників, які, користуючись недосконалим законодавством, сьогодні залишаються безкарними.

Андрій Мальований, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

На шляху до страхової медицини: податкові стимули для роботодавців

Чому нам необхідна система територіальної оборони

Як у госпіталі для ветеранів лікують кримінальних авторитетів

Найкоротша історія інклюзії, та Чому вона не може обмежуватись одним днем

Яким буде новий Майдан?

У "темному лісі" господарюють "акули" або Війна за відкритий ринок деревини

Підпишіться на наші повідомлення!