7% для готелів: в чому плюс і що робити далі?

Четвер, 05 листопада 2020, 17:00

Учора Верховна Рада прийняла президентський законопроєкт 3851 про знижений ПДВ для готелів (7%)

Я, як докторка економічних наук та експертка туристичної галузі, схвалюю рішення про пільги для готелів. Скажу більше: сама реєструвала подібний законопроєкт минулого скликання, будучи головою парламентського підкомітету туризму.

Але тоді більшість крутила мені пальцем у скроні і казали: "Аня, який туризм?"

7% ПДВ для готелів — це стимул для великих готельних мереж заходити в Україну. Наприклад, для того ж Marriott, який представлений у всіх великих містах світу, але досі не зайшов бодай у Київ. Можна довго розповідати про причини незаходження великих готельних мереж в Україну, але однією з основних причин завжди була несприятлива податкова політика.

Наприклад, у всіх європейських країнах вже довгі роки був знижений ПДВ для готелів, окрім України (до вчора). Цей податок ще до пандемії у європейських готелях був у вдвічі–втричі, а іноді вчетверо–вп’ятеро нижче стандартного по країні.

Зокрема, у Люксембурзі стандартний ПДВ складав 17%, а для готелів — 3%. Тобто більш як вп’ятеро нижчий!

Зараз для реабілітації туристичної галузі багато країн взагалі вводять ще нижчу ставку ПДВ для готелів (Британія — 5%, Німеччина — 5%, Туреччина — 1%), але слід зауважити, що у розвинених країнах всі готелі є платниками ПДВ, тому ця поступка дуже вагома для бюджетів країн.

Читайте також: Держтуризму і Google підписали меморандум про співпрацю: що він передбачає

Radisson планує відкрити новий готель в Одесі

Інша справа, що розраховувати на те, що в Україну після цього відразу зайдуть великі мережі готелів — не варто. Адже в умовах пандемії великі бренди скоротили свої програми розвитку.

Тому цей стимул може запрацювати лише одночасно з легалізацією грального бізнесу, готовими інвестиційними майданчиками під готелі та прийняттям національної стратегії стабільного і пріоритетного туристичного розвитку.

Що було до сьогодні?

Ситуація з високим ПДВ (20%), що є неконкурентним, призводила до того, що в Україні 93% закладів розміщення на сьогодні зареєстровані на ФОПах і, відповідно, не мають готельних "зірок". Адже зірки можуть отримати лише юридичні особи — платники ПДВ. Тому українська сфера гостинності на сьогодні — "допотопна" і неконкурентоспроможна.

Чому індустрія гостинності на ФОПах — програє?

Готелі-ФОПи не впроваджують світові стандарти сервісу, не входять до глобальних мереж туристичної індустрії, що мають мільйонні клієнтські бази та здійснюють промоцію дестинацій, де розташовані. Готелі-ФОПи, які зареєстровані здебільшого на другій групі, не можуть цивілізовано співпрацювати з великими туроператорами, як є юридичними особами.

Що попереду?

Так, поки що це полегшення діє лише для 7% наявних готелів, що є юридичними особами та мають зірки. Так, лише до 2023 року. Так, у Туреччині нещодавно, як інструмент підтримки готелів у кризу, ПДВ знизили із 8% до 1%.

Але на сьогодні для українських готелів це хоч якийсь стимул переходити на юридичну особу, і це краще працює в контексті легалізації грального бізнесу. Тому що за новим законом відкривати зали та казино можна лише в готелях, які мають 3-5 зірок, а отже є юридичними особами та сплачують ПДВ.

Тепер необхідно терміново оновити стандарти присвоєння зірок до сучасних світових, а не користуватися стандартами минулого сторіччя. Наприклад, за чинним ДСТУ п’ятизірковий готель повинен мати у номері доступ до радіоточки, і при цьому ані слова не сказано про доступ до Wi-Fi. Абсурд, правда?

Також необхідно терміново змінювати процедуру присвоєння зірок, робити її більш відкритою та регламентованою.

Окрім того, люди, які працюватимуть у Комісії з категоризації, мають бути обрані шляхом державного конкурсу та підпадати під антикорупційне законодавство. Далі буде.

Анна Романова, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua

Чому Ізраїлю вдалося вакцинувати більшу частину населення країни?

Економічна (не)безпека

Хто і чому протидіє оновленню курсу Національної служби здоров'я

Стратегія розвитку ОПК: вперед у НАТО чи назад в СРСР?

Якість медичної допомоги: що змінилося з пандемією COVID-19

Воднева економіка, європейський Зелений курс? В Україні ще не скоро