Вакцинація разом з ЄС або чому Україна проти російської вакцини

Четвер, 04 лютого 2021, 13:00

Пандемію COVID-19 можна назвати "третьою світовою", хоча найбільш запеклі "бої" ведуться в рамках кожної країни. Масштаб боротьби вимагає спільних зусиль, обирати партнерів треба зважено, щоб не потрапити в союзники новітнього "третього рейху".

Тому з початку пандемії протидія поширенню вірусу, а згодом вакцинація стали одними з основних питань у діалозі України з ЄС. Бо саме вакцинація стане основним випробуванням демократичного світу на єдність, а національних урядів — на спроможність та ефективність.

І тільки так планета остаточно подолає спільного ворога — COVID-19.

Безпека в першу чергу

У сучасному світі доступ до якісних медичних препаратів, не лише вакцин, — це світоглядний вододіл, який розділяє авторитарні та цивілізовані країни. Ті, які готові експериментувати на власних громадянах — і ті, які не підуть на це за жодних обставин.

Позиція української влади тут чітка: Україна не братиме "вторинні" продукти з непідтвердженою ефективністю. Ми не будемо ризикувати здоров'ям наших громадян, тож закуповуватимемо перевірені вакцини, передусім ті, якими користуються наші західні партнери і де відсоток побічних ефектів незначний.

Читайте також: В Україні буде три способи записатися на вакцинацію проти коронавірусу

МОЗ: Україна вже за два тижні отримає вакцини від коронавірусу

В очікуванні вакцини від COVID-19: що відбувається у соцмережах українців

Безпечність цих препаратів підтверджує вакцинація, яка стартувала в Європейському Союзі та США, де переважна більшість вакцинованих почувається добре. Серед них президент Джо Байден, королева Єлизавета ІІ та її чоловік принц Філіп.

Своєї черги на вакцинацію очікує канцлерка Німеччини Ангела Меркель, яка за віком не входить до пріоритетних груп. 

Отже вакцина, яку отримає Україна, зокрема у рамках COVAX, буде якісною та безпечною. Слід також пояснити, чому в нашому переліку немає російського "Спутніка V".

Світові вчені про "Спутнік V": "цілком неприйнятно"

Попри те, що питання використання російської вакцини в Україні має також і політичний вимір, вирішальним все ж є інше: не існує переконливих доказів, що "Спутнік V" — безпечний та ефективний.

Ще з вересня 2020 світова наукова спільнота дискутує про безпечність продукту російських розробників, які не надали вичерпних і повних даних стосовно своєї вакцини. Розвинені країни продовжують з недовірою сприймати російський препарат.

Так, у січні від російської вакцини відмовилася Бразилія — як пояснив національний регулятор країни, препарат не відповідає мінімальним критеріям. Що, загалом, не дивно: російській вакцині не довіряють 60% самих росіян.

Навіть Володимир Путін не поспішає робити щеплення "Спутніком V", що розходиться з його словами про віру в її безпечність та ефективність. Попри це Росія вкрай зацікавлена "протиснути" свою вакцину бодай кудись, адже йдеться як про багатомільйонний ринок, так і про сферу впливу.

Тактичними перемогами Кремля періодично стають "локальні" домовленості окремих, навіть європейських, країн нібито використовувати російський "Спутнік V", однак навіть ці "захоплення" не переходять від політичних домовленостей до реальної вакцинації.

Зрештою, кожна країна має право самостійно обирати вакцину, однак Україна — не експериментальний майданчик для російської "фарми", а українці — не піддослідні миші.

Слід розуміти, що підконтрольні Кремлю українські політики, які через свої телеканали просувають наратив, що "Європа покинула Україну, а Росія готова допомогти" відпрацьовують цілком конкретне фінансово-політичне замовлення.

Мета якого — збити Україну з євроінтеграційного курсу та "підсадити" на нову голку російського впливу як чергового фронту гібридної війни, яку Російська Федерація веде проти нас.

Тому в цій битві ЄС — на стороні України, щоб забезпечити українців якісними вакцинами, схваленими Євросоюзом. Це питання як безпеки громадян, так і національної безпеки. А ще — єдності ЄС з Україною в боротьбі з пандемією.

Бо, маючи спільного ворога, партнерам слід неодмінно формувати спільну стратегію його подолання. На війні — як на війні, де не можна укласти "сепаратні домовленості" за спиною своїх союзників, не зруйнувавши довіри.

Україна: вакцинація разом з ЄС

Разом із Європейським Союзом ми ведемо активні переговори щодо доступу до вакцин ще з літа 2020 року. Як на центральному рівні з Європейською Комісією, так і з окремими країнами-членами ЄС. Процес не з легких, оскільки попит на вакцини надзвичайно великий.

Утім, над цим питанням працює потужна українська переговорна група. Я особисто — щотижня на контакті зі своїми європейськими колегами у координації з командою президента та Міністерством охорони здоров'я.

Є три основні способи, за якими ми можемо отримати якісну вакцину. Перший — через ініціативу GAVI COVAX, учасницею якої Україна теж є.

Цим треком Україна може отримати 8 мільйонів і більше доз вакцини безкоштовно або за значно зниженою ціною — за рахунок внесків інших країн-донорів, приватних структур, міжнародних фондів — щойно вакцина буде визнана безпечною, ефективною та буде зареєстрована. 

Другий спосіб — пряме замовлення у світових компаній-виробників. Не найпростіший, попри його очевидність і те, що уряд постійно на зв'язку з виробниками.

Через значний попит Євросоюз закуповує вакцини централізовано та із запасом, що відкриває можливості для підтримки стратегічних партнерів, передусім України.

Цей шлях має свої недоліки — у ЄС уже зіткнулися із суттєвими затримками постачання цих вакцин і публічно гостро на це реагують.

Третій — взаємодія з країнами-донорами, які можуть передати Україні надлишки власних вакцин. 

У всіх трьох напрямках ведеться одночасна робота, однак за будь-яких обставин ми вважаємо, що придбання вакцин має відбуватися прозоро, а сама вакцинація буде безкоштовною для людей. Витрати частково покриє держава, частково — ініціатива GAVI COVAX та наші західні партнери.

Графік вакцинації в Україні, який почнеться вже скоро, буде відбуватися, як у ЄС — протягом 2021-2022 років. Процес об'єктивно не може бути швидшим через масштаб захворювання і велику кількість людей, що потребують вакцинації.

Як і в ЄС, усе буде проходити у декілька етапів. Першими вакцину отримають пріоритетні групи, зокрема, лікарі та військові в зоні ООС.

Вакцина і євроінтеграція

Пандемія ще раз довела, що євроінтеграцію України треба прискорювати. Україна отримала б вакцини швидше, якби вже була членом ЄС.

А українські фармацевти мали б повний доступ до наукової бази Євросоюзу, долучилися би до розробки препаратів — власного або у співпраці з європейськими колегами.

Водночас, завдяки курсу на ЄС ми постійно отримували фінансову та іншу підтримку Євросоюзу, а невдовзі отримаємо і перші партії вакцини. 

Усе частіше чуємо і запрошення України долучитися до ініціатив щодо створення електронного сертифікату вакцинації, щоб подолати наслідки коронавірусу як у сфері охорони здоров'я, так і соціальній та економічній сферах — свідчення, що Євросоюз розглядає нашу країну як частину спільної "архітектури безпеки" — в тому числі і в питанні імунізації.

Це вкрай важливо у глобальному світі, де розвиток країн залежить від свободи руху громадян, товарів / послуг і капіталів, а вакцинація стає свого роду "безвізом", усуваючи обмеження, які пандемія наклала на людство. 

Перемога над COVID-19 буде остаточною тільки завдяки спільними зусиллями, які ми об'єднуємо з ЄС та західними країнами. Не з Росією, союз "нерушимий" із якою вже показав свою справжню "загарбницьку" природу.

Долаючи спільного коронавірусного ворога, Україна не потрапить в залежність від умов, на яких цей ворог "капітулює". Наша принципова позиція — отримати вакцину на цілком зрозумілих економічних умовах, а не "безкоштовний сир" у російській фармакологічній мишоловці. 

Ольга Стефанішина, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua

Як фактчек та критичне мислення допомагають запобігати корупції

Абортам бути: як влада Польщі визнала поразку у протистоянні з суспільством

Більше не ФОП, а найманий працівник

Прогрес України у розвитку газового ринку

Прозора електронна демократія: для чого Мінцифра запускає ВзаємоДію?

#ІНТЕРНАТивна_реальність: як діти в неї потрапляють і чому їх треба звідти рятувати