Тенденції ринку праці 2021

Субота, 15 травня 2021, 11:00

Формат віддаленої роботи набував популярності задовго до пандемії, проте не був настільки актуальним. 

До пандемії COVID-19 у світі, особливо в розвинених країнах, відбувалося поступове зростання частки тих, хто працював віддалено. 

Однак, сучасна економіка все ще потребує значної кількості людей, що працюють безпосередньо на робочому місці. Зокрема, дослідження McKinsey Global Institute засвідчило, що в усіх досліджених економіках (Китай, Франція, Німеччина, Індія, Японія, Мексика, Іспанія, Великобританія та США) принаймні половину робочих місць наразі не можна замінити повною, або частковою віддаленою роботою. 

Частина робіт потребує спеціалізованого обладнання, а інші роботи потребують безпосереднього контакту, або мають бути виконані у чітко зазначеному місці.

Аналіз ситуації на ринку праці засвідчує, що працівники вимагатимуть від своїх роботодавців зміни умов праці та соціальних пакетів. 

В нинішніх умовах працівники просять компанії надати їм гнучкіший графік роботи, збільшити кількість оплачуваних днів відпустки, підтримку їх психічного здоров’я та виділити кошти на оплату частини комунальних послуг, які збільшилися у зв’язку із роботою вдома. 

Читайте також: Як COVID-19 змінив ринок праці: зарплати, вакансії, фрилансери і прогнози на 2021 рік

Національне агентство кваліфікацій підготувало аналітичну доповідь: "Вплив пандемії Covid-19 на організацію праці. Тенденції на 2021 рік", в якій зазначається, що попит на перепідготовку та перекваліфікацію працівників зростатиме.

Перекваліфікація та підвищення кваліфікації працівників стануть ще більш необхідними у 2021 році, оскільки ринки змінюються, а інвестиції в нові технології зростають. 

Згідно з дослідженням Deloitte, найбільш потрібними  навичками у 2021 році стануть: 

  • робота зі штучним інтелектом; 
  • машинне навчання;
  • хмарні обчислення; 
  • кібербезпека;
  • аварійне відновлення; 
  • робота із віртуальною та доповненою реальністю; 
  • використання технології блокчейн;
  • застосування комп’ютерних технологій в галузі охорони здоров’я та UX дизайн.  

Гендерна нерівність на робочих місцях залишатиметься й надалі. Попри те, що подекуди жінки мають кращу освіту аніж чоловіки, вони все ще непропорційно очолюють керівні посади. 

Жінки частіше бували скорочені, або змушені піти з роботи під час пандемії Covid-19 та частіше стикалися з проблемами психічного здоров’я. 

Пандемія загострила труднощі поєднання роботи з особистим життям – дитячі садки та школи припинили роботу, внаслідок чого батьки (особливо мами) поєднкють робоче навантаження на віддаленій роботі, паралельно із батьківськими обов’язками. Ось чому велика частина жінок планують серйозні зміни у кар’єрі.

Читайте також: Ринок праці України, гендерна нерівність та трудова міграція: досвід карантину

Гібридний графік роботи буде також в тренді 2021 року. Це коли працівники приходять в офіс на кілька днів, а інші дні працюють віддалено. 

Гібридна модель графіку роботи передбачає чітку структуру робочого часу та комунікації в офісі, паралельно із незалежністю та гнучкістю вдома.

Пандемія  також прискорить цифрову трансформацію робочого місця. 

Дослідження Всесвітнього економічного форуму "Майбутнє Роботи 2020" говорить, що працівники під час та після пандемії COVID-19 поділяються на три основні категорії:

  1. "незамінні працівники", які мають продовжувати працювати на своїх робочих місцях. Це, зокрема, кур’єри, доглядачі та медичні працівники, працівники продуктових магазинів, сільського господарства та виробники медичних товарів; 
  2. "віддалені працівники", які можуть працювати віддалено і, ймовірно, зберегли свою роботу під час пандемії. Це, зокрема, деякі ІТ спеціалісти, працівники фінансового сектору; 
  3. "надлишкові працівники", які втратили роботу під час пандемії  і які працювали в секторах, що найбільше постраждали від пандемії – ресторанно-готельний бізнес, роздрібна торгівля, сфера послуг, а також подорожі та туризм.

Згідно з дослідженням "Наслідки епідемії COVID-19 та карантинних заходів для провідних секторів економіки України", проведеного ГО "Центр прикладних досліджень" у співпраці з "Економічною правдою" за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, ринок праці України, як і в багатьох країнах світу, опинився перед серйозними викликами, спричиненими поширенням захворювання COVID-19, зокрема й соціально-економічними. 

В умовах карантину роботодавці вдаються до повного або часткового зупинення виробництва, скорочення штату працівників, переведення на неповний робочий тиждень або відправляють працівників у відпустки без збереження заробітної плати. Це призводить до скорочення попиту на робочу силу та зменшення кількості зайнятого населення, зростання рівня безробіття. 

Попри окремі переваги віддаленої роботи постає питання ефективності такої роботи. 

З одного боку, дистанційна робота забезпечує більш гнучкий графік, зменшення транспортних витрат для працівників та витрат працедавців на утримання офісів тощо. З іншого боку, брак самоорганізації, витрати на облаштування робочого місця вдома, відсутність "живого" спілкування можуть знижувати продуктивність праці.

Юрій Баланюк

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Боротьба із контрабандою: поки що перемагають контрабандисти

Коли сміття на вагу золота

Сфери корупційних законопроєктів від депутатів ІХ скликання

Держпідприємства отримали ще більше свободи на ринку газу

Херсонці та Суворов

Плата за мережі: всупереч здоровому глузду та інтересу споживачів