Без(межний) Київ

Понеділок, 24 травня 2021, 14:00

Встановлення меж столиці є питанням, яке має довгу історію процесу, але не має результату. 

Відсутність чітко визначених меж призводить до юридичної невизначеності та судових спорів з містами-супутниками, відбувається хаотична забудова передмістя.

Ігнорування цієї проблеми призводить і до порушень сплати земельного податку, який виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Донедавна в Києві існував окремий "київський" кадастр і Головним управлінням земельних ресурсів КМДА не передавалась інформація про земельні ділянки до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві. Таке собі "ноу-хау" по дублюванню функцій. Подібні махінації призводили до ухилення від сплати податків, а місто користуючись цим намагалось стягувати плату за користування земельними ділянками міста.

Фактично все це відбувається за мовчазної згоди Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Історія встановлення меж столиці 

Теперішня межа Києва формувалась протягом 1957-1988 років, площа земель у міській межі земельного фонду міста становила 83,6 тис.га.

За інформацією Держгеокадастру, Постановою Центрального комітету Компартії України і Радою Міністрів Української РСР від 13.05.1986 року було затверджено Генеральний план розвитку міста Києва та проект планування його приміської і зеленої зони.

На виконання цієї постанови та замовлення Головного архітектурно планувального управління від 20.03.1989 № 11-1204 Український державний інститут інженерно-геодезичних вишукувань і зйомок у 1990 році виконав роботи з перенесення в натуру межі міста Києва та закріплення її межовими знаками встановленого зразка.

Саме цю межу було покладено в основу розробленого проекту землеустрою із встановлення межі міста. 

Рішенням Київської міської ради від 04.12.2018 № 229/6280 "Про затвердження Міської цільової програми використання та охорони земель міста Києва на 2019-2021 роки" затверджено Міську цільову програму використання та охорони земель міста Києва на 2019 - 2021 роки.

Розробкою проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж м. Києва вже не вперше займається комунальне підприємство "Київський інститут земельних відносин". Гроші "освоюються", "заходи" вживаються – результату немає!

За інформацією отриманою в Департаменті земельних ресурсів КМДА при розробленні проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж м. Києва робочою групою комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин" у режимно-секретному відділі віднайдено офіційні матеріали щодо встановлення на місцевості та закріплення межовими знаками встановленого зразка межі міста Києва Українським державним інститутом інженерно-геодезичних вишукувань та зйомок "УкрДІІГіс" у 1989-1990 роках. 

Відомості щодо межі міста Києва встановленої на підставі вищевказаних матеріалів не внесені до Державного земельного кадастру. 

Складається таке враження, що за 30 років незалежності не було ні бажання, ні часу, ні кому зайнятись цим питанням. А можливо так було зручно всім без виключення очільникам київської влади!?

Читайте також: Розвиток столиці чи потурання забудовникам? Який вигляд має проєкт нового генплану Києва

За дорученням Президента України протягом 1995-1999 років Київська міська рада забезпечила розробку проекту встановлення межі м. Києва та не змогла погодити його з усіма суміжними землекористувачами. Оскільки, розроблений проект землеустрою не було погоджено ще з рядом суміжних сільських та селищних рад, проєкт землеустрою так і не був затверджений.

На підставі рішення Київської міської ради № 62/9119 від 28.02.2013 року "Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж міста Києва" погоджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) межi мiста Києва загальною площею 84974,4 га.

Враховуючи вказане рішення та положення статті 174 Земельного кодексу України проект направлявся на затвердження до Верховної Ради України, але був повернутий на доопрацювання у зв'язку з відсутністю погоджень відповідних рад, за рахунок території яких планувалося розширити межі м. Києва. 

В 2013 році за ініціативи обласної влади Київщини та Ірпінської, Вишгородської, Броварської, Коцюбинської, Чабанівської, Гнідинської, Княжицької, Лісниківської, Білогородської місцевих рад судом було скасовано рішення Київської міської ради від "Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення та змiни меж міста Києва", але згодом апеляційна інстанція відмінила це рішення і ця спроба судового захисту прилеглих місцевих громад закінчилась безрезультатно.

У 2017 році Київська міська рада прийняла нове рішення № 772/2934 "Про розроблення проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж міста Києва".

А рішенням № 445/8018  від 12.12.2019 року "Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Києва" передбачалось, погодити межі та територію міста загальною площею 85351,0849 га та скасувати попереднє Рішення Київської міської ради від 28.02.2013 року № 62/9119.

Читайте також: Два генплани, обидва не працюють. Чому Київ розвивається хаотично і як це змінити

Наслідки бездіяльності

Відсутність оновленого топографічного плану будь-якого населеного пункту унеможливлює виготовлення Генерального плану території населеного пункту, встановлення його межі і внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Чинний  керманич Києва обіцяє затвердити Генплан з 2017 року. Обіцянка є – результату немає! А ще є суди щодо визнання протиправними дій КМДА, пов’язаних з розробленням проекту нового Генплану Києва та зобов’язання КМДА утриматись від його розроблення.

Читайте також: Знести поверхи або "прикрасити". Як Київ рятуватимуть від будинків-"монстрів"

Безкарність та хаос призвели до того, що 13 травня 2021 року Київрада продовжила можливість забудови без Генерального плану столиці.

Завдяки непрофесійним та неузгодженим діям керівництва Держгеокадастру та міської влади умисно створено передумови для конфліктів та невпорядкованої забудови Києва.

Рішення з питань планування та забудови територій фактично приймаються з порушенням вимог містобудівної документації. 

Сьогодні на околицях міста виділяються земельні ділянки для будівництва житлових будинків, а завтра на цих місцях будуть плануватись дороги, естакади розв’язок, мости та інші об’єкти інфраструктури. 

Відсутність чітко визначених меж міста, оновленого Генплану, сучасних планувальних підходів до організації територій, призводить шкідливого й несталого просторового розвитку, ігноруванню проблем збереження довкілля, розбудови публічного простору, блокує розвиток громадського транспорту, метро, паркінгів та в цілому шкодить сталому розвитку Києва.

На кінець 2020 року до Публічної кадастрової карти України вже внесено 138 меж населених пунктів Київської області. 

За таких умов, цілком ймовірною виглядає ситуація, коли всі прилеглі до Києва місцеві громади внесуть свої межі, а Київ залишиться розвиватись шляхом ущільнення забудови міста.

Володимир Богатир

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Вода під тиском: як реформувати водопровідну галузь, не знищивши її

Прецедент Коновальця

Байден-Путін: що далі?

Після "Північного потоку-2": як Україні захистити свій газовий транзит

Чорнобиль. Що далі? Культурна подорож у майбутнє зони відчуження

Повстання буковинських українців і проголошення української державності 1941 року