За яку Україну ми боремось

Вівторок, 08 червня 2021, 15:00

Сьогодні мав нагоду виступити на міжнародному заході "Democracy in action: zero corruption conference". Викладу основні тези, з якими звернувся до учасників конференції.

Існує думка, що корупція процвітає у бідних країнах.  Я б сказав інакше: корупція є першопричиною бідності.  

Корупція породжує небезпечне явище – зневіру людей. Спочатку зневіру до окремого чиновника, який попросив хабар.  Потім до всієї влади через тисячі таких чиновників.  Потім – до держави, в якій громадяни бачать суцільну несправедливість і не вірять у перспективу і можливість гарного життя тут. 

І що тоді роблять українці? Масово виїжджають за кордон. А ті, в кого немає можливості, йдуть у "внутрішню еміграцію" – тотальну депресію і апатію, недовіру до влади, до політиків та один до одного.

Криза довіри шкодить Україні не менше, ніж економічна криза.

Цього року Україна святкує 30-річчя своєї незалежності. 

30 років боротьба з корупцією нагадує боротьбу з вітряками. 

Процес заради процесу. Статистика заради звітів. Але де тут боротьба з несправедливістю? 

  • Несправедливо, коли народний депутат голосує за себе і за того хлопця.
  • Несправедливо, коли замість відкритого конкурсу ProZorro, держзамовлення віддають в ручному режимі.
  • Несправедливо, коли від громадян приховують видатки з бюджету.

Чому так відбувається? 

Корупція з’являється там, де не працює система демократичних інституцій. 

Тому запобігати корупції  можливо саме реформуючи систему управління на всіх рівнях. 

Саме Київ першим впровадив системні зміни в муніципальному управлінні для запобігання корупції.

Приведу декілька прикладів. 

  1. Прозорість. Київ першим в Україні впровадив електронну систему закупівель Prozorro. 1800 структурних підрозділів столичної влади здійснюють закупівлі через ProZorro. І за кілька років ми зекономили завдяки цьому понад 9 мільярдів гривень бюджетних коштів. Тільки в 2020 році – понад 4,5 мільярда. 
  2. Запобігання корупції. Партія "УДАР", яку я очолюю, з 2012 року була на чолі боротьби з кнопкодавством у парламенті. Київська міська рада перша в країні запровадила систему персонального голосування.  Наш досвід лише зараз перейняла Верховна Рада. Сподіваюсь, що органи місцевого самоврядування також підуть цим шляхом. 
  3. Доступність. Приклад подолання корупції на побутовому рівні. Раніше, щоб влаштувати дитину до садочка потрібно було мати знайомого депутата, або дати хабаря. Цю проблему ми вирішили завдяки впровадженню електронної системи реєстрації в дитсадки. Завдяки цій системі, кияни можуть без перешкод отримати доступ до цієї послуги. 
  4. Відкритість. На День Києва ми відкрили відреставровану Пейзажну алею. Кожен киянин може у відкритому доступі ознайомитись, скільки коштів витрачено на її реконструкцію. Бо ми зробили бюджет міста відкритим. Кияни в онлайн можуть бачити всі надходження і витрати міського бюджету. 

Це приклади боротьби з корупцію на системному рівні. 

Але їх потрібно реалізовувати не тільки в Києві. Цей досвід треба перенести на всю країну. Крок за кроком. Рішення за рішенням. 

Але є й інший приклад: коли під гаслом боротьби з корупцією, вирішуються політичні завдання. Нещодавно по підрозділах та комунальних підприємствах КМДА прокотилася хвиля обшуків

Читайте також: Віталій Кличко: Люди приходять, починають розказувати: "Віталій, давай, іди в президенти"

Для повного розуміння історії, треба зазначити, що  із 2015-го року київська влада здійснила 385 перевірок та внутрішніх аудитів. І передала правоохоронним органам матеріали за 316 об’єктами аудиту. Роками ці документи лежали у правоохоронців, але чомусь, вони згадали про це тільки зараз. І прийшли з масовими обшуками в комунальні підприємства міста та підрозділи КМДА. За тими ж самими справами, які ми самі їм передали.  

Чи можна назвати це співпрацею? Коли ми передавали результати перевірок, сподівалися на ефективну співпраця. Але, коли Київ отримав серію обшуків, які мали на меті паралізувати роботу міста, це не співпраця. Це - політичний тиск. 

Вирішення власних політичних завдань під гаслом боротьби з корупцією і є політична корупція.

Що таке політична корупція? 

Коли у вищих кабінетах влади витрачають години на наради, де обговорюють як краще атакувати того чи іншого мера – це політична корупція.

Коли голові Державної фіскальної служби, яка підлягає розформуванню, обіцяють посаду голови нового органу Бюро з економічної безпеки в обмін на масові обшуки в органах київської влади – це політична корупція.

Коли всупереч вибору киян та законів України намагаються призначити ручного голову КМДА – це політична корупція.

Я хочу, щоб ми всі це розуміли.

Впроваджуючи антикорупційні закони, створюючи антикорупційні органи, треба пам’ятати, що головний результат у боротьбі з корупцією – це рівень довіри громадян до влади та держави. Бажання людей жити і працювати в своїй країні. 

Тому наше головне завдання – повернути довіру громадян! Показати, що успішна українська держава можлива! – Країна, де панують закон і справедливість. 

Де влада працює для людей. Де корупція – неможлива.

САМЕ ЗА ТАКУ УКРАЇНУ МИ БОРЕМОСЬ!

Віталій Кличко

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Тандем бізнесу та фінансів у комерційній організації: люди з різних планет чи однієї крові?

У держави не може бути "улюбленців" у модернізації промисловості

Ірраціональна стабільність. Чому старші працівники найбільш стійкі та вразливі у період COVID-19

"Old boys network" або чому я не піду працювати до Академії наук

Ліс-кругляк і мільярд дерев президента

Американські гірки від Мінфіну