5 аргументів "проти". Чим загрожує нове архітектурне законодавство українським містам?

Четвер, 08 липня 2021, 17:00

1 липня, в День Архітектури України Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт 5655. Прийняла радісно, злагоджено, аж 309 голосами. 

Я маю мандат говорити від всієї архітектурної спільноти як представниця Архітектурної палати України – організації, яка об’єднує всіх сертифікованих архітекторів. Нам є що сказати.

Такі хороші речі, як введення електронних реєстрів, ліквідація корупційних "дозволів" та "погоджень" стали лише гарною обгорткою того, що є всередині законопроєкту. І це потрібно назвати своїми справжніми іменами:

  • неприкритий лобізм забудовників;
  • знищення авторства як факту;
  • створення нових корупційних схем замість старих;
  • нівелювання саморегулювання;
  • розбалансування всієї системи в будівництві;
  • знищення професії архітектора і його ролі в суспільстві.

Раніше робота архітекторів керувалася базовим законом "Про архітектурну діяльність". В ньому була зазначена основна термінологія, права та обов’язки архітектора, замовника, підрядника. Тепер з цього закону вилучена більша частина статей. 

В новому законопроєкті архітектурної діяльності, як такої, немає. Тепер все, що ми робимо стало абстрактною містобудівною діяльністю. Хоча на наш погляд, таке формулювання є нонсенсом. 

Отже, розберемося за що саме так одностайно проголосували шановні народні депутати в законопроєкті 5655.

  • Знищення авторства як факту

За чинним законодавством, авторство за умовчанням належало архітектору – автору проєкту. 

Так, договором на проєктування архітектор міг передати майнові права інтелектуальної власності замовнику, але це було добровільно і не включало право замовника вносити будь-які зміни в проєктні рішення на будь-якому етапі. 

Це, вочевидь, створювало великі незручності замовникам, читай забудовникам, і що вони вирішили зробити? Прибрати таку "незручну перепону" в своїй діяльності. 

Новим законопроєктом забудовнику надане виключне право змінювати архітектора хоч щодня на одному об’єкті, вносити будь-які зміни в проєктну документацію самостійно, без жодних погоджень з автором проєкту. 

Треба розуміти, що майнові права інтелектуальної власності – це не медаль на грудях архітектора і не спосіб заробітку. Це, передусім, його відповідальність і єдиний важіль контролю за реалізацією проєкту, який хоч трохи стримував появу будинків-монстрів і тотального несмаку на вулицях наших міст. 

Скажу більше, за новим законопроєктом, будь-яка проєктна документація на будь-який об’єкт архітектури може розроблятися взагалі без архітектора – інженером-проєктувальником

Чесно кажучи, ця норма працювала і зараз. Багато скандальних будівель, про які всі чули, розроблені чи, принаймні підписані саме інженерами, як от "будівля Білозір" по вулиці Мирній в центрі Подолу або багатоквартирний будинок в Харкові, який збудований за дозволом на реконструкцію квартири. 

Ці кричущі випадки не зупинили наших законотворців. Вони не прибрали цю норму, а навпаки – підсилили додавши в ті місця законопроєкту, де їх раніше не було. 

Як це працюватиме? Забудовник тепер зможе, наприклад, замовити стадію "Проєкт" у архітектурної компанії з хорошою репутацією, отримати позитивний висновок в експертизі. Архітектор-автор її підпише і завантажить до електронного реєстру. 

Для розробки Робочої документації, для здійснення авторського нагляду забудовник може наймати кого завгодно, хто буде підписувати зміни, які він захоче. 

Хто буде відповідальний за новим законом? Архітектор. Який? У випадку якщо забудовник не захоче реєструвати зміни – перший автор проєкту. У випадку якщо захоче – останній, який підписав перед прийманням в експлуатацію. 

Об’єкти можуть будуватися роками. Які там будуть зміни всередині – байдуже. Ця норма – це створення колективної безвідповідальності, результатом якої може стати реальна небезпека, коли нові будівлі почнуть руйнуватися. 

І ще про авторство. Найболючішим ударом стало фактичне знищення авторських прав архітектора – найціннішої винагороди за нашу роботу. 

Тепер архітектор може впливати на результат своєї роботи лише, у випадку якщо так захоче забудовник. Закон про авторське право його тепер не захищатиме. 

Для архітектора його будівля немов дитина, його проєкт – це частина життя, його відповідальність поширюється на багато більше років, ніж життя. 

Якщо хочеш мати гарне ім’я, репутацію та портфоліо, то будь максимально зацікавлений у створенні класних об’єктів, а не просто у відпрацюванні замовлення, з яким тебе потім асоціюватимуть. Саме так з’являються величні об’єкти і величні імена у світі. Саме тому у всьому світі авторство захищають і оберігають, бо хочуть мати якісну архітектуру. Що ж у нас? 

Жоден відомий іноземний архітектор просто не буде працювати в Україні, бо тут не буде авторства.

Згадаю ще такий "незначний" для наших законотворців момент – Конституція України, де в статті 22 зазначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод

В статті 41 зазначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї творчої інтелектуальної діяльності. Та хто ж її читає, ту Конституцію? 

Ви уявіть, збираються забудовники, народні депутати, чиновники з Мінрегіону, представники органів місцевого самоврядуванні і з серйозними обличчями обговорюють видалення авторських прав, а депутати за це потім голосують! 

Як взагалі сталося, що позбавлення прав може вважатися предметом дискусії? Як сталося що на тридцятому році незалежності в нашої державі парламент збирає 309 голосів за законопроєкт, в якому архітектор позбавляється прав?

Читайте також: Що не так з сучасною архітектурою в Україні

  • Створення нових корупційних схем замість старих

Це стосується об’єктів, які будуються за бюджетні кошти. Якщо у випадку будівництва комерційного об’єкту у замовника ще є вибір кому надати майнові права (у архітектора, як ми зрозуміли, немає), то для об’єкту, який будується за бюджетні кошти, прямим текстом в законопроєкті написано, що істотною умовою договору про розробку проєктної документації є повне набуття замовником майнових прав інтелектуальної власності на таку проєктну документацію. 

Тобто замовник-чиновник має право з самого початку і до кінця будівництва об’єкту вносити зміни в проєктну документацію, використовуючи будь-якого архітектора з ринку.

Поясню як працює ця стандартна корупційна схема. Проєктна організація розробляє проєкт з хорошими архітектурними рішеннями, якісними матеріалами, кошторисами, які узгоджує в експертизі. 

Далі цей проєкт разом з кошторисом затверджується замовником, розпочинається будівництво, де об’єкт будується з "лайна і патичків" за ті ж самі кошти на папері, та за суттєво менші за фактом. Куди йде різниця – додумайте самі.  

Чи не єдиним запобіжником цій схемі є архітектор проєкту з авторськими та майновими правами на інтелектуальну власність – розроблену проєктну документацію. І, якщо сьогодні архітектор ще має право наполягати на втіленні своїх проєктних рішень, які, до речі, затвердив (!) замовник, то більше такого права за новим законом не буде. 

Замовник зможе збудувати все, що він захоче ні у кого не запитуючи.

І тут питання не тільки в авторстві і мотивації архітектора, а ще й в безпеці. 

Якщо через низьку якість будівництва щось піде не так і станеться аварійна ситуація, то замовник (мерія чи інша бюджетна установа) не нестиме за це відповідальність.

Відповідальність має нести архітектор, який одночасно позбавлений будь-якого впливу та контролю. 
Рішення приймає замовник, а в тюрму сідає архітектор!

У всьому світі об’єкти, що будуються на замовлення держави, вважаються  знаковими, найпрестижнішими, такими, що творять історію міста. Це важливі адмінбудівлі, площі, сіті-холи, школи, садочки, театри. Для зіркових архітекторів честь працювати із такими замовленням. Тільки не в Україні, на жаль. 

У нас братися за бюджетний об’єкт означає підписатися на суцільний стрес: пост-оплату без авансу, торги в системі "Prozorro" за найнижчу ціну, суцільні перевірки Державної аудиторської служби, виїмки документації від Національної поліції, допити й інші "радощі" спілкування з державою. 

  • Посилення концентрації влади в державі

Український тренд на децентралізацію, передачу влади "згори" на місця та розбудову горизонтальних зв’язків і громадянського суспільства більше не стосується будівельної та архітектурної галузі. 

Законопроєкт 5655 посилює вертикаль влади і всі ключові рішення в сфері будівництва буде приймати Містобудівна палата, створена при Мінрегіоні. Навіть назву "позичили" у нашої Архітектурної палати і вирішили створити свою – Містобудівну.

Сам факт створення Містобудівної палати викликає подив. У нас Мінрегіон щось колись будував? Може там фахівці працюють високого рівня в містобудуванні? 

Що ж буде за планом авторів законопроєкту робити Містобудівна палата? 

Простою більшістю голосів вона буде приймати рішення: про позбавлення архітектора або іншого відповідального виконавця сертифікату (це все одно, що позбавлення засобів для існування), про позбавлення будь якої саморегулівної організації статусу саморегулювання, накладати стягнення та штрафи (нагадайте в якій професії ще є штрафи окрім архітекторів та інженерів?), позбавляти реєстрації експертні організації, накладати адміністративні стягнення на виконавчі органи містобудування та архітектури – й це ще не повний перелік. 

Рішення Містобудівної палати прирівняні до судових, вони є виконавчими документами за новим законом. Знаєте яку відповідальність несуть члени містобудівної палати? Ніяку. 

Знаєте за ким вони не можуть наглядати? Правильно, за замовниками,  забудовниками та підрядниками. 

Також автори законопроєкту вирішили, що ті члени містобудівної палати мають працювати безкоштовно, на громадських засадах, за ідею, так би мовити. Виникає питання – хто буде вирішувати професійну долю українських архітекторів? Наскільки ці люди будуть об’єктивні та професійні в своїх рішеннях?

  • Нівелювання саморегулювання

Всі відповідальні архітектори України, які працюють з об’єктами підвищеної небезпеки, мають пройти професійну атестацію та отримати індивідуальний сертифікат. 

Як це зараз працює? Міністерство розвитку громад та територій за наявності бажання та волі строково надає делеговані повноваження саморегулівній організації – Національній спілці архітекторів України для проведення такої атестації. 

Логічно, що оцінюють твою освіту, проєкти, досвід і дають квиток у професію практикуючі архітектори-професіонали – і це правильно. 

Справедливим було б, якщо б ті ж фахівці мали б повноваження приймати рішення і про позбавлення, або призупинення дії сертифікатів відповідальним виконавцям-архітекторам. 

Саме для цього, положеннями саморегулівної організації передбачено створення відповідних комісій: дисциплінарної та арбітражної, які мають приймати такі рішення. Керівники таких комісій – є виборними, тобто за їх призначення голосують самі архітектори-члени саморегулівної організації. Це є нормальний демократичний принцип. 

Натомість, за новим законопроєктом, сертифікувати архітекторів можуть ще якісь органи сертифікації, а професійна спільнота може лише надавати свої рекомендації "мінрегіонівській палаті". 

Містобудівна палата прийматиме рішення як про позбавлення сертифікату архітектора, так і про позбавлення статусу саморегулювання цілої організації! 

Переконана, професіоналів мають оцінювати лише колеги-практики з репутацією та відповідним досвідом, а не чиновники чи теоретики. Має запрацювати принцип самоочищення спільноти. 

Створення Містобудівної палати знищує саму ідею саморегулювання і розбудову професійних спілок як важливих інституцій. 

  • Розбалансування всієї системи в будівництві

Раніше Замовники, Архітектори та Підрядники мали рівні права і розподілену відповідальність за законом. Це тримало систему в балансі. Тепер замовники, підрядники та забудовники – окрема каста з необмеженими правами та обмеженою відповідальністю. Відповідальність архітекторів натомість збільшена в рази. 

Наприклад, нам, архітекторам чітко прописали на кого ми можемо подавати скарги та ініціювати перевірки, а на кого ні. 

Можемо – на уповноважені органи містобудування та архітектури та на свою же саморегулівну організацію. 

А знаєте на кого не можемо? На всіх інших: замовників, підрядників, містобудівний контроль та нагляд. А от забудовники у нас можуть скаржитися на всіх. 

Ми – архітектори тепер є об’єктами нагляду для всіх учасників процесу, а у забудовників є містобудівний контроль. 

Знаєте, хто тепер здійснюватиме містобудівний контроль над забудовниками? Найняті ними ж люди за контрактом. "Геніальна" ідея: навіщо витрачатися на хабарі у ДАБІ, якщо можна офіційно платити "своїм" "підготовленим" уповноваженим особам з містобудівного контролю, які за законом є суб’єктами господарювання будь-якої форми власності і які не заважатимуть будувати все, що заманеться.

Що зроблять непорядні, а навіть і порядні забудовники? Створять свої ручні компанії, які за контрактом і за зарплату будуть "об’єктивно" і "неупереджено" здійснювати контроль та підписувати все, що їм скажуть. 

Яка буде якість такого контролю? Така ж як і якість приватних експертиз, які сьогодні працюють на ринку? Це теж боротьба із корупцією? Чи просто її узаконення?

Уявімо, що містобудівний контроль об’єктивний і чесний. Виписав припис про порушення на будівництві. 

Що може за законом зробити Замовник? Розірвати з ним контракт, і укласти з іншим. А ще подати скаргу на страхову компанію про компенсацію шкоди, яку наніс представник контролю, бо ці представники застраховані на суми 3 та 5 мільйонів євро. Звучить як жарт? Насправді – ні. Все це прописано в законопроєкті 5655. 

До речі, за цим законопроєктом обов’язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності підлягають лише особи з містобудівного контролю та експертні організації. 

Архітектори – навіщо? Самі хай платять свої штрафи. Виходить захищені всі, крім архітектора, який відповідатиме за все, що станеться на будівництві, деталі якого він навіть не зможе повноцінно контролювати.

Потрібно розуміти, що головні ресурси, в тому числі фінансові, в будівельній сфері зосереджені саме у забудовника. І саме він завжди є ініціатором порушення державних будівельних норм на об’єктах, а не архітектор. Тепер, за новоствореною системою саме йому надаються ще більші права та інструменти впливу. Архітекторам – ще більша відповідальність і зменшення прав. 

Створена система абсолютно розбалансована із перекосом у бік забудовників. 

Слухайте подкаст: Лариса Скорик. Культура архітектури

Наостанок 

Для архітекторів законопроєкт 5655 став як Закони 16 січня для всього громадянського суспільства. В центрі уваги законотворців – інтереси забудовників, а не розвиток архітектури та комфорт кожного українця. Особисто я, вся архітектурна спільнота і громадяни України, які хочуть бачити якість міського простору та будівель навколо, прагнуть знати, що в парламенті є люди, які представляють і наші інтереси також. 

Нам ставлять такі питання:

– Чи запрошували представників Архітектурної Палати НСАУ до розробки цього законопроєкту?

– Ні. Запросили лише формально для галочки на пару-тройку робочих груп. 

– Чи озвучували ми всі ці речі на робочих групах? 

– Так. Дуже голосно, чітко і зрозуміло. 

– Чи будемо ми далі боротися і вносити правки, тобто намагатися це змінити?

– Так, будемо і докладемо всіх зусиль.

Цим текстом я закликаю всіх адекватних народних депутатів читати те, за що ви голосуєте, співпрацювати з фахівцями і всіма учасниками ринку, який ви реформуєте.

Ще є час до 14 липня по напрацюванню правок та внесення їх до другого читання. Тож працюйте, поки не пізно. Ми – архітектори також працюємо над правками замість того, щоб займатися своєю роботою. І ці правки ми вам відправимо. 

А далі, шановні депутати, будемо дуже уважно спостерігати за вашою роботою.

Анна Кирій

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Миттєве придушення малого бізнесу: ще один рецепт від Мінфіну

Що робити, коли в лікарні вимагають гроші за послуги чи медикаменти. Інструкція

Врятувати нерядового Зеленського. Викрадення Чауса як елемент Вагнергейту

Що хочуть іноземні інвестори в "зеленої енергетики"?

Наш біль та наш бій. Навіщо потрібна "Кримська платформа"?

Хто освячує добрива?